1. Вступ. Бесіди про туризм та його значення. Туризм і здоров’я.

Розрядні норми та вимоги туризму. Ознайомлення з планом роботи. Зв’язок туризму і краєзнавства. Рух учнівської молоді “Моя земля – земля моїх батьків”, “Всеукраїнська історико-краєзнавча експедиція “Краса і біль України”, акція “Пам’ять”.

2. Найголовніші туристичні маршрути рідного краю. Топографія і орієнтування на місцевості.

Туристські перспективи краю: історичні місця, пам’ятки природи, цікаві об’єкти природи. Туризм та охорона навколишнього середовища.

Пр. заняття: складання карти-схеми “Туризм і Сарненщина”.

3. Навчально-туристська підготовка.

Загальні вимоги про санітарно-гігієнічні вимоги до туриста. Значення правильного харчування в поході. Спорядження туриста..

4. Дослідницька краєзнавча та суспільно-корисна робота під час туристського походу. Види дослідницької краєзнавчої роботи в туристському поході.

5. Рослинний і тваринний світ Сарненщини. Загальна характеристика флори і фауни краю. Червона та Зелена книги краю, України.

Пр. заняття. Похід до зоологічного заповідника “Брище”, який створений з метою збереження бобрів. Виготовлення фотографій для фотоальбому.

6. Населення району.

Історична зміна демографічної ситуації в районі. Фольклор краю. Особливості фольклору Сарненщини.

Пр. заняття. Опис населеного пункту. Збір фольклорних творів краю.

7. Внутрішні води, ґрунти. Клімат.

Ріки. Озера. Ставки. Водосховища. Болота. Основні ґрунти та їх підтипи. Клімат краю. Народні прикмети.

Пр. заняття. Туристичні походи по р. Случ, р. Бобер, озер “Чорне”, “Кругле”. Опис водойм. Виготовлення фотографій. Створення в шкільному музеї експозиції-виставки “Полісся моє чарівне”.

8. Опис села, району.

Назва села, м. Сарни, м. Рівне, та їх походження. Охорона пам’яток історії і природи.

Пр. заняття: екскурсія до Сарненського та Рівненського історико-етнографічних музеїв. Знайомство з пам’ятками, що представляють історичний інтерес. Фотографування пам’ятників.

9. Весняні походи.

Організація, підготовка і проведення походу. Мета походу.

10. Складання звіту про похід і виготовлення фотостенду “ о, чудовий Поліський краю!”

11. Підведення підсумків роботи проведення гуртка.

Пр. заняття: оформлення, обробка зібраного матеріалу. Створення фотовиставки “Історичні місця і пам’ятки природи с. Тинне.”

КРАЮ МІЙ ЛЕЛЕЧИЙ

(Історія і культура нашого краю в першій половині ХХ ст.)

Виховний захід, проведений в 10 класі Тинненської ЗОШ І-ІІІ ст.

Мета. Виховувати любов до рідного краю, свого села, своєї домівки; розширити знання учнів про минуле рідного краю; ознайомити учнів із традиціями свого села, із ремеслами, поширеними тут; розвивати бажання вивчати і досліджувати історію Поліського краю; виховувати повагу до людей та їхньої праці, бережливе ставлення до історичних пам’яток.

Обладнання. Епіграф, фотокартки, пов’язані з історією села, фонограма українських пісень, відеофільми: “Історичні пам’ятки села”, “ Сучасні ремесла в с. Тинне”.

Найвищі рідні береги,

Бо їх зневір’я не підмиє,

Бо їх сліпий туман не вкриє,

Тому їх ревно бережи від забуття.

Святослав Праск “Рідні береги”.

Вчитель.

Рідний край… А починається він з сонного очерету над замріяним вранці озером, із вербиці, що купає свої віти в світанковому тумані, із співу перепілки над золотим морем пшениці, із берегів твого дитинства. Одного разу ти подивишся на дорогу, що пролягла коло твого двору, неначе іншими очима. І вона, звична, посмугована вологими тінями від дерев, сіра сільська дорога, здається тобі напрочуд гарною і рідною. Ти, може, не усвідомиш, що у цей ранок, у цій світанковій тиші народжується в тобі святе почуття до рідного краю.

Учень 1. Є щось святе в словах: мій рідний край,

Для мене – це матусі ніжна пісня

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене – це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптані любовно,

Й пісень людські прозорі ручаї,

Усе, що серцю рідне невимовно.

Його історія… В ній стільки гіркоти.

І тим рідніш мені ти, краю рідний,

Що вже назад поломані мости,

І день встає, як райдуга подібний.

Учень 2. Люблю тебе, мій рідний краю,

Люблю, як матінку свою.

