Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KhRISTINKA_bakalavrska_robota.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

2.3 Формування облікової політики ТзОв твк «Львівхолод»

наказ про облікову політику

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ У ТзОВ ТВК «Львівхолод»

3.1 Документальне оформлення наявності та руху горошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»

Підприємство відкриває в банку два види рахунків: поточні і депозитні. Поточні рахунки використовують для повсякденних банківських операцій і зняття готівки. Банк може вимагати від компанії зберігати на рахунку мінімальну суму грошових коштів (компенсаційний залишок). Це фактично накладає обмеження на наявну суму готівки, якою може скористатися компанія, і зменшує ЇЇ ліквідність. Тому Комісією з цінних паперів і біржових операцій США ставиться вимога розкривати у Примітках до фінансового звіту суму компенсаційного залишку.

Депозитні рахунки використовуються для розміщення на визначений строк тимчасово вільних коштів з метою одержання процентів. Таким чином підприємство надає позику банку і не має права знімати гроші до закінчення встановленого терміну. Тому ці кошти є менш ліквідними, ніж розміщені на поточних рахунках.

При відкритті рахунка до банку подається картка а зразками підписів осіб, які мають право підпису платіжних документів. Власнику рахунка виписується чекова книжка для здійснення розрахунків.

Грошові видатки оплачуються, як правило, безготівковим шляхом за допомогою чеків. Чек є письмовим наказом банку сплатити визначену суму коштів отримувачу з рахунка платника. Чеки мають серійні номери і доступ до них має бути обмеженим. Бажано, щоб кожний чек підписувався двома особами. Необхідною умовою є наявність первинних документів, що виправдовують видачу чеків. При сплаті зобов'язань на первинних документах проставляються дата, номер чеку і штамп "оплачено". Бажано, щоб наявні кошти на рахунку перевищували розмір платежу. У разі необхідності сплатити суму, більшу, ніж залишок на рахунку, банк може погодитися на овердрафт - особливий вид надання короткострокового кредиту на суму, що перевищує залишок коштів на рахунку. Право користування овердрафтом надасться найбільш надійним клієнтам за договором, у якому встановлюється максимальна сума овердрафту. Банківські овердрафта повинні виключатися зі складу грошових коштів і відображатися як короткострокові зобов'язання. Особливістю овердрафтів є те, що на їх погашення спрямовуються всі суми, що надходять на поточний рахунок клієнта.

Щомісячно банк надсилає власнику рахунка банківський звіт (виписку з банківського рахунка), в якому відображені всі операції з надходження і вибуття коштів за звітний період і залишок їх на кінець місяця. Коли компанія одержує виписку з банківського рахунка, вона повинна перевірити правильність банківських записів і порівняти кінцеве сальдо.

Як правило, кінцевий залишок банківського звіту не збігається із залишком по рахунку "Грошові кошти" у Головній книзі. Причинами можуть бути:

1. Гроші в дорозі - гроші, відіслані власником до банку, але ще не оприбутковані банком і не відображені у його звіті. Як правило, такі ситуації виникають у кінці звітного періоду.

2. Непогашені чеки - чеки, виписані власником рахунка і відображені ним за кредитом рахунка "Грошові кошти", але ще не пред'явлені банку і не погашені ним.

3. Чеки, не забезпечені коштами - чеки, передані до банку для отримання коштів, але відображені у банківському звіті як зменшення коштів на рахунку, тому що на той час на рахунках дебіторів не було достатньо коштів для оплати цих чеків.

4. Витрати на банківське обслуговування - плата за банківські послуги. Ці витрати, як правило, стають відомими тільки після отримання банківського звіту.

5. Помилки (як банківські, так і власника рахунка).

Банківська звірка є важливим елементом внутрішнього контролю і повинна здійснюватися відразу ж після отримання банківського звіту.

Для зручності здійснення банківської звірки банки забезпечують власника рахунка спеціальною формою на звороті банківського звіту (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

ФОРМА ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ЗВІРКИ

В сучасних умовах компанії здійснюють електронні перекази грошових коштів через засоби електронного зв'язку без застосування чеків. Для обслуговування клієнтів банки пропонують банківські автомати і картки, надають можливість сплачувати рахунки по телефону або за допомогою кредитних карток.

Найбільш розповсюдженими є кредитні картки "Атегісап Express", "Diners Club", "MasterCard", "Visa".

Покупець укладає кредитну угоду з кредитором (компанією, що випускає кредитні картки) і отримує пластикову картку. Якщо продавець приймає замість грошей картку, то у момент продажу виписується рахунок-фактура, яка підписується покупцем. У покупця, що придбаває товари у роздріб з використанням кредитної картки, сума придбання знімається банком з рахунка. Продавець висилає рахунок-фактуру кредитору і отримує від нього грошові кошти.

Розрахунки із застосуванням кредитних карток дають певні переваги торговельним підприємствам, у яких не виникає необхідності надавати покупцям кредит, отримувати від них гроші або відволікати кошти у дебіторську заборгованість, нести ризик виникнення безнадійних боргів. Тому торговельні компанії сплачують кредитору (банку) комісійні (надають знижку) у розмірі від 2 до 6 % від суми рахунку-фактури на продаж за кредитними картками.

Облік короткострокових фінансових інвестицій

Підприємство звичайно має у своєму розпорядженні грошових коштів більше, ніж необхідно для сплати поточних зобов'язань. Воно може спрямувати їх для отримання доходу, зробивши інвестиції в цінні папери. Під інвестиціями розуміють придбання активів (сьогоднішні витрати) з метою отримання вигоди у майбутньому. Інвестиції в цінні папери можуть бути як довго-, так і короткостроковими. Вони по-різному відображаються в обліку і фінансовій звітності, тому чітке їх розмежування є дуже важливим.

Цінні папери відносять до короткострокових фінансових вкладень, якщо вони:

1. Вільно обертаються на ринку - тобто легко можуть бути перетворені на гроші. Перелік таких цінних паперів є, як правило, на кожній фондовій біржі;

2. Призначені для утримання терміном не більше одного року.

До таких цінних паперів належать:

o депозитні сертифікати;

o облігації та інші боргові зобов'язання;

o акції інших підприємств.

Депозитний сертифікат - це свідоцтво про надання позики банку у вигляді грошових коштів. Цим свідоцтвом (контрактом) зумовлюється: 1) термін контракту, наприклад, 90 днів, 6 місяців, один рік 2) процентна ставка по контракту. Як правило, процентна ставка зростає пропорційно сумі та терміну вкладення. Депозитні сертифікати гарантують відносно високий доход і є досить ліквідними активами. Але підприємство сплачує штраф у разі дострокового зняття коштів. Тому ці вкладення є менш ліквідними, ніж грошові кошти на поточному рахунку.

Облік депозитних сертифікатів здійснюється за вартістю їх придбання. Наприкінці облікового періоду відображається нарахування процентного доходу.

Оцінка та облік короткострокових фінансових інвестицій здійснюється за типами інвестицій (портфелями), а не за окремими об'єктами інвестування. Згідно з принципом собівартості короткострокові фінансові вкладення відображаються в обліку спочатку за первісною вартістю. Вона містить у собі купівельну вартість плюс додаткові витрати, понесені при купівлі цінних паперів. Поточна ринкова вартість короткострокових інвестицій відображається у звітності довідково:

Дебет рахунку "Короткострокові фінансові вкладення" 5000

(1000 акцій по $5 кожна)

Кредит рахунку "Грошові кошти" 5000

Тимчасові вкладення в цінні папери здійснюються з метою створення резерву грошових коштів та отримання доходу від них. Прибуток у вигляді дивідендів та процентів по цінних паперах є другорядним по відношенню до основної діяльності фірми. Він звичайно визначається з моменту, коли дивіденди об'явлені:

Дебет рахунку "Дивіденди до отримання" 1250

Кредит рахунку "Доходи від дивідендів" 1250

Одержані дивіденди будуть записані в обліку:

Дебет рахунку "Грошові кошти" 1250

Кредит рахунку "Дивіденди до отримання" 1250

При реалізації цінних паперів різниця між продажною та купівельною їх вартістю відображається як прибуток чи збиток. Наприклад, реалізовано 200 акцій по $7 кожна:

Дебет рахунку "Грошові кошти" 1400

(200 акцій по $7) Кредит рахунку "Фінансові вкладення" 1000

(200 акцій по $5) Кредит рахунку "Дохід від продажу акцій" 400

Інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів оцінюється спочатку за вартістю придбання. У фінансовій звітності інвестиції, що класифікуються як поточні активи, відповідно до МСБО № 25 "Облік інвестицій" можуть відображатися:

1) за нижчою з двох оцінок: собівартістю або ринковою вартістю;

2) за ринковою вартістю.

