- •1. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4. Територіальний моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цз.
- •5. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
- •6. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
- •7. Структурно-функціональна модель протидії нс (попереджувальна, компенсаційна, комплексна)
- •8. Методика планування заходів із фізичного, функціонального та комбінованого захисту на основі прогнозу варіантів та ресурсів третіх сторін.
- •9. Нормативно—методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.
- •10. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ог до дій у нс.
- •11. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •12. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •13. Противибуховий та протипожежнийзахист ог.
- •14. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.
- •15. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •17. Розвязуваня завдання з противибухового та протипожежного захисту
- •19. Характеристика зон радіоактивного ураження.
- •20. Характеристика осередку хімічного ураження.
- •22. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними та небезпечними хім. Речовинами під час аварійного прогнозування можливої обстановки.
- •23. У випадку аварії на аес або зруйнування її у воєнний час.
- •24. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні.
- •25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хім. Забруднення на картографічну схему (план, карту).
- •26. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хім обстановки.
- •27..Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог та ато.
- •28. Розрахунок сил і засобів з: укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнта їхнього захисту від проникної радіації.
- •29. Організація санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки: обмеження зони хімічного забруднення.
- •31. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження.
- •33.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховища.
- •34. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків,які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •37. Інформування населення про наявність загрози, або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •38. Завдання психологічного захисту.
- •39.Виявлення та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •40. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних проблем.
- •Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час масових заходів
- •42. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку
- •43. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •44. Оцінка життєво важливих потреб населення у нс. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у нс.
- •45. Гуманітарна допомога у випадках нс. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.
- •48. Формування нового мислення, цілісного знання, практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту.
- •49. Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань) на управління безпекою у нс
- •51. Методики визначення показників інтелекту, стилю керівництва, комунікабельності, ступеню готовності до ризику.
- •52. Методики аналізу і врахування людського фактору. Аналіз надійності роботи персоналу за допомогою побудови дерева помилок.
17. Розвязуваня завдання з противибухового та протипожежного захисту
при складанні планів цивільного захисту і прогнозуванні можливої обстановки необхідно звурнути увагу на: проведення заходів, які зменшують імовірність винекнення спалахування і вибухів легкозаймистих рідин і газів, що є на виробництві імовірність спалахування і вибуху зменшують:
ефективна вентиляція; винесення вибухонебезпечних робіт на відкрите повітря; вилучення потенційних джерел загоряння; обладнання вихідних отворів кришками і перегородками; ізоляція або відокремлення вибухо приміщень; під пожежною безпекою розуміють такий стан за якого унеможливлюється виникнення та розвиток пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. основними системами комплексу заходів та засобів щодо пожежної безпеки є : організіція пожежної охорони на обєкті проведення навчань проведення перевірок оглядів стану пожежної безпеки приміщень.
18. Характеристика зон радіоактивного,хімічного та біологічного зараження
Зони можливого радіоактивного забруднення місцевості характеризуються потужністю дози на першу годину після аварії у мрад/год. (рад/год.) та річною дозою опромінення у рад. Радіоактивне зараження /забруднення/ місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води та інших об?єктів виникає внаслідок випадання радіоактивних речовин з хмари ядерного вибуху. Відомо, що у районі ядерного вибуху виникають великої потужності потоки повітря, спрямовані вгору і до його центру.
Збудники інфекційних хвороб можуть поширюватися, збільшуючи зону зараження, людьми, комахами Зона біологічного зараження. Територія або акваторія, у межах яких розповсюджені або занесені небезпечні біологічні речовини, біологічні засоби ураження людей або небезпечні мікроорганізми, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, сільськогосподарських тварин, існування рослин, а також для оточуючого природного середовища.
, особливо кровососними, тваринами, гризунами, птахами. Заражатися можуть люди, сільськогосподарські тварини і птиця, дикі звірі і птахи, повітря, місцевість, водойми, колодязі, резервуари з питною водою, фураж, сільськогосподарські посіви, запаси урожаю, продукти харчування, техніка, виробничі приміщення, пасовища і житлові приміщення.
Зона зараження характеризується видом біологічних засобів, розмірами, розміщенням відносно об'єктів господарювання, часом утворення, ступенем небезпеки і зміною із часом. Розміри осередку біологічного зараження залежать від типу, виду хвороботворних мікробів чи шкідників рослин, їх кількості, умов потрапляння та розмноження в навколишньому середовищі, метеорологічних умов, швидкості їх виявлення своєчасності проведення профілактичних і лікувальних заходів.
Територію, в межах якої внаслідок застосування хімічної зброї можливе ураження незахищених людей, сільськогосподарських тварин та рослин, називають зоною хімічного зараження.
Зона хімічного зараження включає територію, яка зазнала безпосереднього впливу ХЗ (район застосування), та території, над якими поширилася хмара зараженого повітря (ЗП) з уражальними концентраціями речовин
Розміри зони хімічного зараження залежать від кількості застосованих ОР, їх типів, виду, кількості засобів доставлення, метеорологічних умов та рельєфу місцевості.
У зоні хімічного зараження може виникнути один або декілька осередків хімічного ураження.
Зона хімічного зараження має форму трапеції і характеризується розмірами: (довжиною L, глибиною Г) та площею Sз. Площу зони зараження можна визначити за формулою: Sз = Г(L + a), де a = 0,05Г – за інверсії; 0,1Г – за конвекції; 0,08Г – за ізотермії.
