17. Розвязуваня завдання з противибухового та протипожежного захисту

при складанні планів цивільного захисту і прогнозуванні можливої обстановки необхідно звурнути увагу на: проведення заходів, які зменшують імовірність винекнення спалахування і вибухів легкозаймистих рідин і газів, що є на виробництві імовірність спалахування і вибуху зменшують:

ефективна вентиляція; винесення вибухонебезпечних робіт на відкрите повітря; вилучення потенційних джерел загоряння; обладнання вихідних отворів кришками і перегородками; ізоляція або відокремлення вибухо приміщень; під пожежною безпекою розуміють такий стан за якого унеможливлюється виникнення та розвиток пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. основними системами комплексу заходів та засобів щодо пожежної безпеки є : організіція пожежної охорони на обєкті проведення навчань проведення перевірок оглядів стану пожежної безпеки приміщень.

18. Характеристика зон радіоактивного,хімічного та біологічного зараження

Зони можливого радіоактивного забруднення місцевості характеризуються потужністю дози на першу годину після аварії у мрад/год. (рад/год.) та річною дозою опромінення у рад. Радіоактивне зараження /забруднення/ місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води та інших об?єктів виникає внаслідок випадання радіоактивних речовин з хмари ядерного вибуху. Відомо, що у районі ядерного вибуху виникають великої потужності потоки повітря, спрямовані вгору і до його центру.

Збудники інфекційних хвороб можуть поширюватися, збільшуючи зону зараження, людьми, комахами Зона біологічного зараження. Територія або акваторія, у межах яких розповсюджені або занесені небезпечні біологічні речовини, біологічні засоби ураження людей або небезпечні мікроорганізми, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, сільськогосподарських тварин, існування рослин, а також для оточуючого природного середовища.

, особливо кровососними, тваринами, гризунами, птахами. Заражатися можуть люди, сільськогосподарські тварини і птиця, дикі звірі і птахи, повітря, місцевість, водойми, колодязі, резервуари з питною водою, фураж, сільськогосподарські посіви, запаси урожаю, продукти харчування, техніка, виробничі приміщення, пасовища і житлові приміщення.

Зона зараження характеризується видом біологічних засобів, розмірами, розміщенням відносно об'єктів господарювання, часом утворення, ступенем небезпеки і зміною із часом. Розміри осередку біологічного зараження залежать від типу, виду хвороботворних мікробів чи шкідників рослин, їх кількості, умов потрапляння та розмноження в навколишньому середовищі, метеорологічних умов, швидкості їх виявлення своєчасності проведення профілактичних і лікувальних заходів.

Територію, в межах якої внаслідок застосування хімічної зброї можливе ураження незахищених людей, сільськогосподарських тварин та рослин, називають зоною хімічного зараження.

Зона хімічного зараження включає територію, яка зазнала безпосереднього впливу ХЗ (район застосування), та території, над якими поширилася хмара зараженого повітря (ЗП) з уражальними концентраціями речовин

Розміри зони хімічного зараження залежать від кількості застосованих ОР, їх типів, виду, кількості засобів доставлення, метеорологічних умов та рельєфу місцевості.

У зоні хімічного зараження може виникнути один або декілька осередків хімічного ураження.

Зона хімічного зараження має форму трапеції і характеризується розмірами: (довжиною L, глибиною Г) та площею S_з. Площу зони зараження можна визначити за формулою: S_з = Г(L + a), де a = 0,05Г – за інверсії; 0,1Г – за конвекції; 0,08Г – за ізотермії.