4.Методи і процеси діагностування

Для оцінки технічного стану об’єкта необхідного визначити поточне значення структурного параметра і порівняти це значення з нормативним. Проте структурні параметри в більшості випадків не піддаються вимірюванню без розбирання вузла або агрегата. Для цього під час діагностування інформацію про значення структурних параметрів судять по непрямих діагностичних ознаках якісною мірою яких я діагностичний параметр.

Загальний процес технічного діагностування включає: забезпечення функціонування об’єкта на заданих режимах або можливість створення тестових дій на об’єкт; вловлювання і перетворення за допомогою датчиків – сигналів що виражають значення діагностичних параметрів та вимірювання цих значень; постановку діагнозу на підставі логічної обробки отриманої інформації шляхом зіставлення з нормативами.

Методи діагностування ТЗ їх агрегатів та вузлів характеризується способом вимірювання і фізичним змістом діагностичних параметрів. Виділяють три основні групи методів в залежності від виду діагностичних параметрів

Дата: 28.03.15

Тема: Причини перевитрати і основні заходи щодо економії автомобільного палива

План

1. Фактори що впливають на витрату палива

2. Нормування витрати палива

3. Перевезення та зберігання палива

4. Основні заходи щодо економії палива в процесі експлуатації ТЗ

1. Основні чинники що впливають на витрату палива пов’язані із механічними втратами у двигуні та трансмісії, а також з подоланням опору руху автомобіля які складається із витрат на подолання опору кочення, аеродинамічного опору та сили інерції.

Qз=Q1+Q2+Q3+Q4+Q5+Q6

Qз – загальний опір

Q1 – витрата палива на подолання механічних теплових і насосних втрат у двигуні

Q2 – опір коченні

Q3 – аеродинамічного опору

Q4 – механічні втрати у трансмісії

Q5 – подолання сили інерції автомобіля

Q6 – витрати пов’язані з подоланням підйомів та спусків

Під час рівномірного руху легкового автомобіля по горизонтальні дорозі зі швидкістю 60 км/год питома вага основних складових паливного балансу характеризується наступними цифрами: Q1=66% Q2=13.5% Q3=10% Q4=10.5% а під час руху 100км/год відповідно Q1=45% Q2=20% Q3=26% Q4=9%.

Підвищення паливної економічності можна досягнути вдосконалюючи конструкцію автомобіля та його агрегатів: зменшення маси автомобіля, підвищення ККД двигуна та трансмісії, зниження опору кочення та аеродинамічного опору.

Експлуатаційна витрата палива як правило перевищує контрольну витрату що наведена в технічній характеристиці автомобілів. Це обумовлено тим що в реальних умовах екслуатації на витрату палива здійснює вплив ряд додаткових чинників які на рівні користувача автомобіля можна розділити на дві групи: - керовані і – ті що враховуються.

Класифікація факторів витрати палива

Чинники, що визначають експлуатаційну витрату палива
Керовані			Враховуванні
Організаційно технічні	Технічні
Використанні вантажопід’ємності	Технічний стан системи охолодження	Категорія умов експлуатації
Використання пробігу	СЖивлення	Природньо- кліматичні умови
Швидкість руху	СЗапалення
Кваліфікація водія	Ціліндро-поршневої групи
Врахування і нормування витрати палива	ГРМ
Використання рекомендованих палив та мастил	Автомобільних шин
Якість виконання ТО і ПР	Агрегатів трансмісії
	Технічний стан трансмісії (розвал коліс)

Збільшення пропускної здатності головного жиклера карбюратора. Порушення герметичності клапана економайзера. Збільшення зазору в контактах переривача, пізнє чи раннє запалювання ДВЗ, порушення зазорів у ГРМ призводять до збільшення витрат палива на 7-20%. Інші несправності які теж досить часто зустрічаються на практиці (зниження тиску повітря в шинах, вихід з ладу однієї із свічок чи форсунки, неправильні кути встановлення коліс, зменшення зазорів гальмівних механізмів) можуть збільшувати витрату палива на 8-30%

2. Нормування витрати ПММ – це встановлення допустимої межі їхнього використання в процесі експлуатації. Нормами витрати палива на автомобільному транспорті – це планові показники його витрати на одиницю пробігу і одиницю транспортної роботи. Вони являють собою технологічні норми, тобто включають витрату палива яка необхідна для здійснення транспортного процесу. Витрати палива на ремонт автомобілів та інші господарські витрати, до складу цих норм не включаються а формуються окремо.

