2.2. Експериментальна модель роботи розвитку діалогічного мовлення молодших школярів в процесі ознайомлення з темою «Текст» в 4 класі

Експериментально-дослідницька робота проводилася в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням англійської мови № 1 м. Івано-Франківська у в 4-Б класі в період проходження педагогічної практики. Проведена робота включала в себе констатуючий експеримент, який передбачав виявлення вмінь будувати діалог.

У дослідженні брали участь учні 4-А та 4-Б класів. Проведена робота включала в себе констатуючий експеримент, який передбачав виявлення вмінь будувати діалог. Завдання, яке повинні виконати учні – скласти діалог на запропоновану тему.

Завдання №1. Учні повинні скласти діалог про Європу на основі прослуханого тексту.

Європа - одна з семи частин світу. У ній розташовано понад 40 країн, які мають свою мову. Це переважно багаті і розвинуті країни. Вони виробляють автомобілі, хімічні речовини, тканини, взуття, ліки, продукти харчування тощо.

Тож промислове виробництво - важлива галузь європейської економіки.

Найчастіше учні обох класів використовували репліки :

«Привіт» – 95%,

«Що ти знаєш про Європу?» – 80%

Дотримувалися тексту – 95%

Розповідали нові факти – 5%

Завдання №2. Складіть діалог у парі(самостійно).

Ситуація - ви перебуваєте у зоомагазині, вам сподобався папуга. Складіть діалог :

- з мамою. Мета : умовити маму купити пташку;

- з продавцем. Мета: з’ясувати, як утримувати птаха в домашніх умовах.

Ми провели не тільки дослідження, а й опитали 20 вчителів. На питання «Як вони розвивають діалогічне мовлення?» сказали, що озвучують діалоги з інтонацією з текстів – 25%, учні в парах складають діалоги про прочитане – 75%. Це свідчить про те, що учні вчаться правильно будувати репліки за допомогою різних текстів: казок, оповідань…

Вчителі підтвердили, що систематичне використання на уроках рідної мови комунікативних вправ і завдань сприяє активізації мислительної діяльності школярів, удосконаленню їх усного і писемного мовлення, збагаченню словникового запасу учнів, відіграють важливу роль у процесі формування навичок культурного спілкування, оскільки вони є проміжним етапом між теоретичними знаннями учнів та практичним використанням у щоденних життєвих ситуаціях.

2.3. Дослідно-експерементальна перевірка ефективності роботи з розвитку діалогічного мовлення молодших школярів у процесі ознайомлення з темою «Текст» в 4 класі

Результати проведення експерименту аналізувалися і фіксувалися у таблиці. Для визначення рівня засвоєності ми розробили рівні знань.

Основним параметром аналізу засвоєння учнями діалогічних умінь і навичок були:

1. Тема діалогу.

2. Ініціатор діалогу.

3. Результат (уміння будувати діалог).

Параметри аналізу засвоєння учнями діалогічних умінь і навичок	Ефективність роботи учнів
	4-А	4-Б
Усього учнів в класі	32 (100%)	29 (100%)
Тема діалогу пов’язана з темою уроку	5 (15,6%)	4 (14,0%)
Тема діалогу не пов’язана з темою уроку	27 (84,4%)	25 (86,2%)
Діалог- розмова з сусідом по парті	15 (56,9%)	16 (55,0%)
Ініціатива в діалозі йде від учня	27 (84,4%)	12 (41,4%)
Ініціатива в діалозі йде від учителя	24 (75,0%)	24 (82,8%)
Вживання слів ввічливості, звертання	28 (87,5%)	27 (93,1%)
Орієнтування в ситуації спілкування, вміння дати відповідь на поставлене запитання	25 (78,1%)	22 (75,9%)
Відповідність критеріям оцінювання усного діалогічного мовлення	20 (62,5%)	20 (69,0%)
Самостійність складання діалогу	16 (50,0%)	14 (44,3%)
Наявність мовленнєвих помилок	9 (28,1%)	12 (41,4%)

Проведена робота дає змогу зрозуміти, що діалог займає важливе місце в життєдіяльності молодших школярів.

В той же час існує різниця у виконанні завдання між контрольним і експериментальним класами. Виявлено, що з поставленим завданням краще справилися учні 4-А класу. Вони менше допустили мовленнєвих помилок, краще орієнтуються в ситуації спілкування, дають більш точні відповіді на поставленні запитання, більш самостійні у складанні діалогу.

Більшість учнів 4-Б класу частіше вживають слова ввічливості та звертання, вважають ініціатором діалогу вчителя (він запитує – ми відповідаємо), а учні 4-А класу стверджують, що в діалозі активними мають бути і вчитель, і учень.

Дослідження також показало, що діалог на уроці не обов’язково повинен відповідати темі уроку, може бути тема, яка цікавить усіх і сприятиме розвитку практичного мислення.

Отже, експеримент показав, що дібрані комунікативні вправи необхідно використовувати на уроках рідної мови, оскільки це сприятиме розвитку діалогічного мовлення як усного, так і писемного. Тому що в експериментальній групі показники рівня знань учнів змінилися, стали вищими. Учні стали більш зацікавленими і стали працювати на уроках, чітко і послідовно висловлювати свої думки.

Провівши експериментальне дослідження ми дійшли висновків, що при оптимальному поєднанні різних методів та прийомів, які урізноманітнюють роботу, та з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, ми досягли підвищення рівня умінь та навичок молодших школярів з української мови.