V. Основні вимоги до складання карти 1:10000

Топографічна карта 1:10000 використовується:

- у сільському господарстві при землевпорядженні й обліку земель у районах інтенсивного землеробства, як основа для детальних грунтових зйомок і противоерозійних заходів і ін.;

- при меліорації – для складання проектів меліоративного будівництва і виконання вишукувань по зрошенню й осушенню земель;

- у геологічній розвідці при детальних пошуково-розвідувальних роботах, для прив'язок при геологічних і геофізичних зйомках;

- при розробці нафтових і газових родовищ – для складання планів розробляємо площі, проектів оснащення і розміщення свердловин, прив'язки різноманітних інженерних об'єктів і ін.;

- у гідротехнічному будівництві – при виборі місця гідровузла і розробці проектів водоймищ у рівнинних районах, при вишукуваннях каналів і проектуванні захисних споруджень;

- у лінійному будівництві при вишукуваннях і складанні технічних проектів трас залізничних і автомобільних доріг на складних рівнинних ділянках, виборі трас магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, зв'язку і ін.;

- у лісовому господарстві - для проведення лісової облаштованості, лісової меліорації, транспортування лісу й інших мір лісогосподарського призначення;

- у промисловому, міському, селищному і сільському будівництві при створенні генеральних планів міст, проектів розміщення будівництва житлових масивів, підприємств, інженерних мереж і парків, проектів планування складних вузлів приміських зон і карт району забудови, при розробці схеми інженерного оснащення великих поселень, виконані інженерно-геологічні і гідрогеологічні відшукування і ін.

На топографічних картах масштабів 1:10 000 показуються:

- математичні елементи карт;

- геодезичні пункти;

- гідрографія і гідрографічні спорудження;

- населені пункти;

- промислові, сільськогосподарські і соціально-культурні об'єкти;

- дороги і дорожні спорудження;

- рельєф;

- рослинний покрив і грунти;

- границі.

На топографічних карт масштабу 1:10 000 відповідно до основних положень по створенню топографічних карт зазначених масштабів і діючих умовних знаків повинні бути нанесені наступні об'єкти:

- пункти головної геодезичної основи і знімальної мережі;

- населені пункти, окремі будинки і спорудження, пам'ятники, монументи, скульптури і місця поховань;

- промислові і сільськогосподарські об'єкти, а саме: заводи, фабрики, майстерні, електростанції, вітряні млини, шахти, штольні, кар'єри, підвали, торф'яні і соляні розробки, бурові, нафтові, газові й інші вишки і шпари, склади пального, бензоколонки і заправні станції, трнасформаторні будки, лінії електропередачі і зв'язку, водо-, газо-, і нафтопроводи, телевізійні і радіолінійні вишки, загони для худоби й ін.;

- залізниці і спорудження при них, у тому числі будинку вокзалів, станцій, роз'їздів, депо, будки, блокпости і т.п., платформи і вантажно-розвантажувальні площадки, сімафори і світлофори, тонелі, підпірні стінки, насипи і виїмки, поворотні кола, тупики і т.п.;

- автостради, шосейні і грунтові дороги, тропи, мости, труби і переправи;

- гідрографічна мережа: берегові лінії морів, річки, озера, водоймища, границі і площі розливів і створюваних водоймищ, водоспади, пороги й ін.;

- об'єкти гідротехнічні, водного транспорту і водопостачання: канали, канави, водорозподільні пристрої, вали і дамби, греблі, набережні, береги з укріпленими і неукріпленими скосами, шлюзи, водомірні, посади, пристані, моли і причали, якірні стоянки, хвилеломи, маяки, постійні знаки берегової сигналізації, колодязі різних типів, фонтани, гейзери, і т.п.;

- рослинність деревна (з показом просік і номерів лісових кварталів), чагарникові, напівчагарникові, трав'яні, мохові і лишайникові, культурні (парки, фруктові і цитрусові сади, виноградники, ягідники, плантації технічних культур, рисові поля), а також ріллі, городи і т.п.;

- оголені грунти, у тому числі щебеневі, глинисті і кам'яні поверхні, піски, кам'яні розсипи;

- мікроформи земної поверхні: купинясті, полігональні горбисті;

- болота, солончаки;

- політико-адміністративні границі і заповідники;

- різноманітні огорожі;

- рельєф місцевості, зображений у горизонталях, висотних оцінках характерних точок місцевості й умовних знаків обривів, ярів, вимоїн, зрушень, осипів, кратерів вулканів і грязьових вулканів, скель, курганів, ям, карстових і псевдокарстових лійок, печер, задернованих уступів, пологів, сніжників, фірнових полів, крижаних мов із тріщинами, моренами й ін.

Для відтворення характерних деталей рельєфу місцевості, що не виражаються в горизонталях основного перетину, повинні застосовуватися додаткові (напівгоризонталі) і додаткові горизонталі.

Зображення рельєфу доповнюється характеристиками відносних висот (глибин) форм рельєфу, що виділяються, підписами горизонталей і показниками напрямку схилів.

Топографічні об'єкти місцевості, що не виражені в даному масштабі, повинні позначатися внемасштабними умовними позначками.

Контур рослинності і грунтів зображуються на карті, якщо в даному масштабі вони займають площу:

4 мм² і більше – що мають значення орієнтирів;

10 мм² і більше – коштовні в господарському відношенні;

25 мм² і більше – інші контури.

Нечітко виражені на місцевості границі суміжних угідь передаються без контура поступовим переходом умовних знаків.