7. Професійна підготовка майбутнього учителя до роботи у школах нового типу.

Термін "заклад освіти нового типу" вживається переважно в розмовній мові, насправді ж під тим слід розуміти ліцеї, гімназії та колегіуми. Вони створені для навчання обдарованих дітей.

Ліцеї – загальноосвітні навчальні заклади ІІІ ступеня (10-11класи) з профільним навчанням, переважно природничо-математичним, технічним та спортивним Гімназії – загальноосвітні навчальні заклади ІІ-ІІІ ступенів (5 – 11 класи) з поглибленим вивченням окремих предметів відповідного профілю (зазвичай гуманітарного). Колегіум – загальноосвітні навчальні заклади ІІІ ступеня (10 – 11 класи) філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю.

Робота в навчальних закладах нового типу відрізняється від традиційної педагогічної праці багатьма позитивними факторами. Наприклад, такі навчальні заклади зазвичай краще технічно оснащені, вчителі постійно освоюють новітні методи урочної та позаурочно роботи, більше уваги приділяється науково-дослідницькій та проектній роботі учнів, якою також керують вчителі, проводиться велика кількість виховних та позаурочних заходів тощо.

Негативні фактори: В більшості вчителі незадоволені через неякісну організацією навчально-виховного процесу (зайві зібрання), завищені вимоги від керівництва та відповідальність; мало займаються спортом та активним відпочинком, в основному, не мають захоплення, яке б відволікало від роботи, займаються, в більшості, традиційними домашніми справами, небагато часу проводять із родиною у робочі дні, проте все ж таки більшість називає свою роботу улюбленою.

Використання засобів навчання не вимагає від учителя-предметника значної позафахової підготовки (уміння встановлювати і налагоджувати апаратне та програмне забезпечення, програмувати тощо), тобто вимоги до підготовки учителя, як правило, не перевищують вимог до складу компетентностей, які необхідно мати при використанні звичайних технічних засобів навчання (кодоскопа, діапроектора, магнітофона, відеомагнітофона, телевізора тощо).

Педагогічна ефективність використання сучасних мультимедійних засобів навчання, що визначається їх мобільністю, багатофункціональністю тощо, значно перевищує педагогічну ефективність використання традиційних технічних засобів навчання.

Основні форми методичної роботи в школі:

Індивідуальна форма методичної роботи є складовою самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними планами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій керівництва школи, досвідчених педагогів.

Школа передового досвіду. Реалізує цілі й завдання індивідуального та колективного наставництва. Основне її призначення полягає в методичній допомозі досвідченого вчителя менш досвідченим колегам. Формується вона на добровільних засадах. Цінність її роботи в двосторонній ефективності. Керівник школи, відвідуючи уроки вчителів, консультуючи їх щодо планування, методики й технології уроку, обговорюючи теоретичні проблеми освіти, удосконалює й власну педагогічну майстерність, переконується в правильності педагогічних позицій. Школа молодого вчителя. Завдання її полягає у сприянні професійному становленню учителів-початківців. Як правило, їх роботою опікується досвідчений вчитель або керівник школи.

Нетрадиційні форми методичної роботи. До них належать: педагогічні ігри (дидактичні, виховні, ділові, рольові); моделювання педагогічних ситуацій; олімпіади методичних інноваційних розробок уроків, виховних заходів, методичні “мости”, літературні ярмарки педагогічних підручників, методичних рекомендацій, аукціон методичних розробок. Вони сприяють залученню педагогів до пошукової методичної роботи; розвитку уміння спілкуватися з колегами, учнями, батьками сприяють попередженню конфліктів у педагогічних колективах.