Практичне завдання №29

На парламентських слуханнях, присвячених удосконаленню системи організації державної влади, народний депутат З. наголосив: що оскільки у ст. 6 Конституції України закріплено, що державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (а це положення відносять до основ конституційного ладу), то існування в Україні інших органів державної влади Основний Закон не передбачає. Саме тому з метою забезпечення стабільності конституційного ладу України необхідно терміново ліквідувати всі державні органи, які не належать до жодної з гілок державної влади, передбачених ст. 6, передавши їх владні повноваження легітимним органам.

Проаналізуйте таку пропозицію народного депутата. Про які органи влади може йти мова?

Практичне завдання №30

Заповніть нижче наведену таблицю щодо порівняння конституційно-правового статусу політико-територіальної та адміністративно-територіальної автономій. Завдання виконується письмово:

№ з/п	Ознаки	Політико-територіальна автономія	Адміністративно-територіальна автономія
1.	Форма державного устрою
2.	Юридична форма акта, яким визначається статус автономії та суб’єкт його прийняття
3.	Наявність державної символіки (прапор, гімн та герб)
4.	Статус представницького органу та юридична сила його актів
5.	Статус органів виконавчої влади та порядок їх формування
6.	Організація судової влади (як правило)
7.	Наявність власного громадянства

Вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь та навичок студента

Студент має продемонструвати:

Знання щодо:

• поняття та системи юридичної науки, функцій юридичної науки, її завдань на сучасному етапі;

• предмету загальної теорії держави і права;

• методів (методології) пізнання держави і права;

• місця теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук;

• поняття та ознак держави;

• наукових поглядів щодо сутності держави;

• особливостей становлення державно-правової організації в Україні;

• поняття типу держави, факторів, які його визначають, поняття та структури форми держави тощо;

• поняття та сутності права;

• функцій та принципів права;

• поняття та видів джерел (форм) права, критерії класифікації та видів норм права, поняття, ознак та структурних елементів системи права;

• функцій та принципів правотворчості;

• сутності та призначення систематизації нормативно-правових актів;

• значення тлумачення в правотворчій та правозастосовчій діяльності;

• поняття, ознак та видів правової поведінки;

• особливостей та предмету регулювання суспільних відносин;

• принципів та гарантій законності;

• типів (сімей) правових систем світу тощо.

Вміння:

• користуватися понятійним апаратом з курсу «Теорія держави і права»;

• володіти загальнотеоретичними поняттями і категоріями;

• правильно, логічно, послідовно та обґрунтовано викладати свої думки про складні юридичні явища;

• знаходити необхідну юридичну та іншу літературу для поповнення своїх теоретичних знань;

• на основі глибокого засвоєння основних принципів законності додержуватись її вимог при забезпеченні правопорядку у суспільстві.

Навички:

• використовувати теоретичні знання у юридичній практиці;

• аналізувати та тлумачити норми права;

• безпомилково застосовувати правові приписи на практиці;

• використовувати правові процедури захисту прав і свобод людини;

• обґрунтовувати законність і доцільність правових рішень, які приймаються.