- •1.1 Фототрансформатор seg-1(фтв) і seg-4(фтм)………………………...10
- •І. Загальна характеристика приладів
- •Фототрансформатор seg-1 (фтв) і seg-4 (фтм) Фототрансформатор фтв
- •Фототрансформатор фтм
- •1.2 Стереокомпаратор ска-18 і ска-30 Автоматизований стереокомпаратор ска- 18
- •1.3 Онега – 2
- •II. Аерофотознімання I його властивості
- •2.1 Поняття про аерофотознімання
- •2.2 Основні технічні вимоги до топографічної аерозйомки.
- •- Антена gps - приймач gps - управляючий комп'ютер - аерофотокамера - навігаційний пристрій - дисплей пілота Рис. 2.2. Технічні засоби системи ascot
- •2.3 Розрахунок параметрів планової аерофотозйомки.
- •2.4 Розрахунок параметрів планово-висотної прив’язки
- •Ііі. Фототріангуляція
- •3.1. Призначення, ідея та загальна характеристика
- •3.2 Аналітична блочна фототриангуляція
- •3.3 Точність аналітичної фототріангуляції
- •3.4 Аналогова просторова фототріангуляція
- •3.5. Складання проекту побудови мережі фототріангуляції
- •3.6 Цифрова фотограмметрична станція “Дельта”
- •3.7 Обробка результатів вимірювань на Цифровій фотограмметричній станції “Дельта”
- •IV. Дешифрування знімків
- •V. Основні вимоги до складання карти 1:10000
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Додатки Файл опорних точок
- •Координати центрів проектування
- •Файл параметрів нового блоку
- •Файл результатів фотограмметричних вимірювань
V. Основні вимоги до складання карти 1:10000
Топографічна карта 1:10000 використовується:
- у сільському господарстві при землевпорядженні й обліку земель у районах інтенсивного землеробства, як основа для детальних грунтових зйомок і противоерозійних заходів і ін.;
- при меліорації – для складання проектів меліоративного будівництва і виконання вишукувань по зрошенню й осушенню земель;
- у геологічній розвідці при детальних пошуково-розвідувальних роботах, для прив'язок при геологічних і геофізичних зйомках;
- при розробці нафтових і газових родовищ – для складання планів розробляємо площі, проектів оснащення і розміщення свердловин, прив'язки різноманітних інженерних об'єктів і ін.;
- у гідротехнічному будівництві – при виборі місця гідровузла і розробці проектів водоймищ у рівнинних районах, при вишукуваннях каналів і проектуванні захисних споруджень;
- у лінійному будівництві при вишукуваннях і складанні технічних проектів трас залізничних і автомобільних доріг на складних рівнинних ділянках, виборі трас магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, зв'язку і ін.;
- у лісовому господарстві - для проведення лісової облаштованості, лісової меліорації, транспортування лісу й інших мір лісогосподарського призначення;
- у промисловому, міському, селищному і сільському будівництві при створенні генеральних планів міст, проектів розміщення будівництва житлових масивів, підприємств, інженерних мереж і парків, проектів планування складних вузлів приміських зон і карт району забудови, при розробці схеми інженерного оснащення великих поселень, виконані інженерно-геологічні і гідрогеологічні відшукування і ін.
На топографічних картах масштабів 1:10 000 показуються:
- математичні елементи карт;
- геодезичні пункти;
- гідрографія і гідрографічні спорудження;
- населені пункти;
- промислові, сільськогосподарські і соціально-культурні об'єкти;
- дороги і дорожні спорудження;
- рельєф;
- рослинний покрив і грунти;
- границі.
На топографічних карт масштабу 1:10 000 відповідно до основних положень по створенню топографічних карт зазначених масштабів і діючих умовних знаків повинні бути нанесені наступні об'єкти:
- пункти головної геодезичної основи і знімальної мережі;
- населені пункти, окремі будинки і спорудження, пам'ятники, монументи, скульптури і місця поховань;
- промислові і сільськогосподарські об'єкти, а саме: заводи, фабрики, майстерні, електростанції, вітряні млини, шахти, штольні, кар'єри, підвали, торф'яні і соляні розробки, бурові, нафтові, газові й інші вишки і шпари, склади пального, бензоколонки і заправні станції, трнасформаторні будки, лінії електропередачі і зв'язку, водо-, газо-, і нафтопроводи, телевізійні і радіолінійні вишки, загони для худоби й ін.;
- залізниці і спорудження при них, у тому числі будинку вокзалів, станцій, роз'їздів, депо, будки, блокпости і т.п., платформи і вантажно-розвантажувальні площадки, сімафори і світлофори, тонелі, підпірні стінки, насипи і виїмки, поворотні кола, тупики і т.п.;
- автостради, шосейні і грунтові дороги, тропи, мости, труби і переправи;
- гідрографічна мережа: берегові лінії морів, річки, озера, водоймища, границі і площі розливів і створюваних водоймищ, водоспади, пороги й ін.;
- об'єкти гідротехнічні, водного транспорту і водопостачання: канали, канави, водорозподільні пристрої, вали і дамби, греблі, набережні, береги з укріпленими і неукріпленими скосами, шлюзи, водомірні, посади, пристані, моли і причали, якірні стоянки, хвилеломи, маяки, постійні знаки берегової сигналізації, колодязі різних типів, фонтани, гейзери, і т.п.;
- рослинність деревна (з показом просік і номерів лісових кварталів), чагарникові, напівчагарникові, трав'яні, мохові і лишайникові, культурні (парки, фруктові і цитрусові сади, виноградники, ягідники, плантації технічних культур, рисові поля), а також ріллі, городи і т.п.;
- оголені грунти, у тому числі щебеневі, глинисті і кам'яні поверхні, піски, кам'яні розсипи;
- мікроформи земної поверхні: купинясті, полігональні горбисті;
- болота, солончаки;
- політико-адміністративні границі і заповідники;
- різноманітні огорожі;
- рельєф місцевості, зображений у горизонталях, висотних оцінках характерних точок місцевості й умовних знаків обривів, ярів, вимоїн, зрушень, осипів, кратерів вулканів і грязьових вулканів, скель, курганів, ям, карстових і псевдокарстових лійок, печер, задернованих уступів, пологів, сніжників, фірнових полів, крижаних мов із тріщинами, моренами й ін.
Для відтворення характерних деталей рельєфу місцевості, що не виражаються в горизонталях основного перетину, повинні застосовуватися додаткові (напівгоризонталі) і додаткові горизонталі.
Зображення рельєфу доповнюється характеристиками відносних висот (глибин) форм рельєфу, що виділяються, підписами горизонталей і показниками напрямку схилів.
Топографічні об'єкти місцевості, що не виражені в даному масштабі, повинні позначатися внемасштабними умовними позначками.
Контур рослинності і грунтів зображуються на карті, якщо в даному масштабі вони займають площу:
4 мм2 і більше – що мають значення орієнтирів;
10 мм2 і більше – коштовні в господарському відношенні;
25 мм2 і більше – інші контури.
Нечітко виражені на місцевості границі суміжних угідь передаються без контура поступовим переходом умовних знаків.
