- •Тема 5. Калькулювання собівартості та види кошторису витрат
- •1. Поняття та види калькуляції
- •2 Методика калькулювання собівартості на першому рівні калькулювання
- •Позамовний облік виробничих витрат
- •Попроцесний метод калькулювання
- •Змішані методи калькулювання авс система калькулювання
- •Калькулювання за методами абзорпшен-костинг та директ-костинг
- •Директ-костинг
- •Третій рівень системи калькулювання витрат.
- •Абзорпшен-костинг
- •Стандарт-костинг (standart costing)
Змішані методи калькулювання авс система калькулювання
АВ-костинг, або АВС система калькулювання поки не знайшла широкого розповсюдження в Україні. Найбільший ефект АВ-костинг дає на тих підприємствах, де частка непрямих витрат у витратах підприємства дуже велика і необхідно правильно розподілити непрямі витрати за видами продукції робіт або послуг.
В основу АВ-костинг покладено поняття драйвера витрат або, інакше, бази розподілу непрямих витрат. Драйвери витрат (бази розподілу) - це такі показники діяльності підприємства, які безпосередньо впливають на величину непрямих витрат і саме їх використовують для рознесення непрямих витрат за операціями чи продуктів.
АВ-костинг дуже трудомісткий, оскільки необхідно врахувати дуже велику кількість бізнес-операцій, пов'язаних з виготовленням і реалізацією продукції.
JТ-калькулювання витрат
Головна мета JТ - це усунення втрат у виробничому процесі. Творцем JТ є компанія Тойота. Відмітна особливість JТ - це потокове виробництво з високою доданою вартістю. На відміну від звичайного серійного виробництва з простоями і проміжним зберіганням партій напівфабрикатів, в системі JТ простої мінімальні.
Принципи раціональності й простоти організації виробничого процесу позначаються і на методі JТ-калькулювання витрат. Цей метод калькуляції пов'язаний з формою організації виробництва - JТ або «точно в строк»: запаси готової продукції та незавершеного виробництва мінімальні і немає необхідності в їх окремому обліку.
Калькулювання за методами абзорпшен-костинг та директ-костинг
Другий рівень системи калькулювання витрат - ступінь поділу витрат по об'єктах обліку
Директ-костинг
відповідає частковому розподілу витрат.
зародився в США в роки Великої депресії. Проблема полягала в наступному: обсяги продажів падали, запаси у підприємств росли, тому більша частина витрат за методом абзорпшен-костинг виявлялася віднесеної на запаси, а менша - на реалізацію. Навіть при невеликих продажах підприємство було змушене показувати прибуток і, відповідно, платити податок на прибуток, що в роки загального спаду економіки було дуже обтяжливо. Тому був знайдений більш справедливий метод розподілу витрат між залишками готової продукції на складі і реалізованою продукцією. Справедливий в тому сенсі, що він дозволяв знизити оподатковуваний прибуток при значних залишках готової продукції.
Основні особливості:
- собівартість кожного виду продукції визначають тільки за змінними витратами, а постійні витрати є загальними для всіх видів продукції. Тому відома тільки часткова собівартість даного виду продукції-це перший аспект повноти розподілу витрат.
- залишки незавершеного виробництва і залишки готової продукції на складі враховуються тільки за змінними витратами, а всі постійні витрати списуються на реалізовану продукцію, тобто вважаються періодичними витратами.
- поділ витрат на прямі і непрямі не має значення, оскільки, як правило, змінні витрати - прямі та їх безпосередньо можна врахувати за видами продукції, а постійні витрати, як правило, непрямі і їх за видами продукції взагалі не розподіляють,а списують загальною сумою на результати фінансової діяльності. Таким чином, основний акцент робиться на класифікацію «змінні величини - постійні» витрати.
Директ-костинг актуальне при ухваленні рішення про збільшення або зменшення обсягів виробництва того або іншого виду продукції. Маржинальний дохід повинен покривати постійні витрати і це є причиною позитивного рішення з приводу виробництва продукції.
