- •1. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4. Територіальний моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цз.
- •5. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
- •6. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
- •7. Структурно-функціональна модель протидії нс (попереджувальна, компенсаційна, комплексна)
- •8. Методика планування заходів із фізичного, функціонального та комбінованого захисту на основі прогнозу варіантів та ресурсів третіх сторін.
- •9. Нормативно—методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.
- •10. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ог до дій у нс.
- •11. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •12. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •13. Противибуховий та протипожежнийзахист ог.
- •14. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.
- •15. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •17. Розвязуваня завдання з противибухового та протипожежного захисту
- •19. Характеристика зон радіоактивного ураження.
- •20. Характеристика осередку хімічного ураження.
- •22. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними та небезпечними хім. Речовинами під час аварійного прогнозування можливої обстановки.
- •23. У випадку аварії на аес або зруйнування її у воєнний час.
- •24. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні.
- •25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хім. Забруднення на картографічну схему (план, карту).
- •26. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хім обстановки.
- •27..Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог та ато.
- •28. Розрахунок сил і засобів з: укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнта їхнього захисту від проникної радіації.
- •29. Організація санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки: обмеження зони хімічного забруднення.
- •31. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження.
- •33.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховища.
- •34. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків,які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •37. Інформування населення про наявність загрози, або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •38. Завдання психологічного захисту.
- •39.Виявлення та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •40. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних проблем.
- •Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час масових заходів
- •42. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку
- •43. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •44. Оцінка життєво важливих потреб населення у нс. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у нс.
- •45. Гуманітарна допомога у випадках нс. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.
- •48. Формування нового мислення, цілісного знання, практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту.
- •49. Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань) на управління безпекою у нс
- •51. Методики визначення показників інтелекту, стилю керівництва, комунікабельності, ступеню готовності до ризику.
- •52. Методики аналізу і врахування людського фактору. Аналіз надійності роботи персоналу за допомогою побудови дерева помилок.
14. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.
Прилади гасіння пожеж:
Гідранти – зовнішнє, розташовують на віддалі не більше 100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стіни.
Зовнішнє і внутрішнє протипожежне водопостачання має відповідати вимогам СниП 2.04.02-84 та СниП 2.04.-1 85.
Внутрішнє – пожежними кранами на висоті 1,35 м від підлоги, біля виходів, рукав 10-20 м, продуктивність 2,5 л/с.
Вогнегасники:
Вуглекислотні: снігоподібна та при випаровуванні охолоджує горючу речовину і ізолює її від кисню, довжина струменя 4 м за 40-60 с. Гасять електрообладнання, горючі і тверді речовини. Не можна спирт, ацетон (розчиняють) терміт, фотоплівку, целулоїд (горять без доступу повітря).
Пінні: електропровідні для гасіння твердих речовин та горючих легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею, що горить. Не можна гасити калій, натрій, магній та його сплави (виділяється водень, що посилює).
Спринклерні установки – водяні, повітряні, змішані.
Система труб по стелі. Головки закриті легкоплавкими замками, що спрацьовують при 72,93, 141 та 180⁰С. Площа змочування одного від 9 до 12 м², подача 0,1 л/с м². В неопалюваних приміщеняхтзастосовується повітряна система, виходячи повітря відкриває клапан з водою.
Дренчерні установки: з постійно відкритими розбризкувальними головками. Вода подається при спрацюванні датчиків, який відкриває клапан групової дії.
Первинні засоби гасіння пожежі:
-внутрішні пожежні крани
- відра, кошми, лопати, пісок
- вогнегасники
15. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
Важливими протипожежними заходами є евакуаціялюдей, показником її ефективності є час, протягом якого люди можуть при неоюхідності залишити окремі приміщення і будівлі загалом.
Еваковиходи, вважаються евакуаційними, якщо ведуть: з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через коридор чи вестибюль: з приміщень будь-якого поверху в коридори, що ведуть на сходинкову клітку. А вони на зовні: з приміщень у сусідні приміщення на цьому ж поверсі, що забезпечене виходами. Виходів має бути не менше 2, в різних напрямках та відчинятися в напрямку виходу, ширина 1 м, не можуть виходити у приміщення категорії А, Б та 4 та 5 ступеня вогнестійкості.
