- •Розвиток вітчизняної науки про вивчення рідної мови у внз та середніх навчальних закладах.
- •Роль рідної мови в реалізації концепції національної освіти в Україні. (див. Пентилюк, ст..36)
- •Психолого-педагогічні основи процесу інтеграції у процесі навчання мови.
- •Форми навчальних занять з мови у внз.
- •5. Специфіка організації навчальних занять у формі семінару
- •6. Лекція як метод навчання мови у вузі та школі.
- •7. Професійна підготовка майбутнього учителя до роботи у школах нового типу.
- •8. Історичні умови зародження та розвитку гімназійної освіти в Україні.
- •9. Роль лінгвістики тексту у фаховій підготовці вчителя-словесника.
- •10. Проблеми професійної підготовки студенті-філологів до викладання української мови.
- •11. Технологія інтегрованого навчання. Внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки філологічних дисциплін та шляхи їх реалізації у вищій школі.
- •12. Технологія проблемного навчання у вищій школі.
- •13. Поняття інтерактивності в освіті. Історія інтерактивного навчання. Моделі навчання (пасивна,активна, інтерактивна). Інтерактивність як метод і технологія навчання.
- •14. Проектна технологія у мовній освіті. Історія. Сутність технологій. Типи проектів. Методика.
- •15. Інноваційні тенденції розвитку сучасної філологічної освіти. Технологічний підхід у мовній освіті.
- •16. Модульна технологія у мовній освіті. Вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами.
- •17. Нові інформаційні технології у мовній освіті, методика їх застосування.
- •18. Лінгводидактична термінологія. Становлення, розвиток і сучасний стан української лінгводидактичної термінології. Класифікація лінгводидактичних термінів.
- •19. Завдання вищої школи в підготовці майбутнього вчителя словесника в умовах стандартизації освіти.
- •20. Теоретичні орієнтири сучасної лінгводидактики.
5. Специфіка організації навчальних занять у формі семінару
Семінарська форма навчання виникла в давньогрецьких та римських школах.
У школі урок-семінар - форми навчання, що передбачає самостійне здобуття знань учнями з використанням різноманітніших джерел і наступним колективним обговоренням..сприяють систематизації знань.
Семінари сприяють вихованню в учнів критичного мислення, інтересу до знань, намагання самостійно набувати й поглиблювати їх, уміння працювати з довідковою та додатковою літературою, висловлювати власне судження про прочитане.
Учителі завчасно визначають тему, мету, завдання семінару, планують його проведення, формулюють проблему й додаткові питання з теми, розподіляють завдання між учнями, добирають необхідну літературу, проводять індивідуальні консультації тощо.
Результати самостійної роботи оформляють у вигляді плану або тез виступів, конспекту основних джерел, реферату чи доповіді. За способом проведення виділяють такі види семінарських занять: учнівська конференція, інтегрований семінар, семінар-диспут. За джерелом знань: аналіз мовних спостережень, вивчення наукової та науково-популярної літератури. За дидактичною метою:вивчення нового матеріалу, узагальнення і повторення, комбінований. За складністю і обсягом вимог до учнів: просемінар, семінар, інтегрований семінар.
функції семінару. розвивальна, узагальнюючо-систематизуюча, мотиваційна, організаційно-орієнтаційна, функція контролю.
Уроки-семінари як форма навчального процесу найчастіше проводяться у старших (9 – 11 класи) загальноосвітньої школи. Найчастіше підготовка проходить в три етапи: І етап – вибір теми семінару, відбір змісту, складання плану та підборка завдань; ІІ етап – самостійна робота учнів над завданнями, які виконуються або індивідуально, або групами; ІІІ етап – проведення інструктивних консультацій для консультантів, головних помічників вчителя на семінарському занятті. На цьому етапі вчитель роз’яснює мету майбутнього семінару, знайомить учнів з карткою-завданням до заняття, наголошує питання, які можуть викликати більше всього ускладнень..
Семінарське (лат. Seminarim - розсадник) заняття - особлива форма практичних занять, яка полягає в самостійному вивченні студентами окремих питань і тем лекційного курсу з наступним обговоренням та (або) оформленням матеріалу у вигляді повідомлення, реферату, доповіді тощо.
Головна мета семінарських занять — сприяння поглибленому засвоєнню студентами найбільш складних питань навчального курсу, спонукання студентів до колективного творчого обговорення, оволодіння науковими методами аналізу явищ і проблем, активізування до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування навичок самоосвіти.
Підготовка до семінарського заняття передбачає такі дії:
- опрацювання джерел;- виписування основних положень із посиланнями на джерела;- групування матеріалу за питаннями на окремих аркушах або картках,;- поглиблення і розширення наявних знань;-;- обмірковування плану відповіді на питання (добір відповідних фактів, цитат і аргументів);- ознайомлення з рецензіями на літературу, яку вивчають; консультування у викладача.
План семінару повідомляють студентам заздалегідь для усвідомлення логіки поступового, послідовного розвитку теми. Обов'язково повідомляють необхідні наукові та методичні джерела з теми, додаткову літературу, за допомогою якої можна поглибити знання з теми. Доцільно також давати індивідуальні творчі завдання з теми семінарського заняття.