Якщо поточна ринкова вартість акцій стає нижчою, ніж вартість їх придбання, портфель акцій втрачає частину своєї фактичної вартості. При цьому в бухгалтерському обліку відображається коригування вартості придбання акцій до їх ринкової вартості. Наприклад, ціна акцій зменшилась з $5 до S4. Наприкінці звітного періоду складається бухгалтерська проводка:

Дебет рахунку "Нереалізовані збитки по короткострокових цінних паперах" 1000

Кредит рахунку "Зменшення ринкової вартості короткострокових цінних паперів" 1000

Падіння вартості акцій розглядається як позареалізаційні збитки, які повинні бути визнані у періоді, коли сталося падіння вартості акцій. Тому у фінансовій звітності буде відображено:

У Звіті про прибутки та збитки:

Витрати:

нереалізований збиток по короткострокових цінних паперах 1000

У Балансі:

Поточні активи:

Короткострокові цінні папери за нижчою вартістю 4000

(вартість придбання 1000 акцій по $5 = S5000)

Правило нижчої вартості є винятком із принципу оцінки за собівартістю, але воно відповідає принципу обачності (консерватизму) і не призводить до визнання нереалізованого прибутку у статтях доходів.

При подальшому підвищенні ринкової вартості портфеля акцій буде дана зворотна проводка - на збільшення ринкової вартості акцій, але лише в межах минулої собівартості.

Як бачимо, правило нижчої вартості призводить до недооцінки акцій у Балансі. Воно забороняє підвищення їхньої вартості до ринкової, незалежно від того, наскільки обґрунтована така вартість. Разом з тим, ринкова вартість має декілька переваг порівняно із собівартістю:

1) ринкова вартість забезпечує інвесторів більш корисною інформацією, ніж собівартість;

2) інформація про ринкову вартість цінних паперів сприяє визначенню ефекту від їх володіння, що не менш важливо, ніж виявлення прибутку чи збитку від їх продажу;

3) інформація про ринкову вартість дозволяє будувати більш реалістичні прогнози руху грошових коштів.

3.2 Аналітичний і синтетичний облік грошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»

Згідно з П(с)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на поточних депозитних та інших рахунках у банках.

Грошові кошти — це найбільш ліквідні активи. Вони практично наявні на всіх стадіях діяльності підприємства — від його створення до ліквідації.

У складі грошових коштів обліковують еквіваленти їх, грошові документи.

До грошових коштів належать валюта України та іноземна валюта. Для обліку операцій із грошовими коштами призначені рахунки класу 3 “Кошти, рахунки та інші активи”. Для бухгалтерського обліку цих операцій можуть бути використані регістри, ухвалені Міністерством фінансів у спеціальних методичних рекомендаціях, або інші регістри, які відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку.

Операції з грошовими коштами регламентуються законодавчо-нормативними актами, які будуть розглянуті далі детальніше.

Підприємства всіх форм власності для зберігання готівкових коштів і здійснення операцій з ними створюють на підприємстві касу або вповноважують відповідальну особу для виконання таких операцій.

Каса підприємства — це спеціально обладнане приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів.

У касі підприємства можуть зберігатися не тільки грошові кошти, а й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності.

Порядок приймання, зберігання, видачі та обліку грошових коштів у касі підприємств регламентується Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління банку України від 19 лютого 2001 р. № 72 з подальшими змінами та доповненнями (далі — Положення № 72).

Відповідно до цього Положення підприємства (підприємці), які мають поточні рахунки в банках, зобов’язані зберігати свої грошові кошти на цих рахунках на договірних умовах. Розрахунки за своїми зобов’язаннями підприємства (підприємці) здійснюють у безготівковій і готівковій формі.

Для виконання операцій з готівкою на підприємстві призначається матеріально відповідальна посадова особа — касир. Після видання наказу про призначення відповідального працівника на посаду касира його обов’язково під розписку ознайомлюють з порядком ведення касових операцій, після чого з ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

На підприємствах, де за штатним розкладом не передбачена посада касира, обов’язки останнього може виконувати бухгалтер або інший працівник відповідно до письмового розпорядження керівника підприємства за умови укладання з ним угоди про повну матеріальну відповідальність. Про це в письмовій формі обов’язково повідомляється банк, який здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства.

Обов’язки касира визначені Положенням № 72 і зводяться до повної матеріальної відповідальності за зберігання готівки та проведення всіх операцій з нею.

Підприємства (підприємці), як зазначалося раніше, мають право розраховуватися між собою та з фізичними особами як у готівковій, так і в безготівковій формах. При цьому сума платежу готівкою між суб’єктами підприємницької діяльності протягом одного дня не повинна перевищувати 3 000 грн (обмеження не поширюються на закупівлю окремих видів сільськогосподарської продукції).

За необхідності підприємства отримують готівку з власних рахунків у банку в межах наявних на них коштів на цілі, які визначає власник рахунку під час подання до банку чеку, без додаткових обґрунтовуючих документів.

Готівкові кошти, одержані підприємством з банку, використовуються для розрахунків зі своїм персоналом із заробітної плати, допомоги, компенсацій, витрат на відрядження та з інших виплат фізичним особам. Вони можуть бути використані і для оплати юридичними особами (підприємствами, підприємцями) одержаних товарів, робіт, послуг.

Розраховуватися готівкою підприємство може не тільки за допомогою коштів, одержаних з каси банку, а й за рахунок готівкової виручки, яка надійшла до каси підприємства від операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інших запасів, необоротних активів, а також від позареалізаційних надходжень  (внески до статутного фонду тощо). Отримані з каси банку готівкові кошти повинні використовуватися підприємством за цільовим призначенням.

Положенням № 72 регламентується касовий обіг грошових коштів, а саме: залишок їх у касі підприємства на кінець робочого дня; сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного робочого дня. Ці обмеження змінюються залежно від стану грошового обігу в державі й утворюють ліміт залишку готівки. Ліміт залишку готівки — її граничний розмір, що може залишитися в касі підприємства на кінець робочого дня.

Згідно з Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 р. № 69 (далі — Інструкція № 69) зі змінами, внесеними Постановою Правління НБУ від 23 липня 2002 р. № 259, ліміт залишку готівки в касі для підприємства встановлюється банком або самостійно визначається підприємством з урахуванням режиму та специфіки роботи останнього, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, визначених строків і порядку здавання касової виручки.

Ліміт каси встановлюється на весь термін дії договору за розрахунково-касового обслуговування, укладеного підприємством з установою банку. Підставою для затвердження загального ліміту каси (з урахуванням потреб відокремлених підрозділів, термінів і порядку здачі готівкової виручки) є складена у двох примірниках у вигляді додатку до договору заявка-розрахунок. Вона оформлюється на основі фактичних показників діяльності підприємства, наприклад за три будь-які місяці з останніх дванадцяти, що передують місяцю встановлення (перегляду), в яких був найбільший обсяг касових операцій.

 

Приклад

Підприємство з метою перегляду загального ліміту каси використало для складання нової заявки-розрахунку обсяги касових операцій у касі підприємства й у касі відокремленого підрозділу за жовтень, листопад і грудень. Дані по підприємству:

а) надійшла до каси виручка — усього 52 870 грн, у тому числі: за жовтень — 17 200 грн, листопад — 16 800 грн, за грудень — 18 870 грн;

б) виплачено готівкою — усього 42 150 грн, у тому числі: у жовтні — 13 350 грн, у листопаді — 13 850 грн, у грудні — 14 950 грн.

Дані по підрозділу:

а) надійшла до каси виручка: усього — 35 800 грн, у тому числі за жовтень — 11 900 грн, за листопад — 11 500 грн, за грудень — 128 400 грн;

б) виплачено готівкою — усього 26 300 грн, у тому числі: у жовтні — 7680 грн, у листопаді — 8400 грн, у грудні — 10 220 грн.

Підприємство відпрацювало за всі три місяці 66 робочих днів, а відокремлений підрозділ — 74 дні.

За цими даними буде складена заявка-розрахунок за формою див. табл. 2.2.

