5. Специфіка організації навчальних занять у формі семінару

Семінарська форма навчання виникла в давньогрецьких та римських школах.

У школі урок-семінар - форми навчання, що передбачає самостійне здобуття знань учнями з використанням різноманітніших джерел і наступним колективним обговоренням..сприяють систематизації знань.

Семінари сприяють вихованню в учнів критичного мислення, інтересу до знань, намагання самостійно набувати й поглиблювати їх, уміння працювати з довідковою та додатковою літературою, висловлювати власне судження про прочитане.

Учителі завчасно визначають тему, мету, завдання семінару, планують його проведення, формулюють проблему й додаткові питання з теми, розподіляють завдання між учнями, добирають необхідну літературу, проводять індивідуальні консультації тощо.

Результати самостійної роботи оформляють у вигляді плану або тез виступів, конспекту основних джерел, реферату чи доповіді. За способом проведення виділяють такі види семінарських занять: учнівська конференція, інтегрований семінар, семінар-диспут. За джерелом знань: аналіз мовних спостережень, вивчення наукової та науково-популярної літератури. За дидактичною метою:вивчення нового матеріалу, узагальнення і повторення, комбінований. За складністю і обсягом вимог до учнів: просемінар, семінар, інтегрований семінар.

функції семінару. розвивальна, узагальнюючо-систематизуюча, мотиваційна, організаційно-орієнтаційна, функція контролю.

Уроки-семінари як форма навчального процесу найчастіше проводяться у старших (9 – 11 класи) загальноосвітньої школи. Найчастіше підготовка проходить в три етапи: І етап – вибір теми семінару, відбір змісту, складання плану та підборка завдань; ІІ етап – самостійна робота учнів над завданнями, які виконуються або індивідуально, або групами; ІІІ етап – проведення інструктивних консультацій для консультантів, головних помічників вчителя на семінарському занятті. На цьому етапі вчитель роз’яснює мету майбутнього семінару, знайомить учнів з карткою-завданням до заняття, наголошує питання, які можуть викликати більше всього ускладнень..

Семінарське (лат. Seminarim - розсадник) заняття - особлива форма практичних занять, яка полягає в самостійному вивченні студентами окремих питань і тем лекційного курсу з наступним обговоренням та (або) оформленням матеріалу у вигляді повідомлення, реферату, доповіді тощо.

Головна мета семінарських занять — сприяння поглибленому засвоєнню студентами найбільш складних питань навчального курсу, спонукання студентів до колективного творчого обговорення, оволодіння науковими методами аналізу явищ і проблем, активізування до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування навичок самоосвіти.

Підготовка до семінарського заняття передбачає такі дії:

- опрацювання джерел;- виписування основних положень із посиланнями на джерела;- групування матеріалу за питаннями на окремих аркушах або картках,;- поглиблення і розширення наявних знань;-;- обмірковування плану відповіді на питання (добір відповідних фактів, цитат і аргументів);- ознайомлення з рецензіями на літературу, яку вивчають; консультування у викладача.

План семінару повідомляють студентам заздалегідь для усвідомлення логіки поступового, послідовного розвитку теми. Обов'язково повідомляють необхідні наукові та методичні джерела з теми, додаткову літературу, за допомогою якої можна поглибити знання з теми. Доцільно також давати індивідуальні творчі завдання з теми семінарського заняття.