2.2. Проблеми сучасних інструментів грошово-кредитної політики нбу

В умовах трансформації економіки України виникають певні проблеми реалізації грошово-кредитної політики та впровадження її сучасних інструментів.

В деяких випадках вживається таке поняття як «монетарна політика»,

суть якого полягає у спроможності грошово-кредитної системи впливати на пропозицію грошей та процентна ставку, а вже через неї і на інвестиції.

Грошово-кредитна політика є одним із найдієвіших засобів макроекономічного регулювання. Але досить важкою є реалізація грошово- кредитної політики в умовах нестабільності.

На сучасному етапі приборкання зростання цін та підтримка інфляції на стабільному низькому рівні є одним із важливих питань.

В Україні з початку 2013 року відбулося прискорення інфляційної динаміки внаслідок стійкого зростання світових цін на продовольство та енергоресурси разом зі зростанням адміністративно регульованих цін та тарифів. В країні спостерігається дещо високий рівень інфляції.

Розмір обов’язкових резервів встановлюється до загальної суми залучених коштів банком у процентному відношенні. Різні норми обов'язкового резервування можуть встановлюватися для різних видів залучених коштів.

Якщо в країні наявна інфляція та в обігу перебуває великий обсяг грошової маси, НБУ підвищує норму резерву. Внаслідок цього зменшується ресурсний потенціал комерційного банку, наслідком є зменшення обсягів кредитування. Це веде до зменшення рівня прибутковості банківський установ. Тому для підтримки рентабельності на належному рівні, банки підвищують відсоткові ставки за кредитами. Таким чином зменшується обсяг грошової маси в обігу.

С учасні інструменти грошово-кредитної політики НБУ

								Обов’язкове
Рефінансування				Процентна
комерційних				Політика				Резервування
банків
	Операції з					Регулювання
	цінними					імпорту та
	паперами на					експорту капіталу
	відкритому ринку

Обсяг грошової маси в обігу (сукупна прозиція)

попдит)

Інф

Інструменти грошово-кредитної політики

Рисунок 2.1.Схема впливу інфляції на сучасні інструменти

Операції на відкритому ринку – це найбільш вагомий інструмент з точки зору регулювання пропозиції грошей.

Для регулювання обсягу грошової маси в обігу НБУ має право на купівлю або продаж урядових цінних паперів. При цьому він вступає у відносини з комерційними банками, не фінансовими установами та населенням.

Операції на відкритому ринку зменшують або збільшують обсяг банківських ресурсів, що відбивається на вартості кредиту, обсязі попиту і в кінцевому підсумку на обсязі грошової маси.

При існуючій високій інфляції та надмірній пропозиції грошей в обігу Національний банк України продає цінні папери на відкритому ринку, тим самим зменшуючи грошову масу в обігу та рівень інфляції у майбутньому.

Проведення операцій з цінними паперами на відкритому ринку сприяє тому, що цей інструмент є зручним для усунення обсягів надлишкової ліквідності [17, с. 54].

Такий інструмент грошово-кредитної політики як процентна ставка полягає в тому, що Національний банк України визначає рівень відсоткових ставок за кредитами, які він надає комерційним банкам для підтримки ліквідності.

Якщо НБУ проводить політику стримування або зменшення маси грошей в обігу, то він підвищує процентні ставки, тим самим зменшуючи попит на кредитні гроші. Зменшення попиту призводить і до зменшення пропозиції. На застосовані для кредитування ресурси вкладаються в інші активи, наприклад цінні папери держави, або находяться на депозитах комерційних банків у НБУ. Наслідком є скорочення грошей в обігу [28, с. 123].

Так само ставка рефінансування зв’язана з рівнем інфляції. НБУ коректує її величину, цим самим намагається оказати вплив. Ставка рефінансування тісно пов’язана з процентною політикою, але має певні особливості. Національний банк України надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності.

Комерційний банк у разі дефіциту первинних ресурсів звертається до НБУ за кредитом. Найчастіше такі позики видаються на короткий строк.

Регулювання імпорту та експорту капіталу є інструментом впливу на обсяг грошової маси в обігу. Даний інструмент використовується Національним банком України через: реєстрацію імпорту та експорту капіталу, тобто встановлюються певні розміри максимальних і мінімальних процентних ставок за іноземними депозитами в українських банках

Отже можна зробити висновок, що виникнення інфляції впливає на впровадження інструментів грошово-кредитної політики. Наслідком цього є

те, що НБУ змушений змінювати значення інструментів для підтримки стабільності в державі [29, с. 145].

Інфляція спричиняє низку інших проблем. По-перше, це те, що за умов інфляції бажання іноземних інвесторів вкладами кошти в виробництво України відсутнє. По-друге, за умови інфляції ефективне функціонування фондового ринку майже неможливе.

Світова фінансова криза є основною причиною спаду економіки у 2008-2010рр. В цей період відбулося знецінення національної валюти, зріс обсяг неповернених кредитів, була втрачена довіра до банків. Для вирішення цих проблем держала застосовувала різні методи фінансової політики, провідне місце серед яких займала грошово-кредитна політика [20, с. 87].

В цей період були встановлені занадто високі процентні ставки. Тому для подальшого виходу з кризи та ефективного функціонування банків вони поступово зменшуються. Якщо у 2009 р. це значення сягало 16,7%, то вже у січні 2011 р. 10%. Це сприяло пожвавленню ділової активності, що позитивно вплинуло на економіку в цілому.

Також в теперішній час, після кризи, актуальними є питання стимулювання кредитної активності комерційних банків за допомогою грошово-кредитної політики. Комерційні банки втратили довіру населення.

Тому одним з головних завдань НБУ стало повернення цієї довіри [19, с. 45].

Для цього НБУ впродовж 2010 р. тричі знижував облікову ставку та ставки рефінансування.

Взагалі, на нашу думку, ставка рефінансування не може бути вищою за облікову, тому що ролі облікової ставки уходить на інший план, тобто відкидається при встановленні ціни на гроші, а також забезпеченості комерційного банку необхідними грошовими ресурсами.

Існує проблема і впровадження такого інструменту як операції з цінними паперами на відкритому ринку. Цей інструмент вважається найгнучкішим

В нашій країні мало розвинений ринок цінних паперів, існує недостатність регулювання ринку цінних паперів, недовіра населення до операцій на фондовому ринку, відсутність гарантій держави щодо захисту заощаджень населення [12, с. 144].

Отже, можна зробити висновок, що на сучасному етапі в посткризовому періоді в Україні наявні певні проблеми та недоліки застосування сучасних інструментів грошово-кредитної політики. Однією із них є інфляція, яка впливає на найважливіші, на наш погляд, інструменти.

НБУ змушений змінювати значення інструментів для підтримки стабільності в державі. Також була розглянута проблема подолання кризових наслідків. НБУ застосовував для цього різні методи фінансової політики, але провідними були заходи грошово-кредитної політики.