Евакуаційні шляхи і виходи для евакуації персоналу повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі пожежі забезпечувати безпеку людей у приміщеннях. Кількість та розміри евакуаційних виходів повинні відповідати протипожежним вимогам. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід , дозволяється перебування не більше 50 осіб. Двері на шляхах до евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу.
У приміщеннях з масовим перебуванням людей покриття підлоги повинні надійно кріпитися і небезпечними щодо токсичності продуктів горіння мати помірну димоутворюючу здатність.
На сходових маршах і площадках мають бути справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати ширину сходових маршів і площадок.
Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, мають постійно освітлюватися електричним світлом. У готелях, театрально-видовищних, лікувальних закладах, приміщеннях інших громадських і допоміжних будівель, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб; виробничих приміщеннях без природного освітлення за наявності більше 50 працюючих евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом “Вихід”.
Не допускається:
- улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері, такі двері, що обертаються та інші пристрої , які перешкоджають вільній евакуації людей.
- захаращувати шляхи евакуації; забивати, заварювати на навісні замки болтові зєднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини;
- застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель 5 ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицьовування стін і стель, сходів;
- розташовувати у тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі;
- знімати встановлені на балконах(лоджіях) драбини;
- улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення;
- улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи;
- розвішувати у сходових клітках на стінах стенди,панно тощо.
16 . Планування дій персоналу підприємств та організацій при пожежах. Методика розрахунку необхідного часу на евакуацію людей
Стаття 11. Порядок дій у разі пожежі
На підприємстві при виникненні пожежі дії адміністрації та персоналу слід спрямувати на забезпечення безпеки та евакуації
людей. Кожний працівник, який виявив пожежу, повинен:
- негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону (при цьому слід указати адресу об'єкта, поверховість будівлі, місце
виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також назвати своє прізвище, ім'я та по батькові);
- ужити (по змозі) заходів для евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
- повідомити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по підприємству або організації;
- при потребі - викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну і т.ін.).
. Посадова особа підприємства, що прибула на місце пожежі, повинна:
- перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести до відома власника підприємства про пожежу;
- у разі загрози для життя людей негайно організувати їх порятунок (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили і
засоби;
- вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;
- припинити роботи в приміщенні, крім заходів з ліквідації пожежі;
- при потребі - відключити електроенергію (за винятком систем протипожежного захисту), зупинити транспортери, агрегати, парати,
перекрити сировинні, газові та парові комунікації, зупинити системи вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за
винятком пристроїв протидимового захисту) і вжити інших заходів, які сприяють недопущенню розвитку пожежі та задимлення в приміщенні;
- перевірити включення повідомлення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;
- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію у відповідності до схеми і захист матеріальних цінностей;
- забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;
- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, допомогти у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку
пожежі та в установці на водні джерела.
Розрахунковий
час евакуації
хв, треба визначати як суму часу руху
людського потоку по окремих ділянках
шляху за формулою:
де
- час руху людського потоку на початковій
ділянці, хв;
- час руху людського потоку на коленій
з наступних після першої ділянок шляху,
хв.
Час руху людського потоку по першій ділянці шляху треба визначати; а формулою:
де
- значення швидкості руху людського
потоку по горизонтальному шляху на
першій ділянці, визначається на табл.
10.6. залежно від щільності D, м/хв.
Інтенсивність і швидкість руху людського потоку. Значення швидкості людського потоку на-ділянці шляху, що після першої, приймається залежно від значення інтенсивності руху людського потоку по кожній з цих ділянок, які треба визначити, у тому числі і для дверних прорізів за формулою:
Де
- значення інтенсивності руху людського
потоку на ділянках шляху, що розглядається,
і попередній, м/хв;
- ширина розглядуваної та попередньої
і-ої ділянках шляху, м. Значення
інтенсивності руху людського потоку
на першій ділянці шляху
визначають за значенням D знайденому за формулою (10.1).
