2. Поняття цивільного процесуального права.

3. Предмет, метод і система цивільного процесуального права.

В наукових, навчальних джерелах існує чимало визначень поняття цивільного процесуального права. Враховуючи чинний ЦПК, цивільне процесуальне право – самостійна галузь права, сукупність норм якої регулюють правовідносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах.

Предмет Цпп – цивільний процес.

Цивільний процес – діяльність суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд та вирішення цивільної справи.

В РФ, Білорусії, Молдові цивільний процес насамперед сукупність суспільних відносин, які виникають в сфері цивільного судочинства.

Метод Цпп зумовлений наступним:

1. відкриття провадження у справі, розвиток процесу, перехід від однієї стадії до іншої залежить від волі осіб, які беруть участь у справі

2. обов’язковим і вирішальним суб’єктом цивільного процесу є суд, який від імені держави приймає владне рішення.

Тому метод цивільного процесуального права визначають як імперативно-диспозитивний.

Імперативність (владний, наказовий), а диспозитивність (упорядкований, розподілений).

В цивільному процесі диспозитивність означає вільне розпорядженням особами, які беруть участь у справі своїми правами.

І імперативний, і диспозитивний методи є взаємопов’язаними і взаємообумовленими в цивільному процесі.

Система Цпп складається з комплексу цивільно-процесуальних норм. Систему Цпп поділяють на:

• Загальну частину, що складається з норм і інститутів, закріплених в Розділі І ЦПК і регламентують:

1. основні положення (завдання цивільного судочинства, гласність, мова судочинства, змагальність, диспозитивність тощо)

2. цивільну юрисдикцію (юрисдикція - розподіл повноважень щодо вирішення спорів між одв, а підсудність – розподіл повноважень щодо вирішення спорів між судами)

3. складу суду, порядку заявлення відводів

4. учасників процесу

5. процес доказування

6. процесуальні строки (загальний строк – 2 місяці) тощо

- Особливу частину (Розділ ІІ – ХІ ЦПК), що регламентують:

1) види судочинств

2) стадійності процесу

3) видів судових рішень, порядок їх ухвалення, проголошення, оскарження

4) порядок провадження у справах з іноземним елементом ( на спорах про спадок щодо іноземних елементів спеціалізується Укрінюрколегія)

4. Джерела цивільного процесуального права.

1. КУ

2. ЦПК ( в 2004 прийнятий, застосовуватись – з 1 вересня 2005)

3. ЗУ «Про судоустрій..», «Про прокуратуру», «Про адвокатуру…», «Про судовий збір..»

4. СК, ЗК, КЗпП тощо

5. Постанови Пленумів ВСУ і Пленумів ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ

6. норми лише матеріального права іноземної держави ( звертаючись до нашого суду, іноземний елемент апріорі погоджується з нашою процедурою)

7. міжнародні договори України ( в основному застосовують в практиці двосторонні договори, наприклад у випадку громадянина СНД – Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних, кримінальних справах укладених в рамках СНД (Мінська конвенція); важливість таких договорів – в них зазначений порядок витребування доказів з іншої країни шляхом судового доручення)