Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. // ввр Української рср (ввр). – 1993. – № 52. – Ст. 490.

Комісійна експертиза. 1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. 2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ввр України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.

Комплексна експертиза. 1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. 2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. 3. Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої ст. 83 Кодексу.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ввр України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.

Консультації та роз’яснення спеціаліста. 1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз’ясненнями спеціаліста. 2. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз’яснень. Першими задають питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін, першими задають питання спеціалісту позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати спеціалістові питання в будь-який час дослідження доказів. 3. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз’яснення приєднуються до справи.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ввр України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.

Контроль за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією. Контроль за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією здійснюється Верховною Радою України безпосередньо, а також Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. // ввр Української рср (ввр). – 1995. – № 34. – Ст. 226.

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 р. // ввр Української рср (ввр). – 1996 – № 47. – Ст. 256.

Координаційна рада з питань державної служби в державних органах. З метою визначення шляхів, засобів і форм реалізації основних напрямів державної політики у сфері державної служби, об’єднання усіх зусиль державних органів щодо підвищення ефективності державної служби створюється міжвідомчий дорадчий орган – Координаційна рада з питань державної служби в державних органах. Положення про Координаційну раду з питань державної служби в державних органах затверджується Кабінетом Міністрів України.