І вірним серцем я вбираю

Красу невимовну твою.

Люблю поля, ліси і гори,

Твої озера голубі,

А синнє небо, наче море,

Так до лиця іде тобі.

Ти у піснях і у вишиванках

В барвистих квітах навесні,

Вмиваєш росами щоранку

Свої простори осяйні.

Люблю тебе за щиру мову,

Що, наче пісня солов’я.

Люблю за тишу світанкову,

Тебе, Сарненщино моя!

Учень 3. Срібний сніг на дорогах уляжеться.

Білий біль в оберемки пов’яжеться,

І покотиться вітер, покотиться

По левадах моїх та околицях.

Сарненщино! З полями розлогими,

Я крокую твоїми дорогами.

Дальні верстви долаю розмірено,

І живу лиш любов’ю та вірою.

Земле древня, в твоєму народі я,

У мені твоя вічна мелодія,

Мудра пісня, звичаї й обряди,

Тиха радість і сум нерозгаданий.

Учитель.

Зараз ми вам пропонуємо переглянути фільм “Про що мовчать історичні пам’ятки…”, який нам подарував головний редактор РДТРК, автор і ведучий передачі “Край” Василь Островський.

Учень 4. ( Учень коментує фільм, розповідаючи про родину польського пана Младзяновського, будівництво дотів і шлюзів у першій чверті ХХ ст.).

Учень 5. Розповідь про життя і творчість священика УАПЦ Григорія Шиприкевича, який з 1938 по 1942 проживав у Тинному, а з 1944 року по 1973 очолював Чикагзьку єпархію.

Учитель. На все життя зберігає людина в пам’яті мамину колискову пісню, дідусеву сопілку чи вирізаного ним півника або котика, першу бабусину вишиванку, килимок біля ліжка...

Хоча наш край у першій половині ХХ ст. був відсталим в економічному відношенні, тут були справжні майстри, які створили самобутню культуру. У нашому селі, діти є багато чудових майстрів і зараз, які творять прекрасне, і про яких ми не всі знаємо. Це бондарі, теслі, ковалі, вишивальниці. Чого тільки не створюють їх золоті руки!

Учень 2. (Звучить фонограма “Рідна мати моя.”)

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала,

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці розцвіли,

Запахла рута-м’ята,

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало.

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала.

(Демонструється фільм про сучасних ремісників у Тинному.)

Учень 3. У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, - без батьківщини!

Учень 4. Знаю друже, для кожного з нас

Вітчизна – то своя і чуттів, і подій глибина,

І сад, що грушами з осені пахне допізна,

Квітів грядка біля вікна,

І зрошена стежка, ота, що від ґанку

Мчить, весела, до обрію без вороття.

Ти виходиш рум’яним, як літо, ранком,

А попереду – світ, а попереду – ціле життя.

Звучить пісня “Сарненщино моя”.

Учень 4. А зараз запрошуємо всіх до нашого музею “Берегиня”, де можна побачити фотовиставку, набір одягу, набір знарядь праці характерних для першої чверті ХХ ст.

До 60-річчя Великої Перемоги

ВИХОВНА ГОДИНА НА ТЕМУ:

«ЗОРЯТЬ З ГРАНІТУ ВІЧНІ СОЛДАТИ»

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за людей своєї землі, що відстояли її незалежність і волю; розкрити перед учнями невідомі сторінки Великої Вітчизняної війни, показати, як важливо сьогодні пам’ятати уроки історії і подвиги наших предків.

Підготовка до заходу: оформлення «Книги Пам’яті с. Тинне (члени історико-етнографічного Клубу “Пошук”; запрошення ветеранів ВВв та учасників бойових дій на свято; збір спогадів про ветеранів Другої світової війни.

Матеріали: вітальні листівки із Днем Перемоги; записи пісень на військову тематику; світлини часів ВВв, поетів, що загинули на війні; солдатський речовий мішок із предметами фронтового побуту; учнівські твори, написані у формі фронтових листів-трикутників; фронтові реліквії; бойові нагороди, грамоти, пам’ятні речі.

Методико-дидактичне забезпечення: Карта-схема “Бої УПА у ІІ світову війну на території Рівненщини”, Карта-схема “ Радянський партизанський рух на території Рівненщини у ВВв”, портрети історичних діячів, ветеранів; виставка книг, документів під рубрикою “Тих днів вогненних слава.”

Епіграф:

Їх прийняла війна, лишивши списки

Загиблих в праведнім бою,

Застигли в тузі обеліски

В гранітнім, каміннім строю.

Їх імена на мармурі куто,

На граніті, металі,

Щоб кожен їх знав,

“Ніхто не забутий, ніщо не забуто

І безвісти ніхто не пропав!”

