Критерій соціальної справедливості (інтереси громадян-виборців):

Суть критерію соціальної справедливості щодо встановлення рівня оподаткування необхідно розуміти в двох аспектах:

1) скорочення реальних доходів конкретних платників внаслідок сплати податків та податкових платежів;

2) повернення частини номінальних доходів до конкретних платників, перерозподілених з допомогою податків через бюджет у вигляді суспільних благ (національна безпека, правопорядок, охорона здоров’я, освіта, благоустрій та інші трансфертні платежі).

Перший аспект критерію соціальної справедливості відображається наступною функціональною залежністю:

РД = НД­­­–АЗ×Т×БО,

де РД – реальні доходи платників податків;

НД – номінальні доходи платників податків;

АЗ – коефіцієнт залежності величини реальних доходів платників податків від рівня оподаткування;

Т – рівень оподаткування;

БО – база оподаткування.

Графічне відображення першого аспекту критерію соціальної справедливості (рис. 3.).

Рис. 3. Критерій соціальної справедливості (вплив податків на реальний дохід).³

Другий аспект критерію соціальної справедливості (див. рисунок 4.) відображається наступною функціональною залежністю:

, де

СБ – фінансовані із бюджету суспільні блага та трансфертні платежі;

Т – рівень оподаткування

А­₄–коефіцієнт залежності величини суспільних благ від норми оподаткування;

ПН – податкові надходження.

Рис 4. Критерій соціальної справедливості (вплив податків на рівень суспільних благ).⁴

Г ромадяни прагнуть якомога більшої суми СБ і ТП, що фінансуються державою за рахунок перерозподілу через бюджет податкових надходжень.

Для даного аспекту збільшення норми оподаткування Т (податкових надходжень) призводить до збільшення суспільних благ та трансфертних платежів. Така залежність не є пропорційною. Суспільні блага будуть відставати від норми оподаткування (внаслідок збільшення адміністративних витрат щодо надання суспільних благ та трансфертних платежів).

Критерій стабільності:

Важливе місце у проведенні податкової політики відводиться і критерію стабільності. Новий закон, навіть найкращий, не запрацює в повну силу, якщо приймати до нього поправки та зауваження. Стабільність податкової політики означає незмінність податкового законодавства на протязі певного періоду. Проте необхідно зазначити, що податкова політика повинна бути стабільною протягом визначеного періоду.

Провести розрахунок змін податкового законодавства по бюджетоутворюючим податкам за роки незалежності. Встановити часовий лаг дії норм законодавства по бюджетоутворюючим податкам

Критерій гнучкості.

Даний критерій передбачає, що внаслідок певних змін у соціально-економічному бутті суспільства необхідно змінювати прийоми, методи та форми державного регулювання економіки, зокрема і в сфері податкової політики. Його основний функціональний прояв полягає в тому, що існуюча стратегія податкової політки повинна бути гнучкою та такою, котра б максимально враховувала можливі зміни в народному господарстві та соціально-економічному розвитку. Гнучкість податкової політики повинна проявлятися в тому, щоб вона реагувала на появу нових виробництв, технологій, соціальних потреб, без внесення яких-небудь змін. Іншими словами, податкові надходження не повинні зменшуватись, якщо скорочується виробництво у провідній галузі та появляється і швидко розвивається абсолютно нова галузь.

Критерій гнучкості діаметрально протилежний критерію стабільності. Критерій стабільності пов’язаний із тактикою державного регулювання, що розробляється в певний період часу, тоді як критерій гнучкості є вже стратегією. Оптимальне врахування цих критеріїв забезпечує нормальні взаємостосунки податкоплатників та держави. Крім того, критерій гнучкості враховує максимальну кількість змін у розвитку економічних умов. Він наголошує на тому, що податкова політика держави повинна враховувати появу нових умов економічної діяльності, відмирання старих умов господарювання та їх трансформація у більш сучасні. Гнучкість полягає у тому, що при появі нових галузей та видів діяльності повинно забезпечуватись їх оподаткування автоматично без прийняття нових рішень. Відповідно до критерію гнучкості податкова політика повинна також самостійно враховувати появу нових потреб у суспільстві.

Насправді кожен із вихідних принципів та критеріїв окремо об’єктивно існувати не може. У реальному суспільно-економічному житті принципи та критерії формування та реалізації податкової політики взаємопов’язані та взаємозалежні. Тому для досягнення оптимальності та єдності їх дії визначаються найефективніші складові податкового механізму, які при певній соціально-економічній доктрині держави задовольняють інтереси трьох суб’єктів оподаткування: держави, платників податків та громадян-виборців.