9. Класифікація причин та умов злочинності.

Складна структура злочинності, її зв’язок із багатьма сторонами громадського життя зумовлює необхідність класифікації її причин. Правильний вибір ознак, які лежать в основі такої класифікації, має важливе наукове та практичне значення.

У кримінологічній літературі виділяють такі підстави класифікації причин та умов злочинності: механізм дії, рівень функціонування, зміст, природа виникнення, близькість до події, джерела походження тощо.

За механізмом дії негативні соціальні процеси, які детермінують злочинність, поділяють на причини, умови та криміногенні чинники.

За рівнем функціонування криміногенні детермінанти класифікують на причини та умови:

- злочинності в цілому (загальні причини);

- видів (категорій, груп) злочинів (спеціальні причини);

- окремих злочинів (конкретні причини).

Зазначені рівні причин злочинності є досить тісно взаємозумовленими. Процес взаємозв’язку простежується як від першого (більш загального) рівня до останнього (конкретного), так і навпаки, від причин і умов конкретного злочину до своєрідності й особливості видів і груп злочинів, до узагальненої характеристики причинного комплексу злочинності в цілому.

За змістом криміногенні детермінанти поділяють на соціально-економічні, політичні, психологічні, соціально-психологічні, ідеологічні, виховні, правові, управлінські, організаційно-управлінські та ін.

Найбільш визначальними причинами злочинності та вчинення окремих злочинів є явища соціально-психологічного характеру, а саме – криміногенно деформована суспільна й індивідуальна психологія, яка суперечить загальноприйнятим моральним правилам поведінки, принципам міжнародного, конституційного та кримінального права.

За природою виникнення розрізняють об’єктивні, об’єктивно-суб’єктивні та суб’єктивні детермінанти злочинності. Перша група чинників формується, як правило, незалежно від волі людей, і тому такі обставини неможливо одразу ж усунути. Їх можна тільки нейтралізувати, блокувати, локалізувати, перешкоджати їх розвитку та криміногенному впливу. Об’єктивними за своєю природою можуть бути, наприклад, економічна і політична криза в державі, значний рівень безробіття тощо.

Більшість чинників причинного комплексу має суб’єктивний, об’єктивно-суб’єктивний характер із перевагою об’єктивного або суб’єктивного.

З близькістю до події злочину чи до їх визначеної сукупності причини та умови поділяють на найближчі та віддалені, безпосередні та опосередковані.

Причини та умови злочинності класифікують також за джерелами походження на внутрішні та зовнішні. Внутрішні детермінанти злочинності пов’язані із внутрішніми суперечностями конкретного суспільства, зовнішні – мають міжнародний характер.

10. Причини та умови конкретного злочину.

У сучасній кримінології існує кілька методологічних підхо­дів до встановлення причинного комплексу злочинності. Окре­мі вчені уявляють причинний комплекс різнорідним і тому вва­жають, що його потрібно поділити на ієрархічні рівні: причини злочинності взагалі; причини окремих категорій злочинів; причини окремого злочину. Дехто вважає, що природа злочинів однорідна і тому недоцільно поділяти фактори на такі, що впливають на одиничну протиправну поведінку, і такі, що фор­мують злочинність як множину актів протиправної поведінки. Оскільки причини досліджуваного процесу є одними й тими ж, розбіжності полягають в інтенсивності їх впливу та ступені за­лежності поведінки людей від цих факторів.

До поняття причин та умов конкретного злочину, як правило, відносять особливості формування особи, її соціального і психологічного статусу, діяльності та комплексу об’єктивних зовнішніх обставин, у яких вона перебуває.

Злочин – це вчинок, у якому проявляються особливості життєвої позиції, властивості особи, що пов’язані із дисгармонією чи деформацією потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій. У взаємодії з особливостями середовища, в якому функціонує особа, ці особливості визначають мотиви і мотивацію злочинної поведінки, вибір і реалізацію її цілей і способів.

Своєю чергою, криміногенні чинники особи є результатом тривалого процесу її викривленого розвитку в несприятливому середовищі. Цей процес відбувається через систему прямих і зворотних зв’язків.

Причини та умови конкретного злочину – це:

- середовище, що формує дисгармонію або деформацію потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій конкретної особи, які стають основою криміногенної мотивації;

- сама криміногенна мотивація;

- ситуації, у яких перебуває особа у процесі формування, життєдіяльності та безпосередньо під час вчинення злочину, і які сприяють виникненню і реалізації криміногенної мотивації в поведінці (умови, що сприяють конкретному злочину);

- психофізіологічні та психологічні особливості особи, що посилюють її чутливість од криміногенних впливів ззовні та стимулюють перетворення їх на внутрішню позицію.