Роль інструментів грошово-кредитної політики в забезпеченні фінансової стійкості банківської системи України
Механізм грошово-кредитної політики дає змогу Центральному банку впливати на різні сфери діяльності, як на фінансовий сектор, так і на реальний. Вплив здійснюється за допомогою інструментів грошово-кредитної політики. Від ефективного їх застосування і буде залежати фінансова стійкості банківської системи України.
У теперішніх умовах трансформації економіки сформовано засади для використання усіх грошово-кредитних інструментів, властивих сучасним економікам. Закономірним є збільшення можливостей застосування методів грошово-кредитного регулювання і поступового наближення до рівня сучасних ринкових економік, що можливо лише після переходу до режиму вільно плаваючого валютного курсу.
Встановлення норми обов’язкових резервів для комерційних банків та кредитним установам полягає в тому, що НБУ встановлює норму обов'язкового резервування залучених коштів. Розмір резервування встановлюється у процентному відношенні до суми залучених коштів. Цей резерв зберігається на корисподентському рахунку в НБУ. Нарахування відсотків на обов'язкові резерви не відбувається [8].
Обов’язкові резерви відіграють важливу роль, тому що навіть невеликі зміни в їх розмірах призводять до значних змін в обсягах вільних резервів банку.
В Україні норма обов’язкових резервів, як інструмент грошово-кредитної політики почали застосовувати у 1992 р. На початковому етапі розвитку незалежної України він був одним з основних інструментів регулювання грошово-кредитного ринку. З 2001 р. НБУ почав застосовувати диференційований підхід до визначення норм резервування.
Нині роль цього інструменту була значно зменшена та обов’язковому резервуванню підлягають тільки залучені кошти банком, окрім кредитів, які були отримані від інших банків, іноземних інвестицій, які були залучені від МФО, а розмір резервування встановлюється залежно від валюти залучених коштів, терміну, категорії вкладника, а з 2007 р. – також і від резидентності юридичних осіб.
Кошти, які знаходяться на коррахунку в НБУ можуть бути використані
комерційним банком впродовж операційного дня на здійснення банківських операцій [9, с. 123].
Важливим інструментом грошово-кредитної політики є процентна політика. Ця політика полягає в установленні ЦБ офіційних процентних ставок [10, с. 167].
Дієвим напрямом відсоткової політики є зміна облікової ставки, згідно з якою попит на кредит банків змінюється. Зниження облікової ставки призводить до зростання попиту на кредитні ресурси, і навпаки, у разі підвищення ставки обсяг кредитів скорочується. Тобто, якщо НБУ проводить політику стримування грошової маси в обігу, то він підвищує процентні ставки і невикористанні для кредитування гроші починають вкладати в інші активи, наприклад, цінні папери або на депозити в комерційні банки. У разі протилежної політики НБУ знижує рівень ставок.
В Україні основні принципи процентної політики визначаються положенням «Про процентну політику Національного банку України». Згідно до ст. 2 даного Положення НБ з метою ефективного управління грошово – кредитним ринком, обсягами грошової маси в обігу та виконання функцій кредитора останньої інстанції встановлює такі процентні ставки: облікову, рефінансування, за кредитами овернайт, за депозитами овернайт, залучення тимчасово вільних коштів банків [11, с. 34].
Тісно з процентною політикою пов’язано рефінансування комерційних банків. Цей інструмент виходить з функції НБУ як кредитора комерційних банків. Найчастіше у разі появи існування дефіциту коштів на кореспондентському рахунку в НБУ комерційний банк звертається до ЦБ за кредитом. За допомогою механізму рефінансування Центральний банк може впливати на кредитні можливості банків. На сучасному етапі найістотніший вплив мають тендерні операції та кредити овернайт.
Зміна облікової ставки
-
Політика «дорогих грошей»
Політика «дешевих грошей»
Збільшення ставки
Зменшення ставки
Зниження обсягів
Збільшення попиту на
Кредитування
кредити з боку
комерційних банків
комерційних банків
Зростання процентних
Зниження процентів за
ставок за кредитами
кредитами комерційних
комерційних банків
банків
Зменшення кредитних
Зростання обсягів
вкладень в економіку
кредитування
Рисунок 1.1. Вплив зміни облікової ставки
З усіх функцій НБУ механізм регулювання кредитних можливостей банків є найважливішим завдання, яке надає здатність впливати на грошову масу в обігу.
Для забезпечення стабільності грошової одиниці України НБУ створює золотовалютний резерв, до якого входять такі активи:
резервна позиція в МВФ;
цінні папери (окрім акцій), які оплачуваються в іноземній валюті;
спеціальні права запозичення;
банківське золото тощо.
Якщо потрібно стабілізувати чи зменшити масу грошей в обігу, знизити інфляцію тощо Національний банк продає цінні папери банкам. В банках зменшується обсяг резервів на коррахунках в НБУ, а також скорочується і загальний обсяг грошової маси, і навпаки.
Операції з цінними паперами на відкритому ринку є найгнучкішим інструментом грошово-кредитної політики та дає змогу швидко досягати наміченої цілі.
В Україні можливість застосування операцій на відкритому ринку є достатньо обмеженими. В короткостроковому періоді не мають змоги істотно вплинути на відсоткову ставку.
Одним із сучасних інструментів грошово-кредитної політики є регулювання імпорту та експорту капіталу . Цей інструмент застосовується НБУ через:
встановлення мінімальних та максимальних розмірів процентних станок за іноземними капіталу в комерційних банках;
реєстрація імпорту та експорту.
Одним з сучасних інструментів грошово-кредитної політики є валютне регулювання. Його провідною метою є проведення зваженої курсової політики.
Механізм грошово-кредитної політики дає змогу ЦБ впливати на різні сфери діяльності. Вплив здійснюється за допомогою сучасних інструментів грошово-кредитної політики. Зокрема це встановлення норм обов’язкових резервів, процентна політика, рефінансування банків, операції з цінними паперами,у тому числі з казначейськими зобов’язаннями, на відкритому ринку,регулювання імпорту та експорту капіталу. Від ефективного їх застосування і буде залежати фінансова стійкості банківської системи України.