1.3.3 Оперативний фінансовий контролінг

Цілком зрозуміло, що планування без дієвого контролю за ходом виконання планів не має сенсу. З іншого боку, контроль без планування є неможливим. Контроль — це невід'ємна складова та умова планування.

Інтеграція бюджетування та бюджетного контролю характеризує основний зміст оперативного контролінгу, який, власне, і полягає в систематичному порівнянні фактичних показників діяльності підприємства із запланованими та в аналізі відхилень. Без синтезу планування і контролю існує велика ймовірність неправильної оцінки можливих фінансових ризиків і, як наслідок, помилкових, запізнілих або нескоординованих управлінських рішень і дій.

Бюджетний контроль — це порівняння фактичних показників фінансово-господарської діяльності із плановими (бюджетними) з метою перевірки їх узгодженості за величиною і термінами, а також аналіз причин відхилень для вироблення пропозицій щодо корекції бюджетів чи фінансово-господарської діяльності підприємства. Контроль є дієвим інструментом стимулювання підвищення фінансової відповідальності та продуктивності як окремих працівників, центрів прибутковості, структурних підрозділів, так і підприємства в цілому.

Важливим елементом оперативного контролінгу є внутрішній консалтинг та методологічне забезпечення. Фінансового контролера досить часто називають також радником топ-менеджменту з фінансово-економічних питань та його інформаційним партнером. У процесі виконання цієї функції служби контролінгу здійснюють консультування менеджменту підприємства, керівників структурних підрозділів, окремих стратегічних одиниць з питань оптимізації досягнення поставлених цілей та вирішення поточних проблем.

Консультаційні послуги можуть надаватися також під час проведення внутрішнього аудиту, у разі виявлення певних недоліків чи резервів. У межах даного функціонального блоку на контролінг покладаються завдання розроблення внутрішніх інструкцій, методик

1.3.4 Внутрішній аудит (ревізія) в системі функцій контролінгу

   До  сфери функціональних компетенцій  контролінгу, як правило, належить внутрішній аудит (ревізія)[104] — сукупність процедур щодо перевірки відповідності фактичного стану об’єкта аудиту нормативному (тому, що повинен бути). Служба внутрішнього аудиту є органом оперативного контролю виконавчих органів підприємства.

   До  основних завдань внутрішнього аудиту (ревізії) належать:

   встановлення  ефективності виконання цільових установок керівництва підприємства;

   виявлення недоліків у системі інформаційного забезпечення менеджменту;

   своєчасне виявлення порушень і недоліків  у діяльності структурних підрозділів (стратегічних бізнес-одиниць), опрацювання  оптимальних рішень щодо ліквідації та усунення причин виникнення цих недоліків;

   перевірка якості виконання функціональних обов’язків персоналу, дотримання внутрішніх і  зовнішніх інструкцій при здійсненні фінансово-господарської діяльності;

   перевірка відповідності фактичного стану майна (в натуральному та вартісному виразі) даним бухгалтерського обліку;

   встановлення  відповідності фактичних затрат їх нормативним значенням,

   перевірка виконання вимог з ефективного  управління ризиками;

   налагодження  і підтримка взаємодії із зовнішніми аудиторами та контролюючими органами;

   вироблення  рекомендацій щодо усунення виявлених  у ході аудиту недоліків та мобілізації  наявних резервів.

   Отже, внутрішній аудит здійснює перевірку  не лише рівня дотримання фінансового  та податкового обліку нормативним вимогам, а й якість виконання планів і рекомендацій контролера відповідними службами. Фінансиста цікавить насамперед внутрішній фінансовий аудит.

   До  типових об’єктів фінансового аудиту можна віднести:

   річну фінансову звітність;

   фінансове планування (бюджетування);

   фінансування, вартість капіталу;

   грошові розрахунки;

калькуляцію цін;

інвентаризацію.

Для належного виконання покладених на службу внутрішнього аудиту завдань і функцій необхідно керуватися такими принципами:

незалежність: служба внутрішнього аудиту має бути незалежною від діяльності підрозділів, які вона перевіряє;

професійна майстерність: аудиторські перевірки мають бути виконані на високому професійному рівні;

доказовість: висновки аудитора повинні базуватися на основі документальних підтверджень здійснення того чи іншого господарського факту;

чіткий вираз думки: аудиторський висновок має бути максимально точним і стислим.

РОЗДІЛ 2

РОЗРОБКА СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ТОВ ВКФ «ТЕМП»