 

ЗАЯВКА-РОЗРАХУНОК

ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО

ЛІМІТУ ЗАЛИШКУ ГОТІВКИ В КАСІ, ПОРЯДКУ

І СТРОКІВ ЗДАВАННЯ ГОТІВКОВОЇ ВИРУЧКИ

Найменування підприємства ___________________________________

Найменування установи банку _________________________________

Номер поточного рахунку _____________________________________

Місцезнаходження підприємства, телефон _______________________

 

Таблиця 2.2. КАСОВІ ОБОРОТИ

* Ліміт каси визначається як різниця між показниками рядків 2 і 4 стовпчика “Усього”табл. 1 (1285 – 993 = 292 грн).

 

Керівник підприємства________________Керівник установи банку__________________

Головний бухгалтер ____________

Дата_____________                                      Дата______________

МП                                                                  МП

 

Якщо підприємство має поточні рахунки в різних установах банків, тоді воно самостійно визначає, в який з них подати заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси. Після затвердження ліміту в одному з банків копії заявки-розрахунку, завірені ним, подаються до всіх установ банків, у яких відкриті поточні рахунки підприємства.

Якщо підприємство згідно з Інструкцією № 69 самостійно (без затвердження) розраховує ліміт каси, то воно також складає заявку-розрахунок. Усю готівку понад суму встановленого ліміту підприємство має здавати для зарахування на поточний рахунок у порядку й у терміни, передбачені в цій заявці.

Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий день способом порівняння залишку готівки в касі підприємства на кінець дня з установленим йому (або самостійно визначеним) лімітом, незалежно від того, здійснювалися в цей день касові операції (надходження, виплати) чи ні.

Якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не встановлено, тоді вся наявна в касі на кінець дня готівка вважається понадлімітною.

Суми готівки, видані в підзвіт, але з об’єктивних причин не витрачені, повинні бути повернені до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після їх видачі (за відрядженнями — не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції — не пізніше десяти робочих днів з дня їх видачі). Якщо ця вимога не виконана, такі суми додаються в касі та вся сума порівнюється з лімітом.

Понад установлений ліміт підприємства мають право зберігати в касі грошові кошти, призначені для виплати заробітної плати, премій, дивідендів, допомоги з тимчасової непрацездатності, протягом 3 робочих днів. Після цього строку неодержані грошові кошти здаються в банк для зарахування на поточний рахунок підприємства.

За перевищення встановленого ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства пунктом 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення готівки” від 12 червня 1995 року № 436/95 (зі змінами та доповненнями) передбачені фінансові санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявлених понадлімітних готівкових коштів за кожний день.

Під час здійснення готівкового обігу на підприємствах крім дотримання ліміту готівки діють й інші обмеження, а саме:

― забороняється за наявності податкової заборгованості використовувати готівкову виручку на виплату заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій;

― видача готівки під звіт проводиться тільки за умови повного звіту за раніше отримані суми, а також дотримання термінів звіту за підзвітні суми і повернення невикористаних підзвітних сум (на відрядження — 3 робочі дні після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції, заготівлю вторинної сировини й металобрухту — 10 робочих днів з дня видачі під звіт, на всі інші господарські потреби — наступний робочий день після видачі під звіт.

Під час розрахунків готівкою між підприємствами остання з 15 квітня 2003 р. Має не перевищувати 10 000 грн.

За порушення передбачених правил готівкового обігу підприємство несе матеріальну відповідальність у розмірах, передбачених названим Указом Президента України (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3.

МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ГОТІВКОВОГО ОБІГУ

Таблиця 2.4

ДОКУМЕНТИ ОФОРМЛЕННЯ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Надходження готівки до каси підприємства оформляється прибутковими касовими ордерами за формою № КО-1 (див. зразок 2.1.), підписаними головним бухгалтером або вповноваженою на це особою та касиром.

Особі, яка здала гроші, після отримання їх касиром видається квитанція, підписана головним бухгалтером і касиром та завірена печаткою (штампом).

Одержання готівки з власного рахунка в установі банку підприємство здійснює через касира або іншу вповноважену на те особу за грошовим чеком (іменним) з чекової книжки.

Чекову книжку підприємство придбаває в установі банку за заявою спеціальної форми.

Зберігається чекова книжка в сейфі підприємства. При виписуванні грошового чека жодні виправлення в ньому не допускаються. У чеку вказується цільове призначення готівки, а на корінці зазначається прізвище, ім’я та по батькові особи, якій доручено одержання готівки.

На суму одержаної готівки виписується прибутковий касовий ордер і квитанція до нього. Квитанція додається до виписки банку з поточного рахунка та є підтвердженням повного оприбуткування одержаної з банку готівки.

Видача готівки з каси провадиться за видатковими касовими ордерами типової форми № КО-2 (див. зразок 2.2).

 

Зразок 2.1

Зразок 2.2

Видаткові касові ордери підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або ними вповноваженими особами, що зафіксовано наказом по підприємству. Якщо є дозвільний напис керівника на документах, що додаються до видаткових касових ордерів (заявках, рахунках та інших), то підпис керівника на самих ордерах не обов’язковий. Гроші з каси завжди видаються під розписку, яка оформлюється тільки власноручно одержувачем. Одержувач пред’являє касиру документ, що засвідчує його особу (паспорт громадянина, службове посвідчення тощо). Цей документ записується в касовому ордері.

Видача грошей у рахунок праці, допомоги з тимчасової втрати працездатності, премій тощо проводиться за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. У цьому випадку одержана сума словами не пишеться конкретною особою. На титульній сторінці відомості робиться дозвільний напис про видачу грошей за підписами керівника і головного бухгалтера. На загальну суму видачі незалежно від кількості відомостей складається один видатковий касовий ордер, дата та номер якого проставляється на кожній відомості.

Гроші видаються тільки особі, зазначеній у видатковому документі. Видача грошей іншій особі здійснюється тільки за дорученням, яке оформлюється у встановленому порядку з посиланням на нього у видаткових документах і додається до них. Після закінчення термінів виплати касир повинен:

― у платіжній відомості навпроти прізвища осіб, котрим суми не виплачені, зробити запис “депоновано”;

― скласти реєстр депонованих сум;

― у кінці відомості зробити запис про фактично видану суму та суму, що підлягає депонуванню;

― записати в касову книгу фактично виплачену суму, а на відомості проставити номер видаткового ордера;

― здати депоновані суми на поточний рахунок підприємства в банку.

Здавання готівки з каси підприємства на рахунок у банк оформляється заявою на внесення готівки, форма якої затверджена НБУ. Об’ява заповнюється касиром підприємства. Після здачі готівки касир одержує квитанцію (середня частина бланка об’яви).

Прибуткові та видаткові касові ордери виписуються бухгалтерією й передаються до виконання безпосередньо касирові, а не через особу, що вносить або одержує гроші.

Прибуткові та видаткові касові ордери до передання їх касирові реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів типової форми № КО-3, де їм надаються порядкові номери з початку звітного року.

Усі факти надходження та вибуття готівки на підприємстві відображаються в касовій книзі типової форми № КО-4 (див. зразок 2.3).

 

Зразок 2.3

Типова форма № КО-4

Касова книга відкривається підприємством на звітний рік. Її аркуші повинні бути пронумеровані, прошиті та опечатані з прикладенням печатки. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується керівником і головним бухгалтером. Записи в ній проводяться у двох примірниках із застосуванням копіювального паперу, при цьому другий примірник є відривним і використовується як звіт касира, а перший — залишається в книзі. Виправлення в ній засвідчуються підписами касира та головного бухгалтера, немотивовані виправлення забороняються.

Записи в касовій книзі здійснюються за кожним прибутковим і видатковим касовим ордером, а додані до них документи з метою запобігання повторного використання погашаються штампом або підписом від руки “Одержано”, “Списано” із зазначенням дати.

Касовий звіт складається щодня (у разі виплати зарплати — за 3 дні). Касир у кінці дня підбиває підсумки за день, виводить залишок у касі і передає другий відривний примірник до бухгалтерії як звіт з усіма додатками.

Порядок ведення касової книги зберігається і за машинної обробки інформації.

Після одержання звіту касира бухгалтерія перевіряє його з метою правової обґрунтованості, арифметичної точності всіх записів та на підставі цих даних відображає операції в системі рахунків і регістрів обліку.

Як було раніше сказано, для обліку касових операцій використовується активний рахунок 30 “Каса” з двома субрахунками:

― 301 “Каса в національній валюті”;

― 302 “Каса в іноземній валюті”.

