2. Гравірування

Першим кроком до виконання твору була підготовка лінолеуму, якого слід ретельно відшліфувати, адже проста необережність при шліфуванні може відобразитися на друці.

Лінолеум можна шліфувати за допомогою пемзи,наждачного паперу або порошку. Після цього його треба затонувати невеликою кількістю друкарської фарби та скипидару: чорне дає змогу бачити процес гравірування більш контрастно,наближено до результатів друку.

Малюнок на лінолеум переноситься за допомогою копіювального паперу (лавсанової кальки). Спочатку зображення перевела із картону на копіювальний папір, використовуючи олівець, товщиною грифеля 3В. Після цього у дзеркальному відображенні перенесла композиції, проводячи ручкою по кальці. Важливим при процесі копіювання є закріплення копіювального паперу з метою збереження зображення від спотворень.

Вирізається твір попередньо відібраними різцями (малі,півкруглі) та кутовими стамесками . Інструменти – штихелі – відрізняються за профілем клинка та характером різьблення. Штрих може бути постійним за товщиною або залежати від сили натиску руки, мати різні початок та закінчення,що обумовило кутом входження інструмента в матеріал,його гостротою, формою клинка й особистими навичками уподобаннями гравера.

При виборі різця велике значення мають такі його якості, як легкість та жорсткість, він повинен не прогинатись під час роботи, тобто зробленим з міцної сталі та добре насадженим на ручку. Для виконання даної роботи я обрала кутовий та опуклий різці різного діаметру (1,5-2 мм,3 мм,6 мм).

Наступним кроком було вирізання гравюри з використанням усіх можливостей та способів отриманих на спеціалізації .

3. Друк

Після того, як робота завершена, слід обрізати друковану форму за потрібним розміром і можна переходити до друку.

Процес друку відбувався під керівництвом Прокопіва Петра Микитовича. До процесу друку я віднеслася з особливою увагою, адже при поганому відбитку може скластися неправильне уявлення про гравюру.

Підготувавшись до друку я підібрала папір , який повинен бути слабо проклеєним, щоб він міг добре вбирати фарбу.

Перед друком кліше (друковану форму) слід обезжирити,щоб забезпечити нанесення достатньої кількості друкарської фарби на поверхню. Для друкування ми використали офсетну фарбу, яку розкатуємо на мармурові пластині. Потім рівномірно накатала фарбу на друкарську форму резиновим валиком. (додаток 13)

Для друку використовують друкарські верстати. Друкарський верстат - це два вали, закріплені у важких станинах, між якими прокочується металевий талер. Різняться верстати шириною валів, матеріалом, з яких вони виготовлені та конструкцією механічної передачі. Поширені верстати, виготовлені на комбінатах художнього фонду, або обладнання, що є різної якості копіями з німецьких верстатів виробництва будь-яких фірм та років.

Наклавши папір лицевою стороною на лінолеум, пропустила через друкарський станок. Таким чином отримала відбиток. Відбиток отримали дуже якісний . Робота завершена. (додаток 14 – 19)

Після того як відбиток висох,я ввела в композицію колір темного золота,щоб довершити її. Потім об’єднала всі три частини в одну композицію, склеївши їх між собою клеєм ПВА.