- •Розвиток вітчизняної науки про вивчення рідної мови у внз та середніх навчальних закладах.
- •Роль рідної мови в реалізації концепції національної освіти в Україні. (див. Пентилюк, ст..36)
- •Психолого-педагогічні основи процесу інтеграції у процесі навчання мови.
- •Форми навчальних занять з мови у внз.
- •5. Специфіка організації навчальних занять у формі семінару
- •6. Лекція як метод навчання мови у вузі та школі.
- •7. Професійна підготовка майбутнього учителя до роботи у школах нового типу.
- •8. Історичні умови зародження та розвитку гімназійної освіти в Україні.
- •9. Роль лінгвістики тексту у фаховій підготовці вчителя-словесника.
- •10. Проблеми професійної підготовки студенті-філологів до викладання української мови.
- •11. Технологія інтегрованого навчання. Внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки філологічних дисциплін та шляхи їх реалізації у вищій школі.
- •12. Технологія проблемного навчання у вищій школі.
- •13. Поняття інтерактивності в освіті. Історія інтерактивного навчання. Моделі навчання (пасивна,активна, інтерактивна). Інтерактивність як метод і технологія навчання.
- •14. Проектна технологія у мовній освіті. Історія. Сутність технологій. Типи проектів. Методика.
- •15. Інноваційні тенденції розвитку сучасної філологічної освіти. Технологічний підхід у мовній освіті.
- •16. Модульна технологія у мовній освіті. Вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами.
- •17. Нові інформаційні технології у мовній освіті, методика їх застосування.
- •18. Лінгводидактична термінологія. Становлення, розвиток і сучасний стан української лінгводидактичної термінології. Класифікація лінгводидактичних термінів.
- •19. Завдання вищої школи в підготовці майбутнього вчителя словесника в умовах стандартизації освіти.
- •20. Теоретичні орієнтири сучасної лінгводидактики.
9. Роль лінгвістики тексту у фаховій підготовці вчителя-словесника.
Філологічна освіта спярмована на підготовку компетентного вчителя, який володіє професійною комунікативною компетентністю, сформованною на засадах когнітивної та комунікативної лінгвістики, психолінгвістики, лінгвістики тексту та культури мови.
Важливе місце в цьому процесі належить лінгвістиці тексту (напрямку лінгвістичних досліджень, обєктом яких є правила побудови звязного тексту і його смислові категорії, що виражені за цими правилами), яка закладає основи мовно-комунікативної компетентності (уміння правильно будувати висловлювання з урахуванням ситуації мовлення, літературних норм, що забезпечують високий мовно-професійний рівень).
Важливо засвоїти лінгвістику тексту як основу власного мовленнєвого розвитку і викоритсання набутих знань у професійній діяльності. Розвязанням проблеми фахової підготовки вчителя-філолога цікавляться: Бацевич, Дудик, Мацько, Біляєв, Караман, Мельничайко, Пентилюк, Семеног.
У центрі викладання лінгвістичних дисциплін – текст – основна одиниця спілкування у психолінгвістиці і культури мови. Ці науки розгялдають текст з різних боків: 1) в аспекті породження мовлення, побудви тексту, як продукту спілкування й аналізу тих компонентів, що забезпечують цей процесс. 2) в плані побудови висловлювання з опорою на нормативні й комунікативні якості мовлення.
У психолінгвістиці: мовленнєва діяльність визначається за її цілеспрямованістю і предметною діяльністю. Мовленнєва діяльність лежить в основі створення тексту і складається з 4-х фаз: орієнтування, планування, реалізація мовленнєвого плану, контролю.
Студенти повинні не тільки поглиблювати знання про норми укр.мови, їх природу, історію становлення, а й вдосконалювати вміння їх застосовувати. У цьому процесі найважливішою є ідея текстоцентризму у викладанні лінгвістичних дисциплін, зокрема на практичних заняттях. Студенти, аналізуючи і творячи власні висловлювання, удосконалюють уміння і навички дотримуватися лексичних, граматичних, орфоепічних, правописних норм, акцентувати увагу на випадках варіантності мовних одиниць.
Для майбутнього філолога професійною необхідністю є багатство і різноманітність мовлення. Перша комунікативна якість виявляється у викоритсанні великої кількості мовних одиниць, відмінних за смислом і будовою. А друга вимагає умінь застосовувати різні мовні засоби для вираження однієї і тієї ж думки. Важливою у спілкуванні є доцільність мовлення. Культуромовну фахову підготовку вичтеля забезпечують також і такі комунікативні якості: виразність, образність, естетичність, чіткість, яскравість мови, мистецтво говорити та ін. У цьому сенсі лінгвістика тексту сприймається не тільки як окрема галузь мовознавства, а як широке лінгвістичне тло обєднання мовознавчих дисциплін, оволодіння якими вимагає нових підходів до навчально-вих. процессу, активного розвитку лінгводидактики вищої школи. Отже, фахова підготовка сучасного філолога вимагає осмислення ролі кожної дисципліни, інтегрованого підходу до їх викладання. У цьому сенсі лінгвістика тексту – своєрідний центр такої інтеграції. Розглядаючи процесс текстотворення через призму лінгвістики тексту, формуємо у студентів цілісне сприйняття суті і ролі лінгвістичної освіти.
