- •Методичні вказівки до економічного обґрунтування дипломних проектів
- •7.091501, 8.091501 “Комп’ютерні системи і мережі”,
- •7. 091503, 8. 091503 “Спеціалізовані комп’ютерні системи”
- •Затверджено на засіданні Вченої Ради феу п ротокол №10
- •1 Методичні вказівки до економічного обґрунтування технічної частини дипломного проекту
- •2 Розрахунок одноразових витрат на створення ас
- •2.1 Планування робіт з проектування ас
- •2.1.1Складання переліку етапів і визначення тривалості робіт
- •2.1.2 Побудова сітьового графіка
- •2.1.3 Аналіз і оптимізація сітьового графіка
- •2.2 Визначення витрат на розробку і проектування
- •2.2.1 Визначення витрат на матеріали
- •2.2.2 Розрахунок основної заробітної плати
- •2.2.3 Розрахунок додаткової заробітної плати
- •2.2.4. Розрахунок єдиного соціального внеску
- •2.2.5 Розрахунок витрат на спеціальне устаткування
- •2.2.6 Розрахунок відрядних витрат
- •2.2.7 Розрахунок витрат на послуги сторонніх організацій (контрагентні витрати)
- •2.2.8 Розрахунок накладних витрат
- •3 Розрахунок капітальних витрат на придбання ктз
- •4 Розрахунок поточних витрат на функціонування ас
- •5 Визначення економічної ефективності ас
- •5.1 Визначення економічної ефективності асуп
- •5.2 Визначення економічної ефективності сапр
- •5.3 Визначення економічної ефективності автоматизованих виробничих систем (авс)
- •6 Визначення економічної ефективності програмного продукту
- •7 Визначення економічної ефективності ндр, що мають теоретичний характер
- •Література
7 Визначення економічної ефективності ндр, що мають теоретичний характер
Ефективність прикладних НДР визначається, як зіставлення річного економічного ефекту від застосування результатів досліджень в умовах виробництва та використаних капіталовкладень для здійснення досліджень (за кошторисом витрат на НДР) та втілення їх у виробництво.
,
(7.1)
Зіставляючи фактичну економічну ефективність (Ефакт) із нормативною (Ен = 0,33), робиться висновок про доцільність досліджень. Якщо Ефакт більший, або дорівнює Ен, то дослідження визнають як економічно ефективними. У зворотному випадку дослідження недоцільно виконувати, тому що економічний ефект від таких досліджень малий.
Економічну ефективність досліджень можливо оцінити за строком окупності витрат на їхнє проведення та втілення, який визначається за формулою:
,
(7.2)
Фактичний строк окупності капіталовкладень порівнюється з нормативним строком окупності капіталовкладень, прийнятий на рівні приблизно 3 років, і на основі порівняння робиться висновок про доцільність досліджень. Фактичний строк окупності капіталовкладень повинен бути якомога коротший.
Для теоретичних досліджень у більшості випадків важко або навіть неможливо розрахувати економічний ефект, тому доцільно визначити їхню техніко-економічну ефективність з урахуванням наступних показників:
важливості дослідження для економіки держави;
складності розробки;
результативності й можливості використання.
Важливість теоретичного дослідження оцінюють за його призначенням:
рішення проблемних питань;
задоволення вимог спеціальної техніки;
пошук принципово нових конструктивних і технологічних рішень і т.п.
Складність виконання роботи визначають порівнянням отриманих результатів даного дослідження з результатами відомих аналогічних досліджень з врахуванням грошових і трудових витрат на їх проведення.
Результативність НДР можна визначити за повною рішень поставленого завдання: отриманий результат відповідає планованому, задовільний (часткове рішення) або негативний.
Аналіз залежності між цими показниками й витратами на їх досягнення дає можливість кількісної оцінки техніко-економічної ефективності теоретичних НДР за формулою:
,
(7.3)
де КНДР – рівень ефективності дослідження (коефіцієнт техніко-економічної ефективності НДР);
Jn – важливість роботи;
R – результативність роботи;
Т- технічна складність виконання НДР;
ВНДР – витрати на проведення НДР, тис. грн.;
tНДР – тривалість проведення НДР, років;
n – показник використання результатів НДР:
n=0 – результати НДР не використовуються;
n=1 – результати НДР використовуються частково;
n=2 – результати НДР використовуються в дослідно-конструкторських роботах (ДКР);
n=3 – результати НДР можуть бути використані без проведення ДКР.
Допустимі значення оціночних факторів надані в табл. 7.1.
Таблиця 7.1 – Значення оціночних факторів
Оціночні фактори |
J |
R |
T |
ВНДР |
tНДР |
n |
Допустимі значення |
2…5 |
1…4 |
1…3 |
– |
– |
1…3 |
Прийняті значення |
|
|
|
|
|
|
При значенні КНДР≥1 дослідницька робота вважається ефективною.
