5. Ревізія операцій на рахунках у банку.

Під час ревізії операцій з рахунків у банках ревізор керується такими нормативними актами: Інструкція "Про відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземній валюті" № 492 від 12.11.2003 р., Інструкція "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" № 22 від 21.01.2004, П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів".

Основна маса коштів зберігається на рахунках у відділеннях банків і використовується, головним чином, для безготівкових розрахунків із різними підприємствами та організаціями. Для підвищення ефективності перевірки важливо так її організувати, щоб існувала певна послідовність процедур.

Слід, насамперед, з'ясувати наявність рахунків у підприємства, скільки їх і в яких банках вони відкриті. Маючи таку інформацію, можна уточнити і проаналізувати рух коштів на рахунках. При цьому з'ясовується законність відкриття рахунків. Всі ці підготовчі заходи можна зробити до початку ревізії.

Перевіряючи банківські операції, слід використати виписки банків і додані до них документи. Для цього зіставляють дати на виписках у хронологічному порядку та залишки коштів на кінець і на початок наступного дня. При відсутності виписки, з'ясовують наявність дублікатів, і всі ці дані порівнюють з документами та бухгалтерськими записами в облікових регістрах. Перевіряють правильність оформлення і достовірність виписок; наявність штампів, підписів працівників банку, виправлень і підчисток. Якщо якийсь документ викликає підозру, то його слід перепровірити зустрічно. Одержані дані про залишки і обороти по виписках звіряють з даними бухгалтерських регістрів. Кожну суму у виписці порівнюють з доданими документами за датами і номерами.

Особливо відповідально під час перевірок слід віднестись до вивчення реальності, законності та економічної доцільності здійснюваних операцій. Для цього потрібно вивчити суть операції по кожному документу та з'ясувати наскільки повно ця операція знайшла відображення в обліку. Дуже ретельно слід віднестись до перевірки контрагентів, з якими підприємство мало стосунки в ревізуємому періоді.

Надходження коштів на поточний рахунок у банку звіряють із записами по взаємопов'язаних документах і бухгалтерських рахунках, зарахування виручки від заготівельних організацій та інших покупців - з даними по рахунках:

36. "Розрахунки з покупцями і замовниками",

37. "Розрахунки з різними дебіторами",

63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками",

68 "Розрахунки за іншими операціям",

301 "Каса".

Перераховуючи з поточного рахунка кошти за придбані матеріали, потрібно вибірково перевірити їх оприбуткування, а також правильність заповнення постачальником у платіжних документах усіх необхідних реквізитів. У цьому випадку проводять зустрічні перевірки за місцем знаходження постачальника, направляють письмові запити у відповідні підприємства, організації, беруть пояснення від посадових осіб тощо.

Вірогідність списання коштів за виконані роботи і надані послуги встановлюють шляхом вивчення договорів, актів приймання робіт, фактичного їх огляду. Якщо є така можливість, опитують осіб, які можуть мати до цього відношення.

У зв'язку з поширенням останнім часом попередньої оплати почастішали випадки недовантаження продукції, порушення договорів на виконання робіт і надання послуг, затримки платежів, часткової (неповної) оплати за виконані роботи або відвантажену продукцію. Потрібно з'ясувати, яких заходів вживають у даному підприємстві для забезпечення повноти, правильності та своєчасності розрахунків.

Однією з складових частин ревізії операцій за розрахунковим рахунком підприємства є перевірка відповідності нормативним документам порядку проведення та обліку операцій за валютним рахунком.

Перш ніж приступити до такої ревізії ревізорові потрібно ознайомитись з нормативною документацією, яка регламентує такі операції. Таким документом є Закон України від 23.09.94 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Інструкцією "Про відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валюті" № 492 від 12.11.2003 р.

Необхідно з'ясувати, насамперед, скільки і які валютні рахунки має підприємство, і тільки після цього слід починати перевірку руху коштів по них.

Одночасно облікові записи за цими операціями проводяться в валюті розрахунків і платежів. Облік операцій ведуть на рахунку 31 "Рахунки в банку", зокрема, субрахунках:

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті",

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

Усі операції по валютних рахунках, що пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю, та розрахунки між підприємствами на внутрішньому ринку здійснюються лише в національній валюті.

Усі операції за валютним рахунком реєструються на підставі банківських виписок і документів, що додаються. У банківській виписці обов'язково слід зазначати валютні суми. Основним документом на придбання валютних коштів і перерахування грошей з валютного рахунка є заява.

Для запису операцій за валютними рахунками у гривнях здійснюються перерахунки іноземної валюти за курсом НБУ, що діє на дату виписки розрахунково-грошових документів.

Банк видає виписки підприємствам по валюті та в гривнях.

Облік операцій за валютним рахунком проводиться у відомості аналітичного обліку за кожним видом валют.

Курсова різниця, що виникає на поточних валютних операціях та від переоцінки залишку коштів підприємств на валютних рахунках при перерахуванні однакової кількості іноземної валюти на різні дати внаслідок зміни курсу іноземної валюти до гривни, є підсумковою.

Слід перевірити наявність усіх реквізитів на поданих до банку документах, зокрема, найменування, номер розрахункового рахунка, ідентифікаційний код підприємства-відправника і підприємства-одержувача, число місяць і рік виписки.

Документи, що прийняті банком, повинні проводитись тим днем, коли вони здавались. Усі реквізити повинні дуже ретельно перевірятись і зіставлятись. Перевіривши порядок здійснення валютних операцій, слід зосередити увагу на їх бухгалтерському оформленні.

Перевірку правильності записів, зроблених у головній книзі, здійснюють підрахунком сум оборотів і сальдо з усіх рахунків. Суми дебетових і кредитових сальдо повинні бути відповідно рівними. Перевірка всіх інших рахунків, які відкриті в банківських установах, здійснюються за аналогічною методикою.

Усі факти порушень, виявлені під час ревізії банківських операцій, слід відобразити в акті ревізії.