За дебетом рахунка 30 “Каса” відображаються надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом — виплата грошових коштів з каси.

Для ведення синтетичного обліку касових операцій можуть бути використані регістри бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну України від 29 грудня 2000 р. “Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку” або ж інші регістри (за вибором підприємства).

Якщо суб’єкт господарювання використовує регістри, передбачені вищеназваним наказом, то касові операції відображаються за кредитом рахунку 30 “Каса” в кореспонденції за дебетом різних рахунків у Журналі 1 і відомості 1.1 (див. табл. 2.5 і 2.6) щоденно на підставі звіту касира. У відомості до цього Журналу відображаються обороти за дебетом рахунка 30 “Каса” в кореспонденції за кредитом різних рахунків.

Підприємство може використовувати й регістри журнально-ордерної форми. Тоді обороти за кредитом рахунка 30 “Каса” відображаються в журналі-ордері № 1, а за дебетом — у відомості до нього.

Окрім названих, можуть використовуватися й інші регістри обліку.

Якщо підприємство має й іноземну готівкову валюту, тоді в первинних документах обов’язково показується сума операції в національні валюті та в іноземній за курсом НБУ на день здійснення операції. Рекомендується вести окремі регістри для відображення готівкових операцій в іноземній валюті. Зміни валютних курсів готівки відображаються в обліку відповідно до П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”.

Керівник підприємства затверджує час (але не рідше одного разу на квартал) проведення інвентаризації каси та призначає інвентаризаційну комісію. Комісія проводить покупюрну інвентаризацію готівки та інших грошових коштів, які зберігаються в касі. Результати інвентаризації оформлюються актом, в якому наводяться дані про наявність готівки та інших коштів і надлишки, нестачі (якщо вони мають місце), причини їх виникнення. За результатами інвентаризації керівник підприємства приймає рішення про оприбуткування надлишків, або списання нестач за рахунок матеріально відповідальної особи (касира). На підставі рішення керівника надлишки оприбутковуються та зараховуються в дохід підприємства за дебетом рахунка 30 “Каса” і кредитом субрахунка 719 “Інші доходи від операційної діяльності”.

Нестачі списуються в дебет субрахунка 947 “Нестачі і витрати від псування цінностей” і кредит рахунка 30 “каса”, а потім сума проводиться за дебетом субрахунка 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків” і кредитом субрахунка 716 “Відшкодування раніше списаних активів” (табл. 2.7).

 

Таблиця 2.7.

СХЕМА ОСНОВНИХ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ПРОВЕДЕНЬ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

 

 

№

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Одержано з поточного рахунка в національній валюті готівка для різних цілей

301

311

2

Одержано готівку з поточного рахунка в іноземній валюті для виплати авансу з відрядження

302

312

3

Надійшла в касу виручка за продукцію власного виробництва

301

701

Продовження табл. 2.7

Закінчення табл. 2.7

Примітка. У таблиці наведені основні, такі, що найчастіше мають місце, операції з готівковими коштами. У господарській діяльності підприємства можуть бути інші операції, які відображаються за рахунком 30 “Каса” в кореспонденції з різними рахунками.

Для зберігання грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків підприємства та інші суб’єкти підприємницької діяльності відкривають рахунки в банках. У процесі відкриття рахунків клієнтам банки керуються Інструкцією № 3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, затвердженою Постановою Правління НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527 (далі — Інструкція № 3). Ця Інструкція визначає порядок не тільки відкриття, а й переоформлення та закриття поточних, депозитних рахунків у національній та іноземній валюті, а також бюджетних рахунків у національній валюті України.

Поточний рахунок — це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку (за вибором підприємства) для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків у безготівковій формі.

Підприємство має право відкрити не один, а необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодою банків. У разі відкриття двох або більше таких рахунків у національній валюті підприємство зобов’язане протягом трьох робочих днів з дня відкриття визначити один з рахунків основним, на якому буде обліковуватися заборгованість, що списується (стягується) в безспірному порядку, і повідомляє його номер податковому органу, де воно зареєстровано як платник податків.

Поточні рахунки в національній валюті відкриваються підприємствами, що здійснюють науково-дослідну, виробничу чи іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними та оборотними засобами й мають самостійний баланс.

Поточні рахунки (субрахунки) можуть бути відкриті за клопотанням власника основного поточного рахунка філіям та іншим відокремленим підрозділам цього власника, які перебувають на окремому балансі. Субрахунки відкриваються за місцем розташування цих підрозділів.

У разі необхідності підприємство відкриває поточний рахунок і в іноземній валюті. Цей рахунок відкривається в тому банку, де є поточний рахунок у національній валюті.

Якщо такий банк не має ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, то рахунки в іноземній валюті можуть відкриватися в іншому банку, який має означену ліцензію. Розрахунки іноземною валютою здійснюються в межах чинного законодавства України.

Для відкриття поточних та інших рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

1) заяву встановленого про відкриття зразка рахунка. Її підписують керівник і головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті відсутня посада головного бухгалтера, то заяву підписує тільки керівник;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, який видав таке свідоцтво;

3) копію рішення про створення, реорганізацію підприємства;

4) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє;

5) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

6) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів, засвідчену нотаріально або вищою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства;

7) копію документа про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України. Якщо в цій установі банку відкрито поточний рахунок клієнта, то бюджетний рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття останнього. У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року такий рахунок закривається.

У разі відкриття поточних рахунків відокремленим підрозділам підприємства в установу банку, в якій відкривається поточний рахунок відокремленому підрозділу, подають такі документи:

♦ заяву на відкриття поточного рахунка, підписану керівником і головним бухгалтером відокремленого підрозділу або особою, на яку покладено обов’язки ведення бухгалтерського обліку та звітності. Якщо в штаті відсутня посада особи для ведення бухгалтерського обліку, то заяву підписує лише керівник;

♦ копію довідки про внесення відокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав відповідну довідку, чи вповноваженим працівником банку;

♦ копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

♦ копію належним чином оформленого положення про відокремлений підрозділ, засвідчену нотаріально чи органом, що створив відокремлений підрозділ;

♦ картку з відбитком печатки та зразками підписів службових осіб підрозділу, яким згідно з чинним законодавством та відповідними документами підприємства надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів. Зразки підписів і повноваження службових осіб засвідчуються нотаріально або керівником підприємства — юридичної особи, до складу якого входить відокремлений підрозділ;

♦ клопотання підприємства — юридичної особи — про відкриття для його підрозділу поточного рахунка;

♦ довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

♦ копію документів про взяття на податковий облік юридичної особи, яка створила відокремлений підрозділ, і відокремленого підрозділу (від податкового органу за місцем знаходження цього підрозділу), засвідчену податковим органом, нотаріально або вповноваженим працівником банку;

♦ копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Для відкриття тимчасових поточних рахунків господарським товариством з метою залучення коштів, що вносяться для формування статутного фонду (капіталу), подається заява про відкриття рахунка.

У разі переоформлення рахунка у зв’язку з реорганізацією підприємства (злиттям, приєднанням, поділом тощо) до банку подаються також документи, що й під час створення підприємства.

В Інструкції № 527 наведені й деякі інші особливості щодо відкриття рахунків для окремих суб’єктів підприємницької діяльності (дочірніх, орендних та інших підприємств).

Підставою для закриття поточних рахунків можуть бути:

♦ заява власника рахунка;

♦ рішення органу, на який законом покладено функції з ліквідації або реорганізації підприємства;

♦ рішення суду про ліквідацію підприємства або визнання його банкрутом;

♦ інші підстави, передбачені чинним законодавством України або договором між банком і власником рахунка.

Підприємства, незалежно від форм власності, всі розрахунки з іншими підприємствами повинні здійснювати в безготівковій формі.

Банківські операції щодо рахунків підприємства проводяться на підставі розрахунково-платіжних документів установленої форми.

Найпоширенішими з них є: платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, заяви на виставлення акредитиву, об’яви про внесення готівки, грошові чеки тощо. Форми цих документів затверджені НБУ.

Об’ява про внесення готівки використовується для оформлення операцій із зарахування готівки на поточний рахунок підприємства (зразок 2.4).

Як видно, об’ява складається з трьох частин: перша — власне об’ява — залишається в банку, друга — квитанція — повертається підприємству для підтвердження внеску, а третя — ордер — додається до виписки банку з поточного рахунка підприємства.

