23. Державні видатки, їх сутність та класифікація.

Державні видатки – це обсяг коштів, що витрачається державою в процесі виконання її функцій. Відповідно до рівня розміщення державних видатків їх поділяють на централізовані та децентралізовані.

З урахуванням впливу державних видатків на процеси розширеного відтворення їх поділяють на поточні видатки та видатки розвитку.

Поточні видатки – це видатки бюджету на соціальний та економічний розвиток держави, фінансування заходів соціального захисту населення та інші видатки, які не передбачені у видатках розвитку.

Видатки розвитку – це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови національної економіки та інші видатки, пов’язані із розширеним відтворенням.

Державні видатки з позиції використання державних фінансів умовно можна поділити на дві категорії: державне фінансування та державне споживання.

Державне фінансування передбачає процес перерозподілу акумульованих у зведеному бюджеті коштів

Державне споживання – це використання коштів бюджету держави на утримання владних структур (апарату Кабінету Міністрів, Президента, Верховної ради України, правоохоронних органів, збройних сил тощо), які необхідні для управління країною, оборони та забезпечення в ній правопорядку.

За формами фінансування розрізняють такі державні видатки:

- державні інвестиції;

- державні трансферти (субсидії, субвенції, дотації);

- державні кредити;

- кошторисне фінансування.

Крім вищезазначених ознак класифікації державних видатків, їх можна поділити на такі види:

1. За фондами фінансових ресурсів:

- загальний фонд – видатки, пов’язані з фінансуванням діючої мережі установ, закладів, соціальних програм;

- спеціальний фонд – видатки, пов’язані з окремими заходами, програмами.

2. За роллю в розвитку національної економіки:

- розвиток виробництва – фінансування окремих програм промисловості, сільського господарства, транспорту, будівництва, зв’язку тощо;

- розвиток сфери суспільних послуг – фінансування науки, культури, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення.

3. За суспільним призначенням:

- економічний розвиток; - соціально-культурні заходи; - наука і освіта; - обороноздатність країни;

- правоохоронна діяльність;- управління;- зовнішньоекономічна діяльність;- обслуговування державного боргу.

4. За цільовим призначенням:

- заробітна плата бюджетним установам;- нарахування на заробітну плату;- господарські витрати;

- поточний та капітальний ремонт;- дотації тощо.

23. Бюджетна система України та бюджетний устрій.

Бюджетна система – це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм.

Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв’язок між бюджетами, які він об’єднує, у процесі забезпечення виконання єдиної загальнодержавної фінансово-бюджетної політики.

В основу формування бюджетної системи покладено:

- визначення видів бюджетів;

- установлення принципів побудови бюджетної системи;

- розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи.

На сьогодні бюджетна система Україні регулюється Бюджетним кодексом України і складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до Бюджетного кодексу України побудова бюджетної системи ґрунтується на наступних принципах: