- •2 Підготовчі роботи
- •2.1 Характеристика конвеєрного штреку
- •2.2 Гірничо-геологічна характеристика порід
- •2.3 Вибір типового перерізу штреку
- •2.3.1 Загальне положення
- •2.3.2 Вибір типового перерізу штреку
- •2.5.2 Спосіб проведення конвеєрного штреку
- •2.4 Визначення коефіцієнту підривання бічних порід
- •2.5 Вибір і обґрунтування способу проведення штреку
- •2.5.1 Загальні положення
- •2.6 Вибір технологічної схеми та засобів механізації проведення конвеєрного штреку
- •2.6.1 Загальні положення
- •2.6.2 Технологічна схема проведення штреку
- •2.7 Розрахунок продуктивності прохідницького комбайну
- •2.7.1 Загальні положення
- •2.7.2 Розрахунок теоретичної продуктивності прохідницького комбайна
- •2.7.3 Розрахунок технічної продуктивності комбайну
- •2.7.4 Розрахунок експлуатаційної продуктивності комбайну
- •2.8 Розрахунок і вибір кріплення конвеєрного штреку
- •2.9 Розрахунок швидкості проведення штреку
- •2.9.1 Загальні положення
- •2.9.2 Розрахунок нормативної швидкості проведення штреку
- •2.9.3 Розрахунок проектної швидкості проведення штреку
- •2.10 Розрахунок провітрювання конвеєрного штреку і вибір вентилятора місцевого провітрювання
- •2.10.1 Загальні положення
- •2.10.2 Розрахунок провітрювання по виділенню метану
- •2.10.3 Розрахунок витрати повітря по числу людей
- •2.10.4 Розрахунок витрати повітря по мінімальній швидкості
- •2.10.5 Вибір вентилятора місцевого провітрювання
- •2.11 Технологія й організація робіт при проведенні штреку
- •2.12 Допоміжні процеси при проведенні штреку
- •2.12.1.Настилання рейкового шляху
- •2.12.2 Проведення водовідливної канавки
- •2.12.3 Нарощування конвеєра
- •2.12.4 Прокладка труб і кабелів
- •2.12.5 Освітлення вибою виробки
- •2.12.6 Маркшейдерське обслуговування
- •2.13 Охорона праці і протипожежний захист при проведенні конвеєрного штреку
- •2.13.1 Загальні положення по охороні праці
- •2.13.2 Заходи, щодо безпечного ведіння робіт
- •2.13.3 Заходи боротьби з пилом
- •2.13.4 Контроль за метаном
- •2.13.5 Противикидні заходи
- •2.13.6 Протипожежний захист штреку
2.13.3 Заходи боротьби з пилом
Всі робочі повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами.
Для пилогасіння приймаємо типовий паспорт-схему.
Пиловий режим передбачає виконання наступних мір по боротьбі з пилом:
– заходи, направлені на зниження або усунення пиловиникнення і запиленості повітря. До них відносяться всі заходи боротьби з пилом як професійною шкідливістю;
– заходи, направлені на нейтралізацію вибухової здатності пилу, що осів, у виробках: біління виробок, осланцювання, обмивання виробок водою або розчином змочувача, скріплення пилу;
– заходи, що передбачають локалізацію вже виникли вибухів пилу. Для цієї мети застосовують сланцеві зони, сланцеві або водяні заслони;
заходи, що запобігають появі джерел займання вугільного пилу.
Для боротьбі з пилом при роботі прохідницького комбайна необхідно
пиловловлювання в комплексі із зрошуванням форсунками або водоповітряними ежекторами, що розміщуються на стрілі комбайна. Зрошування здійснюється за допомогою зрошувальних пристроїв, якими комбайн оснащується заводами – виготівником. При цьому передбачається подача води на ріжучий інструмент за допомогою форсунок або насадок, що встановлюються на вибійній коронці. Зрошувальний пристрій комбайна складається з насосної станції, форсунок різних типів, розводки води, блокування і автоматизації зрошування, фільтру для очищення води і контрольно-вимірювальної апаратури.
Вода насосною установкою 1 УЦНС-13 подається на комбайн, вона розпилюється безпосередньо в зоні виникнення пилу на коронці, окрім цього форсунки типу ОК-1 знаходяться на всіх перевантажувальних . Витрата води на комбайні 50 л/т гірничої маси і до 10 л /т на пунктах перевантаження.
Контроль пиловибухобезпеки проводиться інженерно-технічними працівниками дільниці щозмінно, гірничими майстрами дільниці ВТБ - не рідше за одну раз в зміну. Не рідше за один раз на квартал контроль повинен проводитися підрозділом ДВГРС.
2.13.4 Контроль за метаном
Для автоматичного контролю за метаном за вмістом метану приймаємо апаратуру «Метан» з датчиками ДМТ-9 і апаратом сигналізації АС-9. Датчики встановлюються в таких місцях:
– у привібійному просторі тупикової виробки під покрівлею на відстані 3-5м
від вибою на стороні, протилежній вентиляторному трубопроводу, встановлюється на спрацювання при 2%;
– на відпрацьованому струмені тупикової виробки на відстані 10-20 м від
гирла виробки під покрівлею на стороні, протилежний вентиляційному трубопроводу, встановлюється на спрацювання при 1%;
– у пересувних підстанцій на відстані 10-15 м від підстанції у бік вибою під покрівлею на стороні, протилежний вентиляційному трубопроводу, встановлюється на спрацювання при 1%;
– у ВМП на відстані не менше 10м від вентилятора з боку вибою тупикової
виробки при розробці пластів, небезпечних пол. Раптових викидах вугілля і газу встановлюються два датчики: на 0,5% і на 1%. При викиді, коли вміст газу досягне 0,5% відключається вся апаратура в тупиковій виробці, а вентилятор продовжує працювати. А коли концентрація метану досягне 1%, відключається і ВМП.
Крім того, метан заміряють всі особи ІТР, бригадири, ланкові, машиністи комбайна, які повинні мати при собі газоаналізатори «Сигнал 2» або «Сигнал 5».