Для автомобілів загального призначення встановлені наступні види норм:

• Базова норма на 100 км пробігу автомобіля

• Норма на 100 ткм транспортної роботи

• Норма на їздку з вантажем

Базова норма встановлюється для однозначно визначених дорожньо-експлуатаційних, кліматичних, і навантажувальних умов роботи. Норма на транспортну роботу залежить від виду двигуна і повної маси автомобіля. Норма витрати палива на їздку з вантажем враховує збільшення витрати пов’язаних з маневрування в НРПунктах.

Базові витрати палива на 100 км пробігу ТЗ встановлюються в наступних розмірностях:

• Для ТЗ з бензиновими ДВЗ і дизелів,- у літрах

• Для газобалонних ТЗ що працюють на зрідженому нафтовому газі ЗНГ,-в літрах

• Для ГБ ТЗ що працюють на стисненому природному газі в за нормальних умов

• Для ТЗ з газодизелями що працюють на СПГ в дизель в літрах

Врахування дорожньо-транспортних, кліматичних та інших експлуатаційних факторів здійснюється ряду поправочних коефіцієнтів які збільшують чи зменшують базову норму. Норми врахування палива встановлюються окремо по автомобільному бензину, дизпаливу, зрідженому і стисненому газах і призначені для нормування витрати цих ресурсів на АТП, а також для планування їхнього споживання та оцінки ефективності використання.

Під час роботи ТЗ в зимовий час базові норми збільшують на 5%. Збільшення базових норм передбачено також під час роботи ТЗ в межах міста, в гірській місцевості, під час перевезення вантажів що вимагають понижених швидкостей руху, для ТЗ що перебувають в експлуатації понад 8 років та в ін. випадках.

Під час роботи ТЗ на позаміських дорогах із вдосконаленим покриттям базові норми зменшують.

Для легкових ТЗ нормативні значення витрати палива визначають за формулою

Де Qn – нормативна витрата палива

Hs – базова витрата палива в літрах на 100 км

S – пробіг

D – поправочний коефіцієнт до норми у відсотках

Для автобусів -//- визначається таким самим чином як і для легкових ТЗ. За наявності в автобусів штатних незалежних опалювальних пристроїв нормативна витрата палива визначається наступним чином:

T – час роботи автобуса з включеним пристроєм

– іва

Для легкових бортовихТЗ, сідельних тягачів нормативне значення витрати палива визначається за наступною залежністю:

– норма витрати автопоїзда яка враховує норму витрату палива на додаткову маси напівпричепа і вага яка перевозиться ним

W – транспортна робота

Для вантажних бортових ТЗ та автопоїздів встановлена наступна норма на 100 ткм транспортної роботи :

• Бензин 2 л

• Дизель 1.3 л

• Зріджений газ 2.5 л

• Стиснений газ 2

• Для газодизелів

Аналогічно норма витрати палива збільшується під час роботи ТЗ з причепами і сідельних тягачів…………… на кожну т власної маси причепа або напівпричепа

Для автомобілів самоскидів нормативна витрата палива визначається таким чином:

Де:…………………………………..

В процесі експлуатації необхідно щоб всі його механізми та системи знаходились в технічно-справному стані, були правильно відрегульовані і змащені відповідними видами мастильними матеріалами. Перевитрату палива спричиняють абсолютно всі несправності автомобіля вузлів та агрегатів автомобіля тому розділити їх на головні та другорядні не можна. Значні резерви економії палива закладені в справній роботі механізмів роботи вузлів, технічний стан яких може контролювати безпосередньо сам водій. Також значна економія палива може бути досягнена використанням раціональних прийомів керування автомобілем якими повинні володіти водії різних рівнів підготовки. Спочатку для водіїв необхідно…………….. та освоїти економічні прийоми водіння під час рушання ТЗ з місця, розгону, руху з постійною швидкістю, під час сповільнення, гальмування і зупинки.

Дата: 18.05.15