Грошовий чек — наказ банку власника рахунка про видачу готівки з його поточного рахунка пред’явникові чека в сумі, зазначеній в останньому.

Платіжне доручення — доручення (наказ) банку про перерахування з поточного рахунка підприємства в безготівковій формі певних сум на рахунок одержувача (постачальнику, підряднику, казначейству, фондам соціального страхування та ін.).

Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який виписується одержувачем (постачальником, підрядником) і подається у свій банк з метою одержання коштів за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги. Таку ж мету має і вимога-доручення, але вона надсилається платникові та після його згоди на оплату (акцепту) він передає її у свій банк як доручення.

Можуть застосовуватися й інші розрахунково-платіжні документи, але за обов’язковим призначенням. Усі вони підписуються керівником і головним бухгалтером і засвідчуються гербовою печаткою підприємства.

Для синтетичного обліку операцій на поточних рахунках у банках використовується активний рахунок 31 “Рахунки в банках”, а точніше субрахунок 311 “Поточні рахунки в національній валюті” і субрахунок 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, на яких відображаються наявність і рух коштів, що перебувають на рахунках у банках і використовуються для поточних операцій.

Наявність і надходження коштів оформляються за дебетом, а списання — за кредитом цих субрахунків.

Підставою для відтворення операцій з наявності й руху грошових коштів на субрахунку 311 є виписка банку. У ній реєструються всі операції з надходження та списання коштів з поточного рахунка та показується їх залишок на початок і кінець дня. До виписки додаються розрахунково-платіжні документи, на підставі яких проведено операції.

 

Зразок 2.4

 

* Дані поданого документа, що засвідчують особу, заповнюються за наявності сум, які перевищують еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом гривні до іноземної валюти.

Одночасно виписка є й регістром аналітичного обліку.

Таким чином, виписка — це другий примірник записів з поточного рахунка підприємства, які здійснює банк.

На сьогоднішній день єдиної форми виписки не встановлено, тому в різних банках вона буде неоднаковою, але обов’язково слід вказувати залишки коштів на початок і кінець дня, операції з надходження та списання коштів, код банку (МФО), коди банків кореспондентів і кореспондуючі поточні рахунки з кожної операції.

Обробляючи виписку банку, необхідно мати на увазі, що для банку рахунки підприємства пасивні, а для підприємства активні, тому операції з зарахування коштів на рахунок для банку — це кредит, а для підприємства — дебет, а під час списання — навпаки.

Виписка банку може мати форму, що її ілюструє (таблиця 2.8).

Дані виписки банку на підприємстві перевіряються по суті й арифметично. У разі виявлення помилки про це обов’язково повідомляється банк, який їх виправляє в наступних виписках. Бухгалтерія підприємства відображає на рахунку 31 всі операції, які оформлені у виписці, навіть якщо вони помилкові. На підставі виправлень банку бухгалтерія підприємства також здійснює виправлення записів з рахунка 31.

Таким чином, записи у виписці й на рахунку 31 мають бути ідентичними.

 

Таблиця 2.8

Форми регістрів синтетичного обліку для відображення операцій за рахунком 31 (Журнал 1 і відомість 1.2) за структурою такі ж, як і регістри для обліку операцій з рахунка 30 “Каса” (табл. 2.2.2), тому вони тут не наводяться.

 

Таблиця 2.2.2.

СХЕМА ОСНОВНИХ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ПРОВЕДЕНЬ ОПЕРАЦІЙ З ПОТОЧНОГО РАХУНКУ В БАНКУ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ (СУБРАХУНОК 31)

Таблиця 2.2.2

Схема основних бухгалтерських проведень операцій з поточного рахунку в банку в національній валюті (СУБРАХУНОК 31)

№

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунка

 

Дебет

Кредит

 

1

Зараховано на поточний рахунок у банку готівку, внесені з каси підприємства (виручка від реалізації запасів, суми депонованої зарплати тощо)

311

301

 

2

Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які надійшли від покупців (замовників) за реалізовану продукцію (роботи, послуги) та інші активи

311

361

 

3

Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які надійшли від інших дебіторів як погашення заборгованості

311

377

 

4

Зараховано на поточний рахунок залишки в банках, кошти невикористаних акредитивів, лімітованих чекових книжок

311

313

 

5

Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які були в дорозі

311

333

 

6

Зараховано на поточний рахунок одержані банківські кредити:

 

 - довгострокові;

311

501

 

 - короткострокові

311

601

 

7

Зараховано на поточний рахунок грошові кошти:

 

 - за операціями одержання авансів від покупців (замовників) за продукцію (роботи, послуги);

311

681

 

 - одержані від внутрішніх операцій з дочірніми підприємствами;

311

682

 

 - одержані від внутрішньогосподарських підрозділів, що мають окремі баланси (філії тощо);

311

683

 

 - одержані як погашення іншої кредиторської заборгованості

311

685

 

8

Зараховано на поточний рахунок раніше виданий аванс покупцем (підрядником) за проміжними розрахунками

311

371

 

9

Зараховано на поточний рахунок суми, одержані від органів соціального страхування, за перевищення відповідних перерахувань над відрахуваннями

311

65

 

10

Зараховано на поточний рахунок суми, одержані від фінансових органів з платежів до бюджету, і позабюджетні фонди

311

641, 642

 

11

Зараховано на поточний рахунок одержані штрафи, пені, неустойки

311

715

 

12

Зараховано на поточний рахунок кошти, одержані від різних підприємств, організацій, підприємців, безповоротні фінансові допомоги

311

745

 

13

Зараховано на поточний рахунок у банках кошти цільового фінансування та цільових надходжень

311

48

 

14

Зараховано на поточний рахунок у банках суми внесків, що надійшли від засновників (учасників) як внески до статутного фонду, а також за акції

311

46

 

15

Зараховано на поточний рахунок кошти в порядку повернення короткострокових інвестицій

311

35

 

16

Зараховано на поточний рахунок грошові кошти, що надійшли як погашення раніше списаної дебіторської заборгованості

311

719

 

17

Зараховано на поточний рахунок суми з нарахованих доходів (дивідендів, відсотків, роялті тощо)

311

373

 

18

Зараховано на поточний рахунок кошти страхового відшкодування від страхових організацій у разі надзвичайних ситуацій

311

75

 

19

Списано з поточного рахунка в банку готівкові кошти, видані підприємству для виплати зарплати, премій, допомоги, на службові відрядження та господарські потреби. Готівку оприбутковано до каси підприємства

301

311

 

20

Списано з поточного рахунка грошові кошти, перераховані постачальникам (підрядникам) за одержані запаси (роботи, послуги)

631

311

 

21

Списано з поточного рахунка кошти, перераховані постачальникам (підрядникам) як аванси

371

311

 

22

Перераховано з поточного рахунка платежі до бюджету та позабюджетних фондів (податок на прибуток, ПДВ тощо)

64

311

 

23

Перераховані кошти органам соціального страхування, пенсійному фонду, фонду соціального страхування тощо

65

311

 

24

Перераховано кошти різним кредиторам (аліменти, утримані з заробітної плати, кошти вищим навчальним закладам за навчання студентів, підприємствам зв’язку за послуги тощо)

685

311

 

25

Перераховано кошти внутрішньогосподарським підрозділам, що мають самостійний баланс (філіям і т.д.), у порядку погашення заборгованості

683

311

 

26

Перераховані кошти для погашення заборгованості філіям

682

311

 

27

Перераховано кошти для погашення заборгованості за нарахованими відсотками

684

311

28

Перераховано кошти для погашення заборгованості з банківських кредитів:

 - довгострокових;

501

311

 - короткострокових

601

311

29

Перераховані засновникам дивіденди

671

311

30

Списано з поточного рахунка суми використаних грошових коштів цільового фінансування та цільових надходжень

48

311

31

Перераховано кошти як фінансові інвестиції:

 - довгострокові;

14

311

 - короткострокові

35

311

32

Сплачено штрафи, пені, неустойки

948

311

33

Перераховано грошові кошти міжбанківській валютній біржі для придбання іноземної валюти

333

311

34

Погашені видані короткострокові векселі

621

311

35

Погашена довгострокова заборгованість з оренди

53

311

36

Перераховано грошові кошти як аванс підзвітній особі, яка перебуває у відрядженні

372

311

37

Списані грошові кошти за викуплені акції власної емісії

45

311

38

Перераховано суми заробітної плати на особисті рахунки працівникам

661

311

39

Зараховано на поточний рахунок через помилку банку суми, які не належать підприємству

311

374

40

Повернуті банку суми помилково зараховані на поточний рахунок підприємства кошти

374

311

41

Помилково списано банком грошову суму з поточного рахунка

374

311

42

Повернута підприємству помилково списана банком сума

311

374

3.3 Інвентаризація грошових коштів та їх еквівалентів ТзОВ ТВК «Львівхолод»

 

Інвентаризація грошових документів, векселів та інших еквівалентів грошових коштів. В «Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, а також розрахунків», затвердженій наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69 (далі — Інструкція № 69) щодо порядку здійснення й оформлення інвентаризації грошових документів, векселів та інших еквівалентів грошових коштів сказано дуже мало і тільки щодо цінних паперів:

При перевірці фактичної наявності цінних паперів установ­люються правильність їх оформлення, реальність вартості відображених у балансі підприємства цінних паперів, повнота і своє­часність відображення в бухгалтерському обліку доходів з фінансових інвестицій.

Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної і балансової вартості, термінів їх погашення.

Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на зберігання спеціальним організаціям (депозитарій, банк), полягає у звірянні залишків, відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з даними виписок спеціальних організацій.

І ніякої додаткової інформації про те, яким документом оформляти результати інвентаризації цінних паперів, як здійснювати інвентаризацію грошових документів й інших цінностей, що знаходяться в касі, і як оформляти її результати.

Спробуємо знайти відповіді на ці питання в іншому нормативному документі. У пункті 4.10 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення про касу), в якому викладений порядок здійснення інвентаризації цінностей, що знаходяться у касі, говориться про інвентаризацію не тільки національної або іноземної валюти, але і про

…перевірку інших цінностей, що зберігаються в касі.

Такими цінностям можуть бути акції, облігації, векселі, дорожні чеки, путівки, поштові марки та інше (далі — інші цінності, що зберігаються в касі).

Але в «Акті про результати інвентаризації наявності грошових коштів на «___»_______ 200__ року, що зберігаються ____», типова форма якого затверджена Положенням про касу1 і зразок заповнення якого ми навели в минулому номері «ШБ» (дивися «ШБ» № 10/2007 на с. 39), не передбачений реквізит, де б можна було вписати дані про цінності, що зберігаються в касі.

1 Форму цього акту наведено в Додатку 1 Положення про касу.

Зверніть увагу, що навіть у назві «Акту про результати інвентаризації наявності грошових коштів…» говориться тільки про готівку, а в наведеній вище цитаті з Положення про касу, говориться про перевірку, а не про інвентаризацію інших цінностей, що зберігаються в касі. Чи значить це, що поштові марки, що знаходяться в касі на зберіганні, дорожні чеки, векселі та інші цінності не потрібно інвентаризувати, тобто здійснювати їхній опис, включати до «Акту про результати інвентаризації наявності грошових коштів на «___»_______ 200__ року, що зберігаються ____» або до будь-якого іншого акту і звіряти зазначені в такому акті дані з даними бухгалтерського обліку, а необхідно всього лише «перевірити» їхню наявність? Ні, не значить. Якщо активи значаться в обліку і є в наявності, то їх необхідно проінвентарізувати, інакше яка ж це повна інвентаризація, якщо частина активів не буде проінвентарізована. Наведена вище цитата з Інструкції № 69 щодо інвентаризації цінних паперів є підтвердженням вірності цього твердження.

Якщо інвентаризацію інших цінностей, що знаходяться в касі, все-таки здійснювати необхідно, то виникає питання, як її оформляти? На думку автора, незважаючи на те, що ні в назві «Акту про результати інвентаризації наявності грошових коштів на «___»_______ 200__ року, що зберігаються ____» немає згадування про інші цінності, ні на відсутність у ньому необхідного реквізиту, оформляти результати інвентаризації інших цінностей, що знаходяться в касі, все-таки необхідно цим актом (зразок заповнення дивися на с. 38)1. При цьому бажано оформити інвентаризацію таких цінностей окремими актами за кожним видом цінностей, облік яких здійснюється на різних рахунках (субрахунках) бухгалтерського обліку2 або, у крайньому випадку, розбити їх у цій відомості з підбиванням результату за кожним видом або емітентом цінностей3.

В «Акті про результати інвентаризації наявності грошових коштів на «___»_______ 200__ року, що зберігаються ____» передбачається вказувати тільки виявлений обсяг готівкових коштів. Але не всі цінності, що зберігаються в касі, мають номінальну вартість (наприклад, безоплатна путівка до санаторію). Виникає питання, які реквізити таких цінностей необхідно вказати в зазначеному акті. Насамперед, необхідно вказати кількість таких цінностей, потім їхні індивідуальні характеристики4 і, якщо є, серії, номери та номінальну вартість5.

У процесі здійснення інвентаризації інших цінностей, що знаходяться у касі, так само, як і в процесі здійснення інвентаризації готівки в касі, складаються робочі інвентаризаційні описи (див. «ШБ» № 10/2007 с. 38-39). Ми вже говорили, що оформлення таких робочих інвентаризаційних описів не регламентовано жодним законодавчим або нормативним документом і оформляються вони в довільній формі. З огляду на це і на те, що принципових відмінностей в оформленні таких робочих інвентаризаційних описів з інвентаризації інших цінностей, що знаходяться у касі, у порівнянні з оформленням аналогічних описів з інвентаризації готівки в касі, немає, то ми їх не наводимо, а переходимо відразу ж до оформлення «Акту про результати інвентаризації наявності грошових коштів на «__»_______ 200_ року, що зберігаються ____».

Інші цінності, про які йде вище мова (марки, путівки, векселі, дорожні чеки, акції та інше), можуть зберігатися не тільки в касі, але й у сейфі керівника, у банку або у депозитарію6. Інвентаризація їх здійснюєть­ся інакше тільки в тому випадку, якщо вони зберігаються в банку або в депозитарію. У цьому випадку все зводиться до звіряння залишків інших цінностей, що значаться в бухгалтерському обліку підприємства, та їхніх залишків у банку або в депозитарію, які вказують­ся в їхніх виписках. А от оформляються підсумки інвентаризації таких цінностей у тому самому порядку, що і в касі. Певна річ, що оформляються при цьому окремі акти за кожним місцем зберігання таких цінностей і відповідальною за їхнє збереження матеріаль­но-відповідальною або юридичною особою.

3. Інвентаризація грошових коштів, що знаходяться на рахунках у банках. Здійснення інвентаризації грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, що знаходяться на рахунках у банках (далі — безготівкових грошових коштів) зводиться до простої формальності — звіряння залишків таких грошових коштів, зазначених у виписках банку на дату інвентаризації з даними обліку. Проблеми при здійсненні інвентаризації безготівкових грошових коштів можуть виникнути тільки технічні. Наприклад, на дату інвентаризації відсутня виписка банку по рахунку, на якому зберігаються грошові кошти. Оскільки банки надають власникам безготівкових грошових коштів виписки по рахунках тільки в ті дні, коли по цьому рахунку здійснена яка-небудь операція (гроші знято з рахунку або надійшли на рахунок), то така ситуація цілком можлива. З такою і подібними їй технічними проблемами можна легко впоратися, призначивши на дату проведення інвентаризації звірення з банком за залишками грошових коштів, що зберігаються на рахунку в цьому банку.

Оформляються результати інвентаризації безготівкових грошових коштів окремим актом за кожним рахунком в банку (банках) або одним актом із зазначенням всіх рахунків і залишків за ними. На жаль, типової форми такого акту не затверджено, тому підприєм­ства самостійно розробляють і затверджують форми таких актів. До акту інвентаризації безготівкових грошових коштів підшиваються копії виписок банку або акти звірянь з банком, що підтверджують залишок грошових коштів за рахунком, що інвентаризується.

 

3.4 Комп’ютеризація обліку грошових коштів та їх еквівалентів у ТзОВ ТВК «Львівхолод»

Облік операцій на рахунках в банку.

Оформлення операцій по розрахунковому рахунку інколи викликає труднощі.

У цьому розділі ми розглянемо деякі особливості організації обліку операцій на рахунках в банку за допомогою програми "1С: Предприятие".

Обробка виписки банку

Документ "Выписка" призначений для віддзеркалення в бухгалтерському обліку

руху грошових коштів. Щоб відкрити виписку, виберіть команду меню Документы >Выписка.

