6. Ревізія і контроль грошових документів, переказів та цінних паперів

До грошових документів відносять грошові кошти в дорозі та грошові кошти, вкладені у різні грошові документи. При перевірці грошових коштів в дорозі важливо встановити час їх перебування в дорозі. У випадку перевищення нормативів часу потрібно встановити причини затримки платежів і чи не стояв за цим чийсь приватний інтерес.

До грошових коштів, вкладених у різні грошові документи, зараховують оплачені путівки, поштові марки, проїзні талони на службові поїздки. Контроль за цими грошовими коштами проводиться з метою встановлення випадків використання даних коштів особами, що не мають на це право. Такі порушення можна встановити шляхом детального вивчення документів, що свідчать про таке право, а також — порівняння пояснюючих записок.

Щодо поштових переказів, то інколи мають місце факти неодержання грошових коштів особою, що має право на отримання такого переказу. Такі факти можливі у випадку, коли поштові перекази проводяться не за точною адресою (зворотньою адресою не є адреса підприємства, а адреса особи, що відправила переказ).

Проводячи ревізію цінних паперів, важливо встановити: хто, коли і для чого їх видавав; терміни дії та умови отримання і використання цінних паперів; які обмеження й пільги надаються їх власникам; чи є умови для зловживань і що можна зробити з метою профілактики.

В нинішніх умовах на селі є дуже багато зловживань із земельними сертифікатами.

7. Ревізія коштів у дорозі

До коштів, що рахуються в дорозі (рахунок 33, субрахунок 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті"), належать: виручка, одержана підприємствами за послуги, реалізовану продукцію й вико­нані роботи, внесена до банку, відділку Ощадбанку, каси, поштового відділення зв'язку для зарахування на рахунки в банках.

Основою запису зазначених операцій на дебет субрахунку 333 "Гро­шові кошти в дорозі в національній валюті" є квитанції установ банку, Ощадбанку, поштового відділка зв'язку, копії супровідних відомостей про здачу виторгу інкасаторам банку, а у кредит — виписки банку.

Ревізор перевіряє своєчасність і повноту зарахування на рахунки в банках кожної окремо зданої суми.

Для встановлення можливих крадіжок кожну суму на рахунку 33, субрахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" (з минулим строком перерахування) за дебетом цього рахунка зістав­ляють з документами, що підтверджують відправлення грошей, а за кредитом — з випискою банку або прибутковим касовим ордером.

У випадку виявлення сум, зарахованих на рахунки в банках не повністю або з великим запізненням, негайно повідомляють на­чальнику відділення зв'язку і разом з ним встановлюють причини і винних осіб.

Ревізор перевіряє також, чи здійснюється щомісячна інвентари­зація сум, зданих у відділення зв'язку, але не зарахованих у банку до кінця місяця.

На основі книги (журналу) обліку коштів у дорозі, а також суми нестач і лишків грошей, виявлених у інкасаторських сумках, слід перевірити відображення їх у звітах касира або звітах матеріально відповідальних осіб підприємств. Якщо виторг здавав касир, то про­водять інвентаризацію каси, результати виводять з урахуванням ви­явлених у інкасаторській сумці розходжень сум виторгу.

Однак дебетові чи кредитові залишки на рахунку 33, субрахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" щодо кожної суми, зданої через інкасаторів, свідчать про те, що виправлення не зроблені й ревізор повинен такий факт врахувати при виведенні ре­зультатів інвентаризації каси.

Таку ж ревізію проводять відносно сум, зданих у вечірню касу банку в останній день місяця й не зарахованих у перший день на­ступного місяця. Ревізори в акті ревізії зазначають поправлені запи­си за відповідний період і виявляють результат.

Особливу увагу слід звернути на сальдо субрахунку 333 "Гро­шові кошти в дорозі в національній валюті" на перше число відповід­ного місяця. При цьому важливо з'ясувати, чи немає фактів віднесен­ня на зазначений субрахунок суми виручки, яка відноситься до пер­ших чисел наступного за звітним місяця.