48. Формування нового мислення, цілісного знання, практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту.

Формування цілісного знання та практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту певною мірою залежить від завдань цивільного захисту. Основними завданнями цивільного захисту є:

— збір та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

— прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

— здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

— розробка і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

— розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

— створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

— розроблення і виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;

— оперативне повідомлення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне та достовірне інформування про обставини, що склалися, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

— організація захисту населення і території від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

— проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

— забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

— надання з використанням сил цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

— навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

— міжнародна співпраця у сфері цивільного захисту.

49. Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань) на управління безпекою у нс

Людський чинник прийнято розглядати як стійкий вираз, яким позначають психічні здібності людини як потенційного і актуального джерела проблем інформаційного характеру, або проблем управління технікою при використанні людиною сучасних технологій. Напевно варто задуматися над тим, що ж саме в людському чиннику може робити стійкий вплив на аварійність. Можна виділити ряд чинників: Перший чинник – фізіологічні показники людини (простіше кажучи, стан здоров'я), Погане самопочуття або стан хвороби з високою часткою ймовірності можуть вплинути, а саме, істотно понизити рівень особистої безпеки людини і безпеки оточуючих його людей на виробництві. Другий чинник – психологічні особливості особи людини, такі, наприклад, як тип темпераменту. Наприклад, чи може людина яскраво вираженого холеричного типа, негативною властивістю якого є поспішність ухвалення рішень, працювати диспетчером аеропорту? Звичайно, ні. Третій чинник – особливості пізнавальних психічних процесів

людину і ступінь їх сформованості. Наприклад, невміння сконцентрувати увагу і оперативно перемкнути його з одного об'єкту на іншій; недостатній об'єм пам'яті; Четвертий чинник – особливості емоційно-мотиваційних процесів. Наприклад, відчуття людини, переважно астенічного типа, тобто, пасивні, такі, що мають негативний емоційний тон –незадоволення (печаль і т.п.); низький емоційний фон людини; незадовільний психічний стан, П'ятий чинник – ергономічний, такий, що визначає відповідність праці фізіологічним і психічним можливостям людини: віддаленість і ізольованість робочого місця, тобто фактично відрив людини від соціуму і неможливість спілкування; Шогстий чинник – ступінь готовності людини до екстремальної ситуації. Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що людина є однією з головних, а, найшвидше, і найголовнішою

причиною походження техногенних аварій. Чи реально уникнути прояву людського чинника і, тим самим, врятувати життя, навколишнє середовище і уникнути економічних збитків? Цю проблему можна було б вирішити шляхом автоматизації виробництва, тобто усунення людини від робочого місця. Але тоді виникне інша небезпека – соціальна. Це безробіття.

Виходом в даній ситуації є організація на виробництві психологічної служби. Але не тільки для діагностування у людини яких-небудь дефектів, але також для проведення тренінгів і психокорекційної роботи.

50. Природа людських помилок. Обробка інформації людиною. Визначення особистих показників особи, яка приймає управлінські рішення у сфері цивільного захисту, на основі системи психологічного тестування.

Людські помилки можуть розглядатися як невдача в досягнені мети тим способом, що був попередньо вибраний. Інформація потрібна для раціонального вирішення проблеми. Інколи вона недоступна або дорого коштує. Обробка інформації здійснюється в процесі встановлення внутрі- та міжфункціональних зв'язків сприйманим, пам'яті, мислення, уяви.

У вітчизняній психології склалися різноманітні підходи до розробки теоретичної моделі розвитку особистості й ефективності управлінської діяльності керівника.

Колекційний підхід заснований на наступних представленнях. Керівник повинний володіти особливими особистісними якостями, що забезпечують успішність управлінської діяльності. Крім цього може бути визначений перелік цих якостей для конкретної посади. Типові системи оцінки керівників, засновані на даному підході, містять набори професійно значимих якостей.

Конкурентний підхід. Він припускає наявність у керівників особливих, особистісних властивостей визначеного рівня розвитку загальних властивостей, що відрізняють їх від інших людей.

У структурі особистості керівника тут виділяють адміністративно-організаторські уміння, морально-етичні характеристики, якості розуму, професійні уміння, соціальну спрямованість, мотивацію.

Парціальний підхід припускає корекцію особистісних способів орієнтації в середовищі. Формування особистості керівника зв’язано з відпрацьовуванням окремих операцій і дій, включених в управлінську діяльність, із психокорекцією системи відносин.

Інженерно-психологічний підхід знайшов своє відображення в аналізі систем керування і розглядає керівника як обличчя, що приймає рішення. У цьому підході обмежуються вивченням психологічних процесів переробки керівником інформації і його індивідуальних особливостей, що виявляються в управлінській діяльності.