Документ дозволяє обробляти як рублеві, так і валютні виписки. Проводки

формуються по рахунку 311 - "Рахунки в банку в національній валюті" і по рахунку

312 - "Рахунки в банку в іноземній валюті".

Спосіб формування проводок визначається користувачем.

Бухгалтер сам визначає вид руху по розрахунковому рахунку. Для цього

потрібно клацнути в графі "Движ. по р/с" (движение по расчетному счету);

При оформленні виписки використовується інформація із заздалегідь

сформульованих платіжних і інших документів. Для цього служать кнопки "Поступление по документам" і "Подбор по платежным документам".

Кнопка "Показать обороты и остатки в окне выписки" дозволяє проглянути

залишки по розрахунковому рахунку на початок і кінець дня.

Способи формування проводок.

При оформленні документу "Выписка" можливі два варіанти роботи. Программа

може автоматично сформувати проводки, або ви можете вручну вводити рахунок,

що кореспондує з рахунком 31 "Рахунки в банку". Можна назвати такі операції, як перерахування до фондів, списання з розрахункового рахунку, отримання виручки

на рахунок в банку, пред'явлення ПДВ від покупця.

При формуванні проводок вручну виберіть режим "Поступление" або "Списание".

В цьому випадку можна внести кореспондуючий рахунок до графи "Корр. счет.".

Якщо бухгалтер хоче скористатися тими проводками по виписці, які сформує

програма, він повинен вибрати будь-які режими, окрім вступу і списання. В цьому

випадку автоматично визначається кореспондуючий рахунок залежно від стану

взаєморозрахунку з контрагентом і варіанту віддзеркалення авансу - аванс за

договором або аванс без вказівки договору.

За відсутності заборгованості у покупця або боргів перед постачальником

формуються проводки в кореспонденції з рахунком "Розрахунки з покупцями"

і "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відповідно.

Якщо сума коштів, що поступили, більша, ніж борг перед постачальником або заборгованість покупця за поставлений товар, то частина суми або сума повністю відображається як аванс по дебету субрахунку рахунку 61 або кредиту субрахунку рахунку 64.

Якщо вибраний режим "Движение по расчетному счету с авансом по договору",

то в проводці в аналітиці вказується відповідний договір.

При виборі режиму "Движение по расчетному счету с авансом без указания

договора" в проводці у відповідній позиції по основі вказується без договору.

Оплата постачальникові

У багатьох випадках існує строго певний порядок оформлення операцій по розрахунковому рахунку. Так, при оплаті постачальникові майбутнього

постачання або вже поставлених товарів спочатку оформляється платіжне

доручення, потім по отриманому з банку виписці оформляється її комп'ютерний еквівалент - документ "Выписка". Виписку можна автоматично заповнити даними

із вже оформленого платіжного доручення. Для цього клацніть на кнопці "Подбор

по платежным документам". Після збереження документу "Выписка" формуються проводки.

Платіжне доручення

Розглянемо оформлення платіжного доручення і покажемо, як в цьому випадку оформляється "Выписка".

1. Оберіть в рядку меню команду Документы > Платежное поручение.

2. Вкажіть розрахунковий рахунок, клацнувши на кнопці вибору.

3. Введіть дату і номер платіжного доручення.

4. Вкажіть одержувача з довідника "Контрагенты".

5. Вкажіть розрахунковий рахунок одержувача, також вибравши його з довідника.

6. Виберіть документ або договір, по якому робиться оплата.

7. Введіть призначення, вид і термін платежу залежно від вимог байка.

8. Виберіть варіант автопідстановки в текст платіжного доручення.

9. При натисненні на кнопку "Перечисление налога" відкривається довідник "Налоги

и отчисления". Виберіть вид перераховуваного податку, натисніть Enter. У цьому

випадку більшість реквізитів форми заповнюються автоматично, а в графі "Сумма"

буде показана сума на відповідному рахунку, яку необхідно пред'явити бюджету.

10. Кнопка "Печать" дозволяє подивитися, в якому виді документ буде виведений на друк. Щоб роздрукувати його, виберіть в меню команду Файл > Печать.

11. Натисніть "ОК", щоб зберегти документ.

Документ "Платежные поручения" автоматично заноситься в журнал "Платежные поручения". Документи, по яких ще не отримана виписка, відмічені знаком мінус. Відкрийте журнал "Платежные документы". Графа "Дата выписки" буде порожня,

якщо за платіжним дорученням не отримана виписка.

Выписка.

Оформимо документ "Выписка", використовуючи дані з платіжного доручення.

1. Створіть документ "Выписка" (команда Документы > Выписка).

2. Введіть дату і номер документу.

3. Клацніть на кнопці "Подбор по платежным документам". Відкриється журнал з платіжними дорученнями.

4. Натисніть кнопку "Выбрать" або двічі клацніть на платіжному дорученні, по якому вироблена оплата. Виписка буде заповнена даними з цього платіжного доручення.

5. Вкажіть вид руху по розрахунковому рахунку в графові "Движ. по р/с".

6. Збережіть документ, натиснувши "ОК".

По документу будуть сформовані проводки. Перевірте це, відкривши Журнал

операцій.

Документ "Выписка" може містити декілька записів. В цьому випадку потім

оформлення першого запису необхідно клацнути на кнопці "Ввод новой строки"

на панелі інструментів або знову натиснути кнопку "Подбор по платежным документам".

Якщо при оформленні виписки програма повідомляє, що виписка не проводиться, означає в документі заповнені не усі реквізити. Що робити в цьому випадку?

1. Переконаєтеся, що у виписці вказані номери розрахункового рахунку і основи (договору), проглянувши також і платіжне доручення, по якому була отримана

виписка.

2. Перевірте, чи немає у виписці незаповнених позицій. Якщо вони є, удаліть їх.

Подивіться на оформлену виписку.

У полі "Движ. по р/сч". проставлено значення - опл. постач. (оплата постачальнику, аванс без договору). При проведенні документу буде зроблена проводка залежно

від стану взаєморозрахунку з контрагентом. Якщо потрібна інша проводка, то в

графові "Движ. по р/сч" вкажіть значення "Списание", а в полі "Корр. сч." слід

вказати кореспондуючий рахунок і вибрати об'єкти аналітики.

Відкрийте Журнал операцій і подивитеся проводки по документу. Частина суми зарахована як оплата постачальникові, друга частина суми показана як

передоплата

за майбутні постачання.

Оплата покупцями поставлених підприємством товарів і послуг

Розглянемо, як виробляється оплата покупцями поставлених робіт, товарів і послуг.

При оформленні виписки в цьому випадку використовується

кнопка "Вступ по документах". У списку, що відкрився, виберіть подвійним

клацанням необхідний документ. Інформація з документу потрапляє в поля виписки.

Змініть, якщо необхідно, варіант руху по розрахунковому рахунку і вкажіть

кореспондуючий рахунок.

ВИСНОВКИ

Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами можуть проводитись через касу підприємств як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки. Готівкова виручка — сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.

Безготівкові розрахунки — це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником в цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.

Готівковий і безготівковий грошовий обороти органічно пов»язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми обороту в іншу. Наприклад, виручка підприємств надходить до каси цих підприємств і потім здається в установу банку для зарахування на поточний чи інший рахунки. Готівка в касі може залишатись лише в межах ліміту. З поточного чи інших рахунків в банку проводяться розрахунки між господарюючими суб»єктами і надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам тощо.

На підприємстві рахунок № 31 «Рахунки в банках» призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій.

Аналітичний облік на рахунку № 31 «Рахунки в банках здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунка здійснюється за виписками банку. Основою для запису операцій на рахунку № 31 «Рахунки в банках» є виписки з цього рахунка.

На дебеті рахунка № 30 «Каса» відображається надход­ження грошових коштів до каси підприємства, на кредиті — виплата грошових коштів із каси підприємства. На підприємстві відкриваються субрахунки «Операційна каса в національній валюті» та «Операційна каса в іноземній валюті».

Сквирський хлібозавод є дочірнім підприємством АТ «Київхлiб». Обсяг виручки від реалізації даного підприємства у звітному році виріс на 10,9% в порівнянні з минулим, що і спричинило до зростання величини валового доходу. Так, у 2001 році доход від реалізації склав 1236 тис. грн., що на 10,9% більше ніж у 2000 році. На такий відсоток збільшилась і величина податку на додану вартість. Основні показники фінансово-господарської діяльності ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” зазнали негативних змін у звітному році порівняно з 2000 роком. В зв’язку з цим діяльність підприємства в подальшому повинна бути направлена на пошук найбільш ефективних форм і методів співпраці з діловими партнерами по забезпеченню її рентабельності. Обсяг реалізації продукції зріс в 2001 році в порівняні з 2000 роком на 232,1 тис. грн. в оптових цінах, що становить 20,82% (в співставлених цінах зростання відбулось на 121,1 тис. грн., що становить 10,86%). Це зростання відбулось внаслідок збільшення обсягу реалізації хлібобулочних виробів на 10,86%, що становить  96,88 тон. При цьому відбулось збільшення витрат на одну гривню з 0,789 одиниць до 0,832 одиниць, чисельності персоналу з 120 чол. до 124 чол., що становить 3,33%. Плинність кадрів в межах норми. На підприємстві спостерігається  зростання середньомісячної заробітної плати на 10,78 грн., при чому для ПВП – на 21,2 грн.

Під обліковою політикою ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” розуміють сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, прийняту підприємством — первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя з метою правильного відображення фактів господарювання у фінансовій звітності.

До елементів облікової політики ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” також відносяться: 1) порядок обліку курсових різниць протягом звітного року; 2) порядок створення та використання резервного капіталу, крім випадків, коли він створюється в порядку, встановленому законодавством; 3) порядок розподілу чистого прибутку; 4) склад і порядок створення і використання фондів спеціального призначення; 5) порядок збільшення статутного капіталу та оцінка вкладів; 6) встановлення порядку вибуття учасників і визначення розміру належної їм частки додаткового капіталу.

 Бухгалтерія ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” складається з головного бухгалтера, заступника головного бухгалтера, економіста-фінансиста, бухгалтера-касира. Головний бухгалтер встановлює службові обов»язки для підлеглих йому працівників. Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо керівнику.

ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” має розрахунковий та інші рахунки в Свирському відділенні АППБ “Аваль”. Безготівкові розрахунки виконуються за допомогою платіжних доручень. Підсумком проведення безготівкових розрахунків є виписка банку.

Безготівкові розрахунки в національній валюті на ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” ведуться на рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Ліміт залишку готівки в касі ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” на 2002 рік встановлено в сумі 1700 грн.

Оприбуткування готівки до каси визна­чається як здійснення ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод”  обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням даної операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і відобра­женням у касовій книзі в день отримання підприємством готівко­вих коштів.

Усі надходження і видачу готівки у національній валюті підпри­ємство ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” обліковує у касовій книзі. Контроль за правильним веденням касової книги покладаєть­ся на головного бухгалтера або уповноважену керівником особу.

Фінансовою звітністю на АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” з питань обліку грошових коштів та розрахункових операцій є Баланс та Звіт про рух грошових коштів.

Звітність складається щоквартально. У статті балансу “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках в банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах.

Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над витра­тами (сплатами), що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування.

В 2000 році надходження грошових коштів було лише за рахунок операційної діяльності (всього 1981,3 тис. грн.). Витрати 2000 року відбулись за рахунок операційної (650,5 – 53,82%) та інвестиційної (558,1 – 46,18%) діяльностей, а саме за рахунок коригування на зменшення забезпечень, що становлять 2,7%, за рахунок збільшення оборотних активів – 51,13% та за рахунок придбання необоротних активів – 46,17%.

В 2001 році  надходження відбувались за рахунок не тільки операційної діяльності (71,4%), а й інвестиційної (28,6%). Але за обсягом надходження грошові засоби у 2001 році були втричі менші, ніж за 2000 рік. Витрати більше, ніж в двічі перевищували надходження. Витрати були операційної діяльності близько 97,59% та інвестиційної діяльності – 33,0тис.грн., що становить 2.41%.

Про недоліки управління виробництвом свідчить значна невідповідність між чистим прибутком та чистим грошовим потоком. Так, у 2000 році чистий прибуток становив 158,78 тис. грн., а чистий грошовий потік – 1019,2 тис. грн., в 2001 році чистий прибуток становить 96 тис. грн., а грошовий потік – (-811,9 тис. грн.). Головною причиною такої невідповідності є дебіторська і кредиторська заборгованість, яка утворюється внаслідок несвоєчасного розрахунку, як покупців і замовників з підприємством, так і підприємства з своїми постачальниками.

В 2001 році коефіцієнт абсолютної ліквідності ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” знизився з 0,383 до 0,025 за рахунок збільшення негативних грошових потоків (видатків).

Для ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” в 2001 коефіцієнт швидкої ліквідності знизився зріс до 0,847 за рахунок зменшення поточної заборгованості, але знаходиться  нижче допустимого значення 1.

Для ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” в 2000 коефіцієнт покриття зріс з 1,888 до 4,565, та знаходиться в межах допустимих норм.

Отже, за результатами аналізу можна зробити висновок, що фінансовий стан ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” в 2001 році покращився порівняно з минулим 2000 роком. 

ДП АТ “Київхліб” “Сквирський хлібзавод” використовує для ведення бухгалтерського обліку саме таку форму бухгалтерського обліку за допомогою комплексної бухгалтерської програмної системи  “1С: Бухгалтерія”. За допомогою сучасного програмного забезпечення як облікові, так і аналітичні функції можуть бути повністю автоматизовані і їх результати можуть представлятися в будь-якому зручному для користувачів вигляді – як на машинних, так і на паперових носіях.

 

 

У третьому розділі роботи розкривають питання організації та методики бухгалтерського обліку (документування, аналітичного та синтетичного обліку і порядку відображення об'єкта дослідження у фінансовій звітності тощо). Матеріал цього розділу бакалаврської кваліфікаційної роботи не повинен бути описовим (як у розділі 1), а мати практичне (прикладне) спрямування, тобто відображати процеси обліку на базовому підприємстві.

В одному з підрозділів третього розділу бакалаврської кваліфікаційної роботи необхідно розглянути питання використання комп’ютерних технологій для обробки облікової інформації на базовому підприємстві та можливості використання інформаційної системи для комп’ютеризації облікових робіт. Якщо ж на підприємстві немає жодних засобів для машинної обробки інформації, то необхідно, виходячи зі специфіки роботи підприємства, запропонувати на перспективу можливий варіант автоматизації облікових робіт та описати його.

Третій розділ бакалаврської роботи має містити три-чотири підрозділи. Загальний обсяг третього розділу основної частини бакалаврської роботи – 16-18 сторінок.

Усі розділи основної частини бакалаврської кваліфікаційної роботи мають закінчуватись аргументованими висновками, що не виділяються за текстом. Тут у стислій формі наводять результати дослідження окремих аспектів теми та вказують можливі напрями їх вдосконалення (розвитку).

У висновках узагальнюють результати, отримані в процесі виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи. Обсяг - 2-3 сторінки. Приклад написання висновків наведено в додатку 7.

У списку використаних джерел наводять перелік законодавчо-нормативних актів, навчальної, фахової та спеціальної літератури і інших джерел інформації.

У додатках до бакалаврської кваліфікаційної роботи подають допоміжний матеріал, який потрібний для повнішого сприйняття виконаної роботи, зокрема фінансову звітність (обов’язково), облікові регістри, первинні документи (обов’язково заповнені), розрахунки, інструкції і методики, описання алгоритмів, ілюстрації допоміжного характеру тощо.

Копії звітів, регістрів та первинних документів мають бути завірені підприємством.

Додаткові вимоги щодо змісту та структури бакалаврської кваліфікаційної роботи, за необхідності, визначаються кафедрою обліку та аналізу, про що студентів повідомляють під час отримання завдання на бакалаврську кваліфікаційну роботу.

Таблиця 3.1

1 ,5 машинних інтервали (один Enter)

Наявність та рух основних засобів ТзОВ “ВСМ” за 200х р.

Показник

Наяв-ність

на

початок року

Надійшло

у звітному році

Вибуло

у звітному році

Наявність

на кінець звітного року

разом

в т. ч.

введено в дію нових основних засобів

разом

в т.ч. лікві-довано основних засобів

Основні засоби, тис. грн., зокрема:

15746

94,6

84,1

6,7

0,7

15833,9

– виробничі основні засоби основного виду діяльності, тис. грн.

12212

94,6

84,1

–

–

12306,6

– виробничі основні засоби інших галузей, тис. грн.

15

–

–

–

–

15

– невиробничі основні засоби інших галузей, тис. грн.

3519

–

–

6,7

0,7

3512,3

1 ,5 машинних інтервали (один Enter)

Текст розділу…

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]