1. Вибір теми курсової роботи

1.1. Тематику курсових робіт розробляє і пропонує циклова комісія. Студенту надається право обирати тему курсової роботи з урахуванням своїх індивідуальних нахилів і можливостей. Визначивши тему, необхідно з'ясувати її зміст, попередньо скласти перелік основних питань, ознайомитись з літературою до обраної теми. В окремих випадках студент, якщо у нього зібрано певний матеріал, є конкретні задумки, може писати курсову роботу на власне запропоновану тему.

1.2. Обрана тема закріплюється за студентом наказом по училищу. Керівник курсової роботи систематично консультує студента і надає науково-методичну допомогу в доборі літератури, складанні плану, виборі методів дослідження, аналізі отриманих результатів, контролює хід її виконання, правильність оформлення.

1.3. На першу консультацію студент приходить із попереднім планом (схемою) роботи, списком літератури до теми. Керівник визначає загальний напрям дослідження, терміни добору й опрацювання відповідної літератури, дає завдання студенту, призначає час наступної зустрічі.

2. Пошук джерельної бази дослідження і робота з нею

2.1. Опрацювання критичної літератури та зібраного матеріалу до теми є важливим етапом в роботі над курсовою роботою, оскільки тут треба вміти аналізувати, узагальнювати, виділяти актуальне.

Знайомство з опублікованою за темою роботи літературою починається з розробки ідеї. Така постановка справи дає змогу більш цілеспрямовано шукати літературні джерела з обраної теми і глибше осмислювати той матеріал, що міститься в роботах інших учених.

Варто продумати порядок пошуку і скласти картотеку (чи список) літературних джерел за темою. Слід переглянути усі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою дослідження. Стан вивченості теми найдоцільніше почати з інформаційних видань, мета яких – надати оперативну інформацію про публікації, стисло передати їх зміст.

2.2. При написанні курсових робіт обов’язковим є використання законів України, Постанов і наказів МОНУ та інших нормативно-правових документів. Тому, добираючи матеріал, необхідно опрацювати всю нормативно-правову базу з теми курсової роботи, при цьому використовуючи лише чинну нормативно-правову базу, з останніми змінами та доповненнями. Посилання на застарілий нормативний матеріал є суттєвим недоліком курсової роботи. Нечинні нормативно-правові акти можна використовувати лише для порівняльного аналізу генезису досліджуваної проблеми.

Вивчення літератури за обраною темою потрібно починати із основних робіт, щоб одержати загальне уявлення про основні питання, а потім уже вести пошук нового матеріалу. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки бібліотеки вищого навчального закладу, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань, електронні каталоги бібліотек, інтернет-ресурси тощо.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб конкретніше і точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Вивчення наукових публікацій бажано проводити поетапно: загальне ознайомлення з роботою в цілому відповідно до її змісту; швидкий перегляд усього змісту; читання в порядку послідовності розташування матеріалу; вибіркове читання певної частини роботи; виписка найважливіших матеріалів; включення фрагменту тексту до майбутньої курсової роботи.

2.3. У роботі має бути використано не менше 30 джерел.

Не слід прагнути тільки до запозичення матеріалу. Паралельно варто обміркувати знайдену інформацію. Цей процес триває упродовж усієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникли під час знайомства з чужими роботами, стануть основою для здобуття нового знання. Критерієм оцінки прочитаного є можливість його практичного використання в роботі. Вивчаючи наукові джерела, потрібно дуже ретельно стежити за оформленням посилань, щоб надалі було легко ними користуватися.

У курсовій роботі можуть використовуватись цитати для того, щоб передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів під час порівняння різних наукових позицій тощо.

Поряд із прямим цитуванням часто застосовують переказ тексту першоджерела, який слід ретельно звіряти з першоджерелом. Аналіз літератури з проблеми повинен бути не описовим і констатуючим, а критичним, орієнтованим на ознайомлення з існуючим досвідом та з’ясування невирішених питань, на пошук оригінальних шляхів вирішення проблеми і повинен презентувати власну позицію автора стосовно позиції інших дослідників.

2.4. Обов’язковим є посилання на використану літературу згідно з існуючими правилами для запобігання плагіату.

У разі виявлення випадків плагіату робота не допускається до захисту.