Висновок

Рефлексія - один з видів і навіть методів пізнання, головною особливістю якого є спрямованість на саме знання, на процес його одержання.

Можна сказати, що рефлексія є самопізнанням колективного або індивідуального суб'єкта. У першому випадку рефлексія здійснюється над объективированными формами знання і її умовно можна назвати об'єктивної, а в другому випадку — над знанням, невіддільним від індивідуального суб'єкта, і вона є суб'єктивною за своєю формою. Прикладом рефлексії над объективированным знанням є рефлексія над наукою, а прикладом суб'єктивної рефлексії може служити самоспостереження як прийом пізнання індивідом своїх власних психічних процесів.

Будь-яке об'єктивне знання служить людям двічі – спочатку як пояснення оточуючої реальної буденної дійсності, потім у ролі засобів, методу під час вирішення тих чи інших проблем. Фактично будь-яка наукова теорія виконує методологічні функції, коли він використовується поза її власного предмета, а наукові знання загалом ж виконує функцію методології стосовно сукупної практичної діяльності.

Але правомірно зводити вивчення науки до опису діяльності окремих осіб? Наука це зовсім лише діяльність. Діяльність завжди персоніфікована, можна казати про діяльності конкретної людини чи групи людей, а наука постає як деяке надіндивидуальне, надособистісне явище. Тут ідеться про наукові традиціях, у межах яких працює учений. Силу цих традицій розуміють і самі дослідники. Отже, наука це діяльність, можливої тільки з традиції чи, точніше, безлічі традицій, у межах яких ця діяльність здійснюється. Вона сама то, можливо розглянута як особливий тип традицій, що передаються у людської культурі.

Література

1. Алексеев П., Панин А. Философия: Учебник. — М., 2006.

2. Блінніков Л. В. Великі философи. — К., 2004.

3. Введение в философию: Учеб. для вузов. В 2 ч. — М., 1989.

4. Вступ до філософії у конспектному вигляді. — К., 2005.

5. Вчитель і світогляд / За ред. С. П. Щерби. — Житомир, 1996.

6. Горак Г. І. Філософія: Курс лекцій. — К., 1997.

7. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях великих филосо-

фов. — М., 1989.

8. Давыдова Л. А. О мировоззренческой природе философского знания //

Вопр. философии. — 1988. — № 2.

9. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії //

Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 21.