2.2.3 Розрахунок додаткової заробітної плати

Додаткова заробітна плата визначається: у вигляді доплат – в розмірі 8-10% основної заробітної плати штатних працівників, у вигляді премій – в розмірі 15-20% основної заробітної плати штатних працівників.

2.2.4. Розрахунок єдиного соціального внеску

Єдиний соціальний внесок визначається в процентному відношенні до суми основної і додаткової зарплати відповідно до встановленого нормативу на підприємстві, де виконується проект.

Наприклад, для підприємств, що займаються консультаціями з питань інформатизації, створенням програмного забезпечення, обробленням даних, роботою з базами даних – єдиний соціальний внесок становить 36,77% (на 2011 рік).

Для підприємств, що займаються тиражуванням записів програмного забезпечення комп’ютерів, виробництвом (без ремонту) ЕОМ та іншого устаткування для оброблення інформації, монтажем та ремонтом ЕОМ та іншого устаткування для оброблення інформації, технічним обслуговуванням та ремонтом офісної техніки, технічним обслуговуванням та ремонтом комп’ютерної техніки – єдиний соціальний внесок становить 37,6% (на 2011 рік).

2.2.5 Розрахунок витрат на спеціальне устаткування

До цієї статті входять витрати на придбання, транспортування, монтаж, налагодження та експлуатацію спеціального устаткування, використовуваного при проектуванні для проведення розрахунків, іспитів і експериментів. До цього відносять ЕОМ, принтери, сканери, модеми й інше дороге устаткування тривалого користування (тобто основні фонди, що використовуються).

Тут же враховуються витрати на оплату машинного часу вже наявних використовуваних ЕОМ, які можуть бути визначені за формулою:

, (2.5)

де С_мч - витрати на оплату машинного часу, грн.;

Р_експ - експлуатаційні витрати на одну годину машинного часу ЕОМ даного типу, грн./год.;

Т_м - час використання ЕОМ даного типу при проектуванні, год.

Експлуатаційні витрати за одну годину машинного часу використовуваної ЕОМ можуть бути прийняти за даними підприємства переддипломної практики.

При відсутності таких даних вони розраховуються шляхом розподілу суми річних витрат за кошторисом, наведеним в табл. 2.9, на річний дійсний (ефективний) фонд часу роботи ЕОМ.

Річний ефективний фонд часу (Ф_еф) може бути прийнятий 1800 год. при однозмінній роботі і 3600 год. при двозмінній роботі обчислювальної техніки.

Таблиця 2.10 - Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування

Стаття витрат	Сума, грн.
Амортизація устаткування Експлуатація устаткування (крім витрат на поточний ремонт) Поточний ремонт устаткування Інші витрати
Усього

Згідно Податкового Кодексу України нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом, але не менше ніж визначено Податковим Кодексом України і призупиняється на період його виводу з експлуатації на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.

Мінімально допустимі строки корисного використання електронно-обчислювальних машин, інших машин для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн. — 2 роки.

Розрахунок норми амортизації із застосуванням прямолінійного методу – за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів [1].

Амортизаційні відрахування визначають за формулою:

, (2.6)

де Ф_б - балансова вартість устаткування, грн.;

Н_а - норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення устаткування даного виду.

Норма амортизації визначається за формулою:

, (2.7)

Стаття “Експлуатація устаткування” включає витрати на споживану устаткуванням електроенергію, допоміжні матеріали і річний фонд оплати праці персоналу, що обслуговує устаткування з урахуванням відрахувань єдиного соціального внеску.

Витрати на споживану устаткуванням електроенергію визначаються за формулою:

, (2.8)

де — потужність, що споживає устаткування, кВт;

— ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;

— коефіцієнт використання потужності;

— ціна 1 кВт-години електроенергії, грн.

Витрати на оплату праці спеціаліста з ремонту та експлуатації ЕОМ визначаються за формулою:

, (2.9)

де — середньомісячний оклад спеціаліста з ремонту та експлуатації ЕОМ, грн.;

— коефіцієнт, що враховує премії та додаткову заробітну плату: ;

— коефіцієнт, що враховує відсоток єдиного соціального внеску: ;

— коефіцієнт, що враховує зайнятість спеціаліста в даному проекті: .

Таким чином, витрати по статті “Експлуатація устаткування” становлять:

. (2.10)

Витрати на поточний ремонт устаткування залежать від виду устаткування і можуть бути прийняті у розмірі 3-5 % його балансової вартості.

Стаття “Інші витрати” складає 2-3 % суми усіх попередніх статей витрат на утримання і експлуатацію устаткування.