Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ввр України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.

Строк оскарження за винятковими обставинами. 1. Скарга подається протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами. 2. Скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті, залишається без розгляду, якщо Верховний Суд України за заявою особи, яка подала скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ввр України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.

Суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ввр України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.

Суб’єкти корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією. За корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією, на підставі цього Закону несуть відповідальність такі особи, уповноважені на виконання функцій держави: а) державні службовці; б) Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри; в) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад; г) посадові особи місцевого самоврядування; ґ) військові посадові особи Збройних Сил України та інших військових формувань (крім військовослужбовців строкової служби).

Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. // ввр Української рср (ввр). – 1995. – № 34. – Ст. 226.

Суд – суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів адміністративного суду.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ввр України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.

Суд апеляційної інстанції. 1. Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. 2. У випадку, визначеному частиною шостою ст. 177 Кодексу, судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ввр України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.

Суд касаційної інстанції. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ввр України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.

Суд, який переглядає судові рішення за винятковими обставинами. 1. Судом, який переглядає судові рішення за винятковими обставинами, є Верховний Суд України. 2. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // ввр України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.

Судове доручення. 1. Суд, який розглядає справу, у разі потреби збирання доказів за межами своєї територіальної підсудності доручає відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії. 2. В ухвалі про судове доручення коротко зазначається зміст справи, що розглядається, вказуються обставини, що належить з’ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове доручення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, та є обов’язковою для нього. 3. Судове доручення невідкладно виконується судом за правилами Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій. 4. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає виконанню судового доручення. 5. Якщо особа, яка бере участь у справі, чи свідок, що дали пояснення або показання суду, який виконував окреме доручення, з’являться до суду, що розглядає справу, то вони дають пояснення і показання у загальному порядку. 6. Адміністративні суди України можуть звертатися з дорученням про проведення певних процесуальних дій до іноземних судів, а також виконувати доручення іноземних судів на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.