Діти – сироти:

Особлива увага про дітей-сиріт. Держава повинна забезпечувати захист дитини, яка позбавлена сім'ї, надаючи відповідну альтернативу сімейному піклуванню. Сьогодні в Україні близько 160 тисяч дітей живуть у державних дитячих будинках та інтернатах. З них майже 90 тисяч - сироти і діти, які з різних причин залишилися без піклування батьків. Держави - сторони Конвенції ООН про права визнають право дитини, яка передана компетентними органами на піклування з метою догляду, захисту, фізичного чи психічного лікування, на періодичну оцінку лікування і всіх інших умов піклування.

Міжнародний благодійний фонд «Фонд Олександра Фельдмана» спільно з Харківською облдержадміністрацією та Харківським Фотоклубом ініціював фотовиставку на підтримку проекту закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини», що проходила в українському парламенті з 16 по 20 березня 2009 року. Ініціатива впровадження в Україні інституту Омбудсмену з прав дитини підтримується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).

Під час підготовки виставки фотографи відвідали більше десяти дитячих будинків Харківської області, а також прийомні родини, де мешкають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Частина дітей, які стали

“ героями фотовиставки ” прийнята в сім’ї. Фотографії передають контраст стану дитини, що знаходиться в родині та тоді, коли знаходиться в дитячому будинку. Цей фото проект створювався на підтримку всиновлення та сімейного виховання дітей-сиріт, сьогодні його призначення – це захист прав дитини, в першу чергу найбільш вразливих категорій, до яких і належать діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

На початку 90-х років Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) розробив концепцію запровадження Омбудсмана у справах дітей в усіх країнах. Ратифікувавши у 1991 році Конвенцію ООН про права дитини, Україна зобов‘язалась здійснити всі необхідні засоби для забезпечення гармонійного і повноцінного розвитку дитини. 22 вересня 2002 року Комітет ООН з прав дитини рекомендував державі Україна запровадити інститут Уповноваженого з прав дитини.

Батьки і діти

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися належному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років (ст.152 Сімейного кодексу України).

Права батьків, щодо захисту прав дитини:

Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини,

а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону діти самі мають право звернутися за таким захистом.

Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків:

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.

У випадку невиконання цих обов'язків і при умові настання тяжких наслідків винні особи несуть відповідальність за ст.166 Кримінального кодексу України.

Батьки, опікуни і піклувальники мають ряд обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка або піклування, а саме: вони повинні належним чином утримувати дитину, слідкувати за станом її здоров"я та гігієною, в залежності від здатностей дитини розвивати в ній спортивні, музичні, гуманітарні та інші схильності, забезпечити дитину нормальними побутовими умовами.

Для визнання невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлено опіка чи піклування, злочином необхідно,щоб:

- невиконання цих обов'язків було злісним. При цьому потрібно враховувати матеріальний та сімейний стан сім"ї, способи та мотиви невиконання вказаних обов'язків;

- вказане діяння спричинило тяжкі наслідки. Тяжкими наслідками можуть бути: смерть дитини або злодіяння їй тяжких тілесних ушкоджень, втрата житла, тяжке захворювання, суттєва відсталість у розумовому розвитку та ін.

Карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.