12. Принцип усності судового розгляду

Зміст принципу усності:

1. на початку процесу (судового розгляду) суддя в усній формі роз’яснює особам, які…, іншим учасникам процесу права та обов’язки, в усній формі оголошуються перерви, відкладення розгляду справи;

2. під час доказування пояснення сторонами, третіми особами, представниками тощо даються в усній формі;

3. рішення суду оголошуються в усній формі.

В наукових джерелах зазначається, що принцип гласності та змагальності, якщо не реалізується принцип усності + принцип гласності, змагальності та рівності – взаємопов’язані та взаємообумовлені

13. Принцип обов'язковості судових рішень

Ст.129 КУ, ст.11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ст.14 ЦПК тощо.

Зміст: оскільки рішення суду – остаточний акт, яким вирішується справа по суті, тобто у ньому міститься висновок суду по суті заявлених вимог та заперечень + оскільки рішення ухвалюються іменем України→воно є обов’язковим для виконання посадовими особами, а також фо та юо, до яких воно звернене.

14. Принцип апеляційного та касаційного оскаржень судових рішень

Ст.129 КУ, ст.12 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ст.13 ЦПК

Цей принцип називають принципом права.

Зміст: кожна особа, яка брала участь у справі у суді першої інстанції (! а також особи, які не брали участі у суді першої інстанції, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки), мають право в порядку, визначеному ЦПК звернутися відповідно з апеляційною або касаційними скаргами з метою оскарження судового рішення (або ухвали).

ТЕМА. ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ. СУБЄКТИ ЦПП-ВІДНОСИН

1. Поняття цпп-відносин, їх юридичні ознаки, види та структура

2. Суб’єкти цпп-відносин

1.Поняття цпп-відносин, їх юридичні ознаки, види та структура

Цпп-відносини – урегульовані цпп-законодавством суспільні відносини, між судом та іншими учасниками процесу, які виникають, розвиваються внаслідок розгляду та вирішення судами цивільних справ.

Види цпп-відносин:

За характером взаємодії між суб’єктами:

• відносини змагальності (позивач - відповідач)

• відносини керування чи підпорядкування (суд - секретар, судовий розпорядник)

• відносини співробітництва (між співучасниками)

Враховуючи характер правовідносин:

• головні (між судом і сторонами)

• похідні (між судом та іншими особами, які..)

• службово-допоміжні (між судом та іншими учасниками процесу)

Структура цпп-відносин= об’єкт + зміст + суб’єкт.

Об’єкт – те, на що спрямовані цпп-відносини, з приводу чого вони виникають, тобто спірні (безспірні в справах окремого провадження) матеріально-правові відносини, а також дії, поведінка суб’єктів тощо.

Зміст – сукупність прав та обов’язків суб’єктів цпп-відносин.

Суб’єкти: учасники цивільного процесу та суб’єкти цпп-відносин є аналогічними поняттями. Суб’єкти у певній цивільній справі – це склад суб’єктів по даній конкретній справі.

Усіх суб’єктів поділяють на 3 групи:

1. суд

2. особи, які..:

для позовного провадження:

• сторони

• треті особи

• їхні представники

для окремого провадження:

• заявники – юридично заінтересовані особи, які звертаються із заявою до суду з вимогою про встановлення фактів, з якими норма права пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків

• заінтересовані особи – будь-які особи, інтереси якої зачіпає рішення по справі

• їх представники

для наказового провадження:

• заявники та заінтересовані особи

• боржники та кредитори

• їх представники

+ незалежно від виду судочинства у справах можуть брати участь органи та особи, які законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

3. інші учасники або особи, які сприяють: свідки, експерти, перекладачі, секретар судового засідання, судовий розпорядник, особа, яка надає правову допомогу.

ТЕМА. СТОРОНИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1. Поняття сторін у процесі, їх юридичні ознаки

2. Процесуальні права та обов’язки сторін

3. Процесуальна співучасть: поняття, мета, види. Процесуальні права та обов’язки співучасників

4. Поняття належного та неналежного відповідача. Умови і порядок та правові наслідки заміни неналежного відповідача

5. Процесуальне правонаступництво: поняття і підстави. Порядок вступу правонаступника в процес та його правове становище. Відмінність процесуального правонаступництва від заміни неналежного відповідача