Облік психологічних аспектів навчання

1. Організація уваги учнів:

а) учитель здатний мобілізувати увагу учнів різними способами:

• через пряму вимогу;

• пов'язуючи досліджуваний матеріал із життям школярів;

• за допомогою використання цікавої інформації і проблемних ситуацій;

б) викладач уміє підтримати й розвити увагу через чітку організацію уроку, його темп, динаміку, розмаїтість видів роботи, самостійну розумову діяльність учнів і їхнє заохочення.

2. Використання різних видів нам 'яті:

а) на уроці створюються умови для успішного запам'ятовування

й попередження забування навчального матеріалу: вивчення матеріалу

з різних точок зору, його значеннєве й логічне угрупування;

б) використовуються на уроці ситуацій, під час яких «включаються»

різні види пам'яті (моторна, образна, словесно-логічна, емоційна).

3. Розвиток мислення:

а) ставляться навчальні завдання, що вимагають осмислення, пояснення, доказів;

б) учитель домагається від учня оволодіння прийомами самоконтролю й самоаналізу помилок.

Доцільність застосованих методів навчання /.

1. Пояснювально-ілюстративні методи навчання:

а) застосування пояснювально-ілюстративних методів при поясненні нового й об'ємного матеріалу в ході розповіді вчителя, його бесіди із класом, читання учнями підручника або додаткової літератури, показу відеофільму;

б) резюмування й короткий виклад педагогом закінченого фрагмента

навчального матеріалу, узагальнення висновків по темі бесіди;

в) пред'явлення учнем готового плану викладу нового матеріалу,

переформулювання питань, що полегшують розуміння їхнього змісту,

інструктаж з виконання навчальних дій.

2. Репродуктивні методи:

а) застосування для відтворення знань за зразком, правилами, з опорою на схему або алгоритм;

б) відтворення вже вивченого матеріалу, для заповнення схем і таблиць, розкодування алгоритму, опису об'єкта;

в) наведення учнями власних прикладів, що підтверджують правило, властивість, закон.

3. Частково-пошукові й дослідницькі методи навчання:

а) для організації творчої діяльності учнів застосовувалися: висування й аргументація гіпотез, пошук «прихованих» ланок міркування, вибір правильного шляху рішення, пошук помилок у нібито правильних міркуваннях

б) організація спостережень для постановки дослідницької проблеми самими учнями, для виокремлення сутності явища;

в) самостійне рішення нестандартних завдань і завдань підвищеної

складності, складання учнями аналогічних завдань.

Організаційна діяльність учителя на уроці

1. Готовність учителя до уроку:

а) класна дошка містить необхідні для уроку записи;

б) підготовлено потрібні наочні приладдя й обладнання;

в) учителем розроблена тактика проведення уроку на підставі його

цілей і завдань.

2. Цільова настанова уроку:

а) вчигель може сформулювати мету й завдання уроку відповідно

до місця уроку в освітньому процесі й особливостей класу;

б) педагог здатний донести до учнів мету й завдання уроку на доступній для їхнього розуміння мові.

3. Естетика навчальної праці:

а) виконання санітарно-гігієнічних правил при організації освітнього процесу: освітлення, вентиляція, розміщення дітей у класі;

б) дотримання техніки безпеки й вимог щодо збереження здоров'я

учнів;

в) виконання режиму рухової активності учнів на уроці.

4. Індивідуальна робота з учнями:

а) на уроці спостерігається пасивна робота вчителя з учнем у вигляді

пропозиції виконувати індивідуальне завдання самостійно;

б) учитель активно працює з одним учнем або групою учнів;

в) викладач організовує навчання за допомогою особливих методичних прийомів, що дозволяють індивідуально працювати з більшістю учнів.

5. Мотивація навчальної діяльності учнів:

а) за рахунок чіткої організації навчальної діяльності;

б) емоційне заохочення й похвала учнів як стимуляція їхньої роботи

в ситуації «тут і тепер»;

в) виставлення оцінок з урахуванням нормативів і їхньої стимулюючої функції.

6. Раціональне використання часу на уроці:

а) класичний розподіл часу на комбінованому уроці (опитування, пояснення нового матеріалу, закріплення, інструктаж з виконання домашнього завдання);

б) втрати часу з погляду зарозумілості й змісту нетрадиційного

уроку, що відбувається в контексті;

в) зайнятість учнів навчально-пізнавальною діяльністю протягом

усього уроку.

7. Характер спілкування вчителя з учнями:

а) спостерігається авторитарність і придушення особистості дитини

незаперечним авторитетом учителя, положення «над» дітьми;

б) співробітництво й взаєморозуміння, допомога й підтримка

у стосунках між педагогом і учнями, положення вчителя «разом»

із дітьми;

в) підлещення перед дітьми, невміння вчителя володіти ситуацією,

управляти навчально-виховним процесом на уроці, положення «під»

дітьми.