4. Податкова система: поняття та принципи побудови.

Податкова система - це сукупність урегульованих правовими нормами податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, що їх стягують з юридичних і фізичних осіб на території певної держави, а також форми та методи побудови такої системи.

У теоретичному розумінні податкова система - це складна система фінансових відносин між органами державної влади, місцевого самоврядування та платниками податків на всіх етапах податкового процесу від розробки проекту податкового законодавства до сплати податку.

Податкова система кожної країни відображає її специфічні умови. У світі немає держав з тотожними податковими системами. Для того, щоб податкова політика давала позитивні результати, необхідне наукове обґрунтування основ податкової системи.

Науковий підхід до створення податкової системи передбачає:

системність, - всі податки мають бути взаємопов'язані між собою, органічно доповнювати один одного, не вступати в суперечність з системою в цілому та окремими її елементами. Системний підхід означає, що мають реалізовуватись обидві функції податків.

встановлення визначальної бази цієї системи - обсяг бюджетних видатків. Податки в державі — не самоціль. З позиції організації її фінансової діяльності вони вторинні відносно видатків

формування правової основи - становлять відносини власності

формування вихідних принципів - побудова податкової системи на єдиних підвалинах, що покладаються в основу функціонування такої системи.

Вперше науково обґрунтовану характеристику податків дав Адам Сміт, який у своїй праці «Дослідження про природу і причини багатства народу» сформулював основні принципи оподаткування. Суть цих принципів зводиться до 4 класичних постулатів:

1. Піддані держави повинні брати участь у її під кримці відповідно до своєї платоспроможності, тобто пропорційно своєму доходу, яким вони користуються під заступництвом держави.

2. Податок, який кожен платник платить, має бути чітко визначеним, а не довільним.

3. Податки повинні стягуватись у найвигідніший час і найвигіднішим способом для особи, яка їх сплачує.

4. Кожен податок має бути так побудований, щоб він брав із кишені населення якомога менше понад те, що він приносить до скарбниці держави.

6. Податкова служба, її роль та функції.

Державну податкову службу в Україні було створено відповідно до Закону УРСР “Про державну податкову службу в УРСР” від 4.12.1990 р.

На сьогодні основним законодавчим документом з питань діяльності податкової служби в Україні є Закон України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції від 24 грудня 1993р. із змінами і доповненнями.

Принципи діяльності державної податкової служби:

Принцип єдності податкової політики. Для забезпечення єдиного тлумачення податкового законодавства необхідна наявність консолідуючого органу управління. Державна податкова служба здійснює свої повноваження щодо адміністрування місцевих і державних податків.

Принцип незалежності - забезпечує невтручання в професійну діяльність ДПА і ДПІ місцевих органів влади. Ця умова - конкретний вияв принципу розподілу влади, системи утримань і противаг. Місцеві органи влади і адміністрація не мають права змінювати або скасовувати рішення податкових органів, а також: надавати їм оперативні керівні вказівки.

Принцип централізації. Державна податкова служба є централізованою системою податкових органів. Система Державної податкової служби умовно поділяється на три рівні: вищий рівень - Державна податкова адміністрація України, середній рівень - державна податкова адміністрація в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, базовий рівень - державні податкові інспекції в районах областей, районах у містах, міжрайонні, міські та об'єднані.

До системи державної податкової служби України належать: Головна державна податкова адміністрація України державна податкова адміністрація Автономної Республіки Крим, обласні податкові адміністрації, інспекції у містах та районах областей. У складі органів податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (податкова міліція). На територіально-адміністративних одиницях, в залежності від специфіки регіонів, можуть утворюватись міжрайонні (одна на два райони або більше районів), об'єднані (місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі - підрозділи податкової міліції.

Основні завдання органів державної податкової служби

здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства: правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових платежів, визначених законодавством

внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства

прийняття у випадках передбачених законом нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування

формування та ведення державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб

проведення роз'яснень з питань оподаткування серед платників податків;

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення

Аналіз еволюції функцій і прав органів державної податкової служби свідчить про тенденцію до їх розширення. В 1998 р. органам податкової служби надано додаткові права: обстежувати житло громадян, якщо воно використовується як юридична адреса суб’єкта підприємницької діяльності; надавати в межах своїх повноважень відстрочки зі сплати податків; стягувати з установ банків пеню за несвоєчасне виконання ними розпоряджень органів ДПС про безспірне стягнення податків; запрошувати громадян для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків.