Розділ 2. Практичні аспекти дослідження сучасних інструментів грошово-кредитної політики нбу

2.1. Аналіз показників інструментів грошово-кредитної політики

Основною метою грошово-кредитної політики згідно з Конституцією України залишається забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що є основою для забезпечення стабільного економічного розвитку, зростанні рівня занятості, підвищення доходів населення [4, с. 23].

У 2009 р. грошово-кредитна політика здійснювалась у складних умовах фінансової кризи і була спрямована на подолання її наслідків.

Знизився попит на вітчизняну продукцію, значно зменшився обсяг іноземних інвестицій, попит на іноземну валюту перевищував пропозицію та інші наслідки кризи вплинули на економіку країни. Потребувалися серйозні переміни та застосування заходів на поліпшення стану економіки.

Починаючи з 2009 р. інструменти грошово-кредитної політики були спрямовані на стримування коливань валютного курсу, досягнення стабільності валютного ринку, відновлення докризових обсягів кредитування, підвищення надійності банківської системи.

Серед основних заходів покращення ситуації на валютному ринку слід виділити активну політику інтервенції. Для збільшення рівня кредитування та підтримки комерційних банків проводилася гнучка політика рефінансування, зменшувалася облікова ставка, почали проводити рекапіталізацію банків тощо [13].

На сучасному етапі, в період виходу з фінансової кризи з’являються нові вимоги до грошово-кредитної політики держави. Трансформаційні процеси передбачають введення грошово-кредитних інструментів, які будуть відповідати потребам економіки на сучасному стані. Для цього потребується трансформація існуючих та створення нових інструментів.

Обов’язкові резерви. У 2013-2014 рр. обов’язкові резерви НБУ використовував для ефективного регулювання грошово-кредитним ринком та обсягом грошової маси в обігу [14, с. 56].

Протягом 2014 року нормативи обов’язкових резервів залишалися незмінними [15, с. 187].

В липні 2013 р. середньоденний обсяг кореспондентських рахунків складав 16,0 млрд. грн.., у серпні він зменшився до 14,9 млрд. грн., а у вересні – до 14,4 млдр. грн. Це показує ефективність проведених заходів НБУ щодо обмеження ліквідності [16, с. 98].

15 листопада 2013 року була ухвалена постанова «Про окремі питання регулювання грошово-кредитного ринку» Правлінням НБУ згідно з Положенням про порядок формування обов’язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні.

Постановою «Про окремі питання регулювання грошово-кредитного ринку» передбачено, що з 30 листопада 2013 року формування обов’язкових резервів банками України в такому порядку:

• на рахунку в Національному банку України у розмірі 70% від обов’язкових резервів, що були сформовані на попередній період резервування;

• на кореспондентському рахунку банку в НБУ – залишок суми обов’язкових резервів, сформованих згідно з установленими нормативами на відповідний період.

Були установленні такі нормативи обов’язкового резервування:

• За коштами юридичних і фізичних осіб у національній валюті на вимогу і кошти на поточних рахунках – 0%;

• за коштами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті на вимогу і кошти на поточних рахунках – 8%;

• за строковими коштами юридичних і фізичних осіб у національній валюті – 0%;

• за коштами, які залучені банками від банків-нерезидентів та фінансових організацій-нерезидентів у національній валюті – 0%;

• за довгостроковими кошти і вкладами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті – 2%;

• за коштами, які залучені банками від банків-нерезидентів та фінансових організацій-нерезидентів в іноземній валюті – 2%;

• за короткостроковими коштами і вкладами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті – 7,5%.

А також було установлено, що з 30 листопада 2013 року обсяг обов’язкових резервів, який має берегтися щоденно на початок операційного дня на коррахунку банку в НБУ, не меншим, ніж 25 % від суми обов’язкових резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування [17, с. 66].

Процентна політика. Процентна політика НБУ у. була спрямована на утриманні вартості грошей, стимулювання на повернення вкладів у банки, зменшення інфляційний ризиків, а також на відновлення кредитування.

Облікова ставка коливалась впродовж січня-серпня, знижувалася, а з 10 серпня 2013 р. її було встановлено на рівні 7, 75%. Була знижена і ставка рефінансування , вона знизилася з 13,15% у січні 2013 р., до 10,42% річних у грудні [16, с. 56].

В цілому за весь рік середньозважена процентна ставка за інструментами рефінансування була позитивною відносно інфляції і складала

Отже, протягом 2013-2014 рр. процентна ставка з рефінансування коливалась, облікова ставка НБУ залишалася без змін. На сучасному етапі збільшується обсяг кредитів та депозитів.

Рефінансування банків. Протягом 2013-2014 рр. НБУ підтримував ліквідність комерційних банків шляхом надання кредитів овернайт, через лінію рефінансування, кредитів рефінансування, операцій репо.

Загальний обсяг операцій у 2013 р. із рефінансування складав 5,2 млрд. грн. 18,5 млрд грн. було поверненно за цей період [14, с. 154].

24.11.2013 року Національним банком України було проведено тендер з рефінансування банків. Середньозважена процентна ставка складала 14% річних [12, с. 123].

Отже, Національний банк України проводить активну підтримку ліквідності банків та з кожним роком збільшує обсяг коштів на рефінансування комерційних банків.

Депозитні операції. З метою підтримки стабільності грошової національної одиниці та рівноваги на грошово-кредитному ринку НБУ протягом 2013-2014 рр. активно впроваджував операції зворотного репо з державними облігаціями [13, с. 178].

У 2014 р. загальний обсяг здійсненних депозитних операцій складає 160 млрд. грн., у 2010 р. – 248,1 млрд. грн., у 2009 р. – 96,7 млрд. грн.

Середньозважена процентна ставка становила 3,2% річних. Для порівняння у 2002 р. – 6,6%. Операцій зворотного репо було проведено на 2 млрд. грн. з середньозваженою ставкою 2,1% річних.

Дослідивши дану інформацію можна зробити висновок, що Національний банк України впроваджує певні зміни застосування інструментів грошово-кредитної політики для ефективного функціонування економіки країни в цілому.

Сукупність показників засвідчує про те, що зростають обсяги кредитів, депозитів, що позитивно впливає на грошово-кредитних ринок.

Стабілізація ситуації на валютному ринку та відновлення зростання обсягів депозитів створюють передумови для формування профіциту ліквідності.