- •Розділ і графіка як вид образотворчого мистецтва
- •Історія розвитку мистецтва графіки
- •2.Види та техніки графіки
- •Розділ ііі етапи виконання дипломної роботи на тему «оповідки навшпиньки»
- •1. Ескізування. Робота над картоном
- •Гравірування
- •2.Затрати на друкарську фарбу
- •3. Затрати на лінолеум та інструменти
- •Висновок
- •Оформлення
- •5.Економічна частина
- •1.Затрати на папір
- •Список використаної літератури
1. Ескізування. Робота над картоном
Перш ніж приступити до виконання творів естампної графіки в техніці високого друку, я почала працювати над деталями всієї композиції роботи по частинах.
Перед тим як розпочинати створення ескізів я переглянула твори митців, чия творчість була близько пов’язана із темою Галича, а саме Р.Пащина, М.Фіголя, І.Деркача та інших.
Етап ескізування був розпочатий мною із створення невеликих за розміром композицій. Всі 7 частин графічної роботи вкриті мереживом вертикалей та горизонталей; плями чорного кольору, штриха і білої площини є чітко знайденими та продуманими.
Композиція центральної частини вміщує виразний силует Успенського Собору, що багато століть тому височів у самому серці княжого Галича, відкриття якого Ярославом Пастернаком у 1936 р. стало справжнім тріумфом української науки, бо підсумувало майже столітнє подвижництво багатьох поколінь учених. Дослідника найбільше цікавив розмір собору, бо тільки після виявлення особливостей техніки його мурування можна було впевнено говорити про час будівництва і засновника. Як виявилося, Успенський собор був лише на півтора метра коротшим і настільки ж вужчим від найбільшого храму княжої України – Софії Київської.
Катедральний собор давнього Галича - це великий чотиристовпний триапсидний храм, який з двох боків був охоплений галереями.
Успенський собор побудований у 1157 р. Ярославом Осмомислом.
У центрі зображеного храму знайшла відображення сцена Успіння Пресвятої Богородиці, яку сьогодні можемо споглядати на фасаді Церкви Успіння Пресвятої Богородиці, що знаходить поруч із руїнами Успенського собору. На даній композиції присутні фігури,як показ тогочасного життя. Одяг на зображених персонажах відтворений згідно часу Галицько-Волинської держави.
Дана центральна композиція є об’єднуючою для інших шести робіт,що зображують будні та роботу майстрів - ремісників.
Композиція моєї роботи вміщує багато деталей, що потребують додаткових знань з історії княжого періоду. Характерною і дещо новітньою її ознакою є присутність у визначених місцях поезії та висловлювань відомих письменників та митців галицького краю – Ігоря Калинця, Ярослава Павуляка,Богдана ігоря Антонича.
Центральна частина вміщує поезію, що коментує період розквіту Галича як великого міста, сповненого церквами, садибами, відпустовим людом, монастирями та численними майстернями ремісників.
Друга частина, що знаходиться зліва від центральної частини показує майстерні гончара, вишивальниць (додаток 9) та скриню ювеліра, що і зображені в такій послідовності. Тут знайшли своє відображення керамічні плитки,інструменти ремісника, гончарні клейма, ювелірні прикраси, фрагменти тогочасних вишивок (додаток 7),інструменти аптекаря (додаток 11).
Своє призначення тут знайшла і поезія Богдана Ігоря Антонича із збірки «Три перстені»,що містить такі рядки:
Мов строф гончар, що ліпить дзбани
з розспіваної глини слів,
промінюючи плач і сміх
в ліричне ремесло й купецтво,
невтішним серцем зрозумів,
що речі дві найкращі з всіх:
ясне кохання
й похмуре
мистецтво.
У композиції,що зображує ювелірне мистецтво, присутні майстерно виконані давні прикраси: емальовані колти, золоті і срібні сережки, прикрашені черню, загублені серед мережива штрихів перегородчасті емалі. Тут і виникає цілий світ казкових і реальних образів, що їх виплекало язичницьке світосприйняття. (додаток 8)
На створення образу коваля (додаток 10) мене надихнула поезія Ярослава Павуляка, де зустрічаємо такі рядки:
А серед кузні дерево лежить,
і стогне так,
і так болять йому глибокі дупла.
Вже коваля несуть.
То тут, то там,
у цій старенькій кузні,
уламки поруйнованого літа,
лежать погнуті промені,
скоцюблені,
заржавлені,
пом’яті.
І ще лежать у цій старенькій кузні
шматочки нема, де-не-де блакитні,
і яблука потовчені,і гнізда,
що назадгузь попадали з дерев.
Пташині крила,
дзюби
і серця
притулок свій знайшли
у цій старенькій кузні.
Ридають молотки,
ридає вістря плуга,
і, ти, підково,заридай,
із - під ноги коня.
Вже коваля несуть.
Зображення сцени Благовіщення на одній із робіт вертикальної смуги не є випадковим, оскільки у румовищах церкви Благовіщення у Галичі (Крилос) викопані фрагменти кольорового скла з вітражів. У розкопках ХІІ-ХІІІ ст. на теренах стародавнього Галича віднайдено велику кількість і фрагментів скляного посуду, різних форм, а також уламки скляних, скручених та гладких браслетів, намистин і перстенів. Зображувальну частину доповнює поезія Богдана Ігоря Антонича. (додаток 12)
Опрацювавши ескізи невеликого розміру, я розпочала роботу над збільшеними, детально промальовуючи. Після того як всі деталі були промальованими, я перенесла зображення на картон, врахувавши проміжки і об’єднавши всі композиції в єдине ціле.
