1.Вплив дорожніх умов на технічний стан автомобіля

В процесі експлуатації автомобіля розрізняють дорожні умови, транспортні умови, умови руху,

А також природньо-кліматичні та сезоні умови.

Дорожні умови визначають режим роботи автомобіля. Вони характеризуються технічною категорією дороги, виглядом і якістю дорожнього покриття які визначають опір руху автомобіля, елементами дороги в плані і профілі. В свою чергу режим роботи автомобіля впливає на надійність та на інші властивості автомобіля і агрегатів.

Умови руху характеризуються впливом зовнішніх факторів на режим руху а відповідно і на режим роботи автомобіля та його агрегатів.

Режими роботи вантажних автомобілів під час інтенсивного міського руху відрізняються від режимів руху на заміських дорогах при однаковому покриті наступним чином: швидкість руху в першому випадку буде менша на 50-52%, середня частота обертання колінчастого вала більша на 130-140%, число перемикання передач більше в 3-3.5 рази, питома робота тертя гальмівних механізмів у 8-8.5 разів більша, пробіг по криволінійних траєкторіях руху більший в 3-3.6 разів.

Умови перевезення разом із швидкістю руху характеризується відстанню їздки з вантажем, коефіцієнтом використання пробігу, родом вантажу що перевозиться і тд.

Природньо-кліматичні умови характеризуються температурою повітря, вологістю, рівнем сонячної радіації і деякими іншими параметрами. Ці умови впливають на теплові та інші режими роботи агрегатів і відповідно на їхній технічний стан та надійність. Сезонні умови пов’язані із коливаннями температури повітря, зміною дорожніх умов від пори року та появою ряду додаткових чинників що впливають на інтенсивність зміни автомобілів. Агресивність навколишнього середовища пов’язана із підвищеною корозійною агресивністю повітря що є властивим для прибережних морських районів

Дата:21.03.15

Тема4: Інформаційне забезпечення роботоздатності та технічна діагностика тз План

1. Особливості технічної діагностики і діагностування автомобілів

2. Завдання, елементи та види діагностування

3. Основні завдання технічної діагностики автомобіля

4. Методи і процеси діагностування

1.Особливості технічної діагностики і діагностування автомобілів

Технологічний процес визначення технічного стану автомобіля без розбирання досліджуваного об’єкту і висновок про необхідне обслуговування або ремонт називають діагностуванням. Розрізняють діагностики – як галузі знань (технічна діагностика) і як області практичної діяльності. Діагностування – це технологічний елемент профілактики та ремонту та основний метод виконання контрольних робіт. Специфічною особливістю якою діагностування відрізняється від звичайного визначення технічного стану – це виявлення несправностей без розбирання об’єкта.

2.Завдання, елементи та види діагностування

Технічне діагностування проводиться під час введення автомобіля в експлуатацію, ТО і Р ТЗ. Завданнями діагностування є:

• Перевірка справності і роботоздатності ТЗ вцілому і його складових частин із встановленою ймовірністю правильності діагностування.

• Пошук дефектів як порушили справність чи роботоздатність ТЗ.

• Збирання вихідних даних для прогнозування залишкового ресурсу або ймовірності безвідмовної роботи ТЗ у міжконтрольний період

На стадії розробки ТЗ, встановлюються такі елементи діагностування:

• Вид, періодичність, обсяг діагностування залежно від умов специфіки умов експлуатації.

• Правила та послідовність діагностування.

• Номенклатура діагностичних параметрів та якісних ознак що характеризують технічний стан ТЗ і забезпечують пошук можливих дефектів.

• Номінальні допустимі граничні значення структурних діагностичних параметрів і залежності змін значень параметрів від напрацювання ТЗ.

• Вимоги до точності параметрів.

• Номенклатура засобів діагностування і режими роботи автомобіля та його складових частин.

• Вимоги до контроле-придатності ТЗ.

• Вимоги до техніки безпеки праці.

Розрізняють такі види діагностування ТЗ:

• Загальне діагностування Д-1, яке призначене головним чином для механізмів як гарантують безпеку руху.

• Поглиблене діагностування Д-2, яке проводять для виявлення потреби в ремонті агрегатів автомобіля та причин зниження потужності двигуна та паливної економічності.

3.питання

Для керування процесом експлуатації потрібно знати справжній технічний стан ТЗ в будь-який момент часу. До задач прогнозування технічного стану належать задачі пов’язані з визначенням терміну служби об’єкта або з призначенням періодичності ТОіР. Вирішуються ці завдання, визначаючи можливі або ймовірні еволюції стану об’єкта що розпочинаються в даний момент часу. Завдання технічної генетики виникає у зв’язку із розслідуванням аварій та їхніх причин коли теперішній стан об’єкта відрізняється від стану в якому він перебував у минулому в результаті появи першопричини аварії.

Перевірка функціонування об’єкта дозволяє запобігати недопустимим для його нормальної роботи впливом несправностей що виникають в процесі експлуатації. Перевірка правильності функціонування є менш повною ніж перевірка роботоздатності, оскільки інформує лише про те що об’єкт правильно функціонує в певному режимі роботи в даний момент часу. Робото здатний об’єкт буде правильно функціонувати в усіх режимах і на протязі всього часу його роботи. Одним з найважливіших завдань діагностування є пошук несправностей, тобто виявлення місця і причини виявлення несправностей, об’єкт може бути справним, робото здатним або правильно функціонуючим. Справні і всі не справні стани об’єкта створюють багато його технічних станів. Завдання перевірки справності роботоздатності правильності функціонування і пошуку несправностей є окремими випадками загального завдання діагностування технічного стану об’єкта.