2. Особливості робочої сили як товару

Ринок робочої сили є найскладнішим з усіх видів ринків за структу­рою, специфікою ціноутворення, зв'язками з іншими ринками. Поряд із загальними для всіх ринків рисами він має свої особливості, притаманні лише йому. Пропозиція робочої сили, на відміну від інших товарів, не може бути значно скорочена або зберігатися до кращих часів, коли підніметься ціна. Заробітна плата найманого працівника включає не тільки ціну його праці, а й витрати на утримання сім'ї. Товар «робоча сила» - неоднорідний. На його реалізацію впливає сукупність соціаль­но-економічних, екологічних, демографічних, організаційно-технологі­чних факторів. Умови зайнятості, оплати праці визначаються не тільки одним суб'єктом ринку (роботодавцем чи найманим працівником), а та­кож державою і профспілками.

Якість робочої сили майже неможливо встановити відразу при най­манні робітника. Вона остаточно визначається пізніше, у процесі функ­ціонування.

Робоча сила - капітальний товар для суспільства, оскільки робоча сила - це здатність людини до праці, сукупність її фізичних, інтелекту­альних здібностей, набутих знань, досвіду, які використовуються у про­цесі виробництва матеріальних благ та духовних цінностей.

Робоча сила реально існує в особі людини-працівника, яка є основ­ною продуктивною силою суспільства.

У ринковій економіці робоча сила стає товаром, тобто предметом купівлі-продажу, який називається наймом, а працівник - найманим працівником. Історичною передумовою виникнення товарної форми робочої сили є особиста свобода людини, її незалежність, можливість самостійно розпоряджатись своїм часом, своїми здібностями, тобто бути юридичне вільною особою, здатною до праці. Ринок праці ставить підви­щені вимоги до якості робочої сили, рівня освіти, володіння технікою, до знань та вмінь робітника.

Робоча сила як товар відрізняється від усіх інших товарів цілим ря­дом специфічних характеристик, а саме:

• продаж товару «робоча сила» не відмежовується від людини, а лише використовується згідно з умовами договору про найм, що передбачає безперервне відновлення і коригування умов використання робочої сили і плати за працю;

• найманий працівник і роботодавець - юридичне рівноправні люди і однаковою мірою користуються правами людини й громадянина;

• відносини між найманим працівником та роботодавцем юридичне оформляються трудовим договором (контрактом), де вказуються взаємні права і обов'язки сторін по виконанню усіх умов купівлі-продажу робо­чої сили;

• робочу силу не можна скоротити, відкласти до кращих часів;

• робоча сила продається в кредит, тобто оплачується роботодавцем після використання її протягом певного часу;

• найманий працівник може відмовитися від умов, на яких робото­давець хоче його використовувати, може звільнитись за власним бажан­ням, страйкувати тощо;

• робоча сила не може розглядатись як однорідна субстанція, це - різноякісний товар, навіть якщо працівники належать до однієї професії та спеціальності, на відміну від інших товарів, вироблених за одним стан­дартом технологією.

Специфічність товару «робоча сила» полягає і в тому, що він про­дається на певний термін, є не тільки споживачем , а й створює націо­нальний доход суспільства; має обмежену мобільність; це живий товар з власним характером, психологією, бажанням до самовираження, самореалізації; він утримує свою сім'ю, отже, потребує соціального захи­сту у випадку погіршення кон'юнктури на ринку праці.

Купівля-продаж робочої сили регулюється державою через систему законодавчо-правових документів.

Заробітна плата найманого працівника включає не тільки ціну його праці, а й витрати на утримання його сім'ї.

Робоча сила як товар може успішно функціонувати на ринку праці при наявності таких економічних і соціальних умов:

• створення багатоукладної економіки;

• вільне переміщення працівників, власників робочої сили;

• ефективно діюче законодавство з питань праці і оплати. Держава має створювати правові механізми, що сприяють працівнику вільно продавати чи не продавати свою робочу силу. Конституція України гарантує громадянам право на працю, вільний вибір професій і трудової діяльності. Застосування примусової праці забороняється.