4. Проведення експериментального дослідження

Експериментальне дослідження передбачається в разі написання курсової роботи дослідницького характеру і складається з трьох етапів (додаток Е).

Загальна схема експериментальної роботи така:

І етап – констатуючий етап;

ІІ етап – формуючий (перетворюючий) експеримент;

ІІІ етап – контрольний етап.

На констатуючому етапі виявляється наявний стан і рівень явища, яке вивчається. При цьому застосовуються різні методи дослідження: спостереження, анкетування, бесіди, вивчення учнівських робіт тощо.

На наступному етапі запроваджується певна система завдань (експериментальний фактор), спрямованих на перевірку висунутої гіпотези. Наприклад, до змісту уроків вводяться завдання, спрямовані на розвиток уваги (мислення, пам’яті, уяви), якщо вивчається проблема розвитку пізнавальних процесів учнів у процесі навчання. Або уроки в експериментальному класі проводяться за інтерактивною технологією, якщо вивчається вплив інтерактивних методів навчання на стимулювання навчально-пізнавальної діяльності школярів, мотивацію учіння.

На контрольному етапі виявляються зміни, які відбулися під впливом формуючого (перетворюючого) експерименту (або їх відсутність), обробляються результати проведеної роботи, які порівнюються з даними, отриманими на констатуючому етапі, формулюються узагальнюючі висновки, що підтверджують правильність висунутої гіпотези або спростовують її. Методики дослідження на контрольному етапі ті самі, що і на констатуючому.

Доречним буде складання методичних рекомендацій, адресованих вчителям стосовно досліджуваної проблеми.

5. Оцінювання курсової роботи

5.1. Критерії оцінювання. Основними критеріями оцінювання курсової роботи мають бути:

• актуальність теми та відповідність її сучасним вимогам системи освіти та виховання;

• повнота, ґрунтовність викладу теоретичної і практичної частини;

• ефективність застосування обраних методів дослідження для вирішення поставленої проблеми;

• ґрунтовність і цінність отриманих результатів дослідження й висновків, можливість їх застосування у практичній діяльності;

• правильність і повнота використаної літератури;

• якість доповіді (повідомлення) і ґрунтовність відповідей на запитання під час захисту;

• ступінь самостійності автора в розробці проблеми, що досліджувалась.

Ступінь відповідності курсової роботи переліченим критеріям відображається керівником роботи у рецензії, з якою автор ознайомлюється за один-два тижні до захисту.

Студент, який отримав під час захисту курсової роботи незадовільну оцінку, має право на повторний захист у термін, визначений комісією.

Відповідно до рівня захисту виставляється оцінка (бал), яка заноситься до відомості і залікової книжки студента.

Отже, остаточне оцінювання курсової роботи здійснюється з урахуванням таких вимог.

1. Логічна обґрунтованість структури (плану) роботи з урахуванням викладених у вступі мети й завдань, коректна послідовність викладу матеріалу, мультимедійний її супровід.

2. Широта охоплення, глибина й коректність використання літератури. У роботі повинні використовуватися основні нормативно-правові документи з проблеми дослідження, основна монографічна література. Перевагою роботи є наявність аналізу, узагальнення вітчизняного досвіду розв’язання відповідної проблеми. Найважливішою вимогою є дотримання правил посилання на використану літературу, запобігання плагіату.

3. Самостійність проведених досліджень, наявність очевид-ного власного внеску в розв’язання досліджуваної проблеми.

4. Обґрунтованість пропозицій і рекомендацій, висновків з роботи, їх зв’язок з проведеними дослідженнями і викладеним матеріалом, конкретність практичних рекомендацій. Слід уникати безадресних порад загального характеру («поліпшити», «поглибити», «удосконалити»).

5. Коректне, чітке, правильне мовлення і стиль викладу матеріалу. Робота повинна бути написана українською мовою без помилок, ретельно відредагована.

6. Якість оформлення роботи відповідно до рекомендованих норм і стандартів.

7. Якість презентації роботи під час її захисту із застосуванням мультимедійних, ілюстративних чи роздаткових матеріалів, переконливість відповідей на додаткові запитання.

У разі недопуску курсової роботи до захисту студент повинен врахувати зауваження керівника курсової роботи та доопрацювати її