Звучить музика (9 симфонія Шостаковича). Виходять читці.

Учитель. Діти, сьогодні наша класна година присвячена Дню Перемоги. Цей день єднає людей у багатьох куточках планети. У Росії, Америці, Ізраїлі, Аргентині, в Україні люди похилого віку надягають фронтові нагороди. І думають, і говорять усі вони про одне: про важку, страшну боротьбу зі світовим злом минулого – фашизмом, про свою Перемогу, якої у них ніколи нікому не відняти.

Яка ж була ціна Перемоги? Сьогоднішній урок має відповісти на це запитання. Зараз пролунає пісня, яку чули у всіх куточках нашої колишньої великої батьківщини з початку війни. Ця пісня закликала людей на бій з фашистами.

(Лунає пісня “Священна війна”.)

Учитель. Як ви думаєте, чому війна була народною і священною?

(Обговорення в класі.)

Цифри і факти

6 липня 1941 року – фашистські війська захопили м. Сарни.

25-28 серпня 1941 року – фашисти влаштували гетто для

єврейського населення (13 тисяч чоловік), яке розстріляли у найближчому лісі.

Поч. грудня 1942 року – з’єднання С.А.Ковпака за рішенням Українського партизанського руху провело у районі Сарн блискучу операцію “Сарненський хрест”.

Восени 1942 року – на станції Сарни почала активно діяти розгалужена підпільна організація на чолі з М.Фідаровим.

З 1942 по 1945 рр. на території Сарненщини діяли сотні УПА-Захід: “Яреми”, “Пащенка”, “ Коробочки”.

11 січня 1944 року – воїни 143-ї і 397-ї стрілецьких дивізій визволили м. Сарни.

19 січня – визволення с. Тинне.

Узагальнені дані про злочини німецько-фашистських окупантів, вчинені на Сарненщині над цивільним населенням і військовополоненими.

Всього загинуло	Затинуло від снарядів	Померло після тортур	повішено	розстріляно		Вивезено до Німеччини
13711	80	91	53	13067		1500

У РАЙОНІ ВСТАНОВЛЕНО 23 ПАМ’ЯТНИКИ, НА ЯКИХ ВИКАРБОВАНО ІМЕНА ЗАГИБЛИХ.

Ведучий. Для когось, можливо, це просто цифри, а для нас, це фронти, безсонні ночі, дні страждань, тривог, це похоронки, осиротілі діти, партизанські ліси і болота, концтабори, страчені на світанку свого життя молодогвардійці – це недоспівана пісня вісімнадцятилітніх. Це біль і смуток солдатських вдів і осиротілих дітей.

Ведуча.

Пройшли роки, у вирій відлетіли,

Давно воєнні грози відгриміли,

Та в пам’яті живуть бійців шеренги,

Що полягли за нас в роки буремні.

Запрошені ветерани розповідають про свій фронтовий шлях.

Ведучий.

І перемогою закінчилась війна,

І ті роки давно вже позаду,

Горять у багатьох медалі й ордени,

Як свідки слави і відваги.

Ведуча.

Пам’ятайте!

Через віки. Через роки.

Пам’ятайте!

Про тих, хто не прийде уже ніколи.

Пам’ятайте!

Не плачте! В горлі стримуйте стогін,

Пам’яті вмерлих будьте достойні.

Всі. Вічно достойні!

Вчитель. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з вами ті, хто сьогодні не зустріне з нами цю весну. Вклоняємося низько. Ми схиляємо голови перед пам’яттю дідів і прадідів – ветеранів війни і вшановуємо їх пам’ять

Ведучий. Моя земля! Мій рідний край! Скільки ти пережив горя і нещастя у ті вогненні сорокові…

Ведуча. У Сарнах окупанти розстріляли і замордували майже 14 тисяч жителів міста і навколишніх сіл. У застінках гестапо закатовано 23 медичних працівників. Звірячу розправу чинили німці над священиками П.Калиновичем і О.Кухарським: вони облили їх смолою і спалили живцем на вогнищі.

Учень під звуки музики. (Звучить увертюра Шостаковича “Святкова”.)

І ось фашисти під шквальним вогнем визволителів стали шукати виходу із міста. 10 січня йшли жорстокі бої за місто. О 21 годині з трьох сторін розпочався штурм м. Сарни. О 3 годині 11 січня бійці 143-ї стрілецької дивізії повністю оволоділи містом – важливим залізничним вузлом Сарни.

Ведуча. Відступаючи, фашисти знищували все на своєму шляху. Повністю були спалені села Чудель, Чабель, Селище, Кам’яне, Янівка, Вирка. Група німецьких військ направилась у Тинне, але знищити його не вдалось. Біля х. Ставки партизани дали бій фашистам, тож у село вони не потрапили.

З розповіді Андрія Котка, жителя с. Тинне: “На Водохреща 1944 р. наше село взяли в кільце партизани. До села людей впускали, а назад – ні. Так тривало майже добу. Коли загроза минула, вони набрали продуктів, поміняли коней і зникли. Так партизани врятували Тинне від фашистського погрому. В нашому селі на честь С.Ковпака назвали вулицю.

Звучить музика.

Вчитель. І сьогодні в строю ветерани. Ми вдячні за наше безхмарне небо. Ми клянемось, що будемо гідно нести по життю Вашу естафету миру на землі. Слово ветерану.

Ведучий.

Вітаєм ветерана ми уклінно

За промінь серця і невтомні руки

Живіть уславлений спокійно

У Вас ростуть надійні внуки.

Ведуча. Нехай вогонь життя

Палає довго і бурхливо,

Освітлюючи цей прекрасний світ,

Від серця щирого бажаємо щасливо

Ще сто прожити славних літ.

(Учні вручають квіти ветеранам.)

Пам’ятний вечір, присвячений 60-річчю Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками

МЕТА Розвивати в учнів інтерес до вивчення та дослідження героїчного минулого рідного краю, боротьби підпільників, партизан за волю, незалежність, віру та щастя свого народу. Сприяти вихованню патріотизму, любові до історії України, рідного краю, сміливості, героїзму, готовності відстояти волю, незалежність України.

Обладнання:

• карти-схеми “Структура ОУН-УПА станом на 1944р.”, “Мапа боїв УПА,” “ Партизанські рейди на Рівненщині в роки ВВв”;

• фрагменти кінофільму “Г.Жуков”;

• документи, фотографії;

• текст документів (висловлювання фашистських керівників з тих чи інших питань);

ТЗН: телевізор, відеомагнітофон, магнітофон.

ПЛАН

Вступ.

2. Пояснення назв команд.

3. Вікторина.

4. Характеристика історичних осіб.

5. Домашнє завдання.

6. Вікторина.

7. Робота з картою.

8. Вікторина.

9. Підсумки. Заключне слово вчителя.

ЕПІГРАФИ

Дзвонами пам’яті плаче Полісся -

Туга небесна і туга земна.

Ніби мільйони з могил піднялися,

Ті, кого знищила люта війна.

Пам’ять людська нездоланна, нетлінна,

Як незбориме і вічне буття!

Житимуть їх імена в поколіннях

І не повинно їм буть забуття!

Георгій Сербін.

Очерет мені був за колиску,

В болотах я родився і зріс,

Я люблю свою хату поліську…

Я люблю свій зажурений ліс.

Ой, безкрає поліське болото,

Пів-Полісся вода залила…

Тільки де-не-де хутір самотній,

Тільки де-не-де клаптик села…

( З повстанської пісні.)

Вступ.

Шановні учні! Сьогодні у нас вечір Пам’яті, присвячений 60-річчю Великої Перемоги у ВВв на тему: “Наш край у роки Великої Вітчизняної війни”. Мета заходу: показати героїчне минуле нашого краю у роки війни; показати подвиги наших земляків, радянських партизан, вояків ОУН-УПА; показати ваші власні дослідження, вашу пошукову роботу на цю тему. Думаю, що після цього заходу ви станете справжніми патріотами рідного краю, нашої України. Зможете захистити, відстояти її незалежність. Зможете застосувати свої знання, дослідження на практиці, поповнити наш музей та “Історію села Тинне” матеріалом, пов’язаним з цїєю війною, а також усвідомити ціну тієї великої Перемоги, 60-річчя якої нещодавно відзначив світ. Пропоную вашій увазі уривок фільму, який стосується цієї війни. (Демонструються документальні кадри з фільму " Г.Жуков".)

Ці кадри відображають тріумф великого диктатора, який розв’язав найкривавішу війну в історії людства. Коли фашистська Німеччина йшла на СРСР і Україну, вона несла економічний та людський потенціал всієї Західної та Центральної Європи. Але плани “Ост” і “Барбаросса” були зірвані саме в Україні, адже, як визнавали самі фашисти, такого руху Опору вони не зустрічали в жодній країні завойованої Європи. Сарненщину називають краєм партизанської слави, тому основну увагу сьогодні ми будемо акцентувати на русі Опору.

(У конкурсі приймають участь три команди).

Перший конкурс, в якому приймають участь капітани команд – це пояснення назв команд.

I КОНКУРС Пояснення назви команд: «Сарненський хрест», « Поліська Січ», «Заграва».( за п’ятибальною системою оцінювання.)