Фінансові ресурси підприємств. Джерела формування фінансових ресурсів
Під фінансовими ресурсами підприємств будемо розуміти сукупність коштів з фондів підприємств та від зовнішніх надходжень, що можуть бути спрямовані на формування основного та оборотного капіталу, необхідного для підприємницької діяльності і забезпечення розширеного виробництва.
Загальний обсяг фінансових ресурсів кожного підприємства формують такі складові: статутний капітал, резервний капітал, амортизаційний капітал, додатковий капітал (в тому числі створений у зв’язку з індексацією основних засобів), нерозподілений (тимчасово невикористаний) прибуток, кредиторська заборгованість - короткострокова заборгованість підприємства, що включає перехідну заборгованість із заробітної плати, відрахувань до бюджету та централізованих фондів, відрахувань на соціальне страхування, а також обсяг коштів за виданими векселями.
Фінансові ресурси підприємств за джерелами їх формування прийнято поділяти на дві групи:
власні;
позикові.
Власні фінансові ресурси – це базова частина фінансових ресурсів підприємства. Складовими власних фінансових ресурсів є статутний фонд або статутний капітал фірми, додатковий капітал, фонд амортизаційних відрахувань, резервний фонд, нерозподілений прибуток.
Залучені позикові фінансові ресурси підприємства найчастіше зустрічаються в формі:
банківських кредитів і позик;
коштів від випуску і продажу облігацій фірми;
позик від інших небанківських суб'єктів ринку.
Фінансове управління підприємством. Організація фінансової роботи на підприємстві.
Управління фінансами підприємств – це управління потоками вхідних і вихідних коштів підприємства для формування, розподілу і використання необхідних фінансових ресурсів, максимізації прибутку підприємства, підвищення рентабельності та платоспроможності.
Фінансова робота на підприємстві організовується фінансовим відділом, що є самостійним структурним підрозділом.
Напрямки фінансової роботи: фінансове планування, оперативна фінансова робота, контрольно–аналітична робота. На підприємствах зі значним обсягом зовнішньоекономічних зв’язків створюється група валютних розрахунків і валютного регулювання.
До основних завдань фінансової роботи належать:
мобілізація фінансових ресурсів, необхідних для підтримки нормального виробничого циклу, передбаченого планом;
пошук шляхів максимізації прибутку, підвищення рентабельності;
своєчасне виконання зобов’язань перед фінансово-кредитними установами, бюджетом та державними цільовими фондами, перед постачальниками та працівниками підприємства;
контроль за ефективним, раціональним та цільовим використанням наявних фінансових ресурсів підприємства.
Доходи суб’єктів господарювання. Витрати підприємств, їх класифікація.
Поняття доходів, витрат і фінансових результатів діяльності трактуються в П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”.
Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Доходи підприємства формуються в процесі основної, операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та надзвичайних подій. Всі види діяльності підприємства тісно пов’язані між собою.
Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Інвестиційна діяльність – це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.
Фінансова діяльність – це діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного і запозиченого капіталу підприємства.
Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.
Витрати підприємства – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Витрати можна класифікувати за наступними ознаками:
1) за способами віднесення витрат на собівартість одиниці продукції:
а) прямі (пов’язані з виробництвом конкретних видів продукції);
б) непрямі або накладні (витрати> пов’язані з виробництвом взагалі);
2) за однорідністю складу витрат:
а) прості — економічно однорідні;
б) комплексні — економічно різнорідні витрати, але однакового цільового призначення;
3) за видами видатків:
а) за економічними елементами (в основу класифікації покладена економічна однорідність витрат);
б) за статтями калькуляції;
4) за характером зв’язку з обсягом виробництва:
а) умовно-постійні;
б) умовно-змінні.
Фінансові результати та фінансові показники.
Фінансовий результат – це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворюється в процесі його підприємницької діяльності за звітний період. Основним фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток, збільшення якого означає примноження фінансових ресурсів та зростання фінансових результатів.
Збиток підприємства означає втрату фінансових ресурсів підприємств, якщо збитки носять регулярний характер, то врешті-решт будуть витрачені всі фінансові ресурси і підприємство збанкрутує. Отже, фінансовим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток.
Відповідно до П(С)БО №2, прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати, а збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Основними фінансовими показниками, які характеризують ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства є:
1. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.
Р= П: В (А, К) х 100 (1)
де Р — рентабельність, %; П — прибуток; В (А, К) - витрати (активи, ресурси, капітал).
Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємство при понесених витратах (вкладених активах, ресурсах) в його господарську діяльність у розмірі 1 гривні.
2. Коефіцієнт фінансової незалежності «автономії» (концентрації власного капіталу) обчислюється як відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу. Цей коефіцієнт характеризує частку активів власників підприємства в загальній сумі активів, авансованих у його діяльність.
3. Коефіцієнт незалежності (автономії) розраховується за формулою (Кн):
(2)
3. Ліквідність - це показник фінансового стану, який показує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру наближення строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розраховуватись за допомогою наявного на балансі майна (активів) за своїми зобов'язаннями (пасивами). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства. Найліквіднішими активами є готівка та безготівкові кошти на рахунках в банку.
4. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) розраховується за формулою:
(3)
Проміжний коефіцієнт покриття (Кп) розраховується за формулою:
(4)
4. Платоспроможність — це можливість підприємства своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників, повертати кредити і позики, видавати заробітну плату, вносити платежі до бюджету. Звідси, ліквідність балансу підприємства є пов’язання можливості продажу його активів з одночасною оплатою зобов’язань. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума поточних активів (грошових коштів, виробничих запасів, дебіторської заборгованості) більша або рівна його зовнішнім поточним зобов'язанням (заборгованості). Про неплатоспроможність підприємства можуть свідчити відсутність грошей на розрахункових рахунках, наявність непогашеної в строк заборгованості, порушення строків виплати оплати праці тощо.
Економічна сутність фінансів домогосподарств
Фінанси домогосподарств - це регульовані у визначеному правовому полі за допомогою спеціальних методів, прийомів та інструментарію потоки коштів через мікрорівневу систему грошових фондів, які забезпечують функціонування і розвиток людей як фізичних осіб, їх економічну діяльність з метою придбання житла, підтримання здоров’я, здобуття освіти, отримання пенсії, забезпечення інших аспектів людської діяльності.
Фінансове планування домогосподарств
Для забезпечення найбільш ефективного використання, а також подальшого нагромадження наявних фінансових ресурсів, членам домогосподарства завжди потрібно чітко планувати та обґрунтовувати будь-який власний економічний вибір.
Початковим етапом фінансового планування домогосподарств є визначення періоду і горизонтів прогнозування, тобто всього відрізку часу, на який складається план індивіда. Для здійснення правильного економічного вибору необхідно сформувати фінансовий план у кількісних порівняльних показниках з врахуванням впливу часу на параметри потоків коштів. Одним із таких показників є показник чистої приведеної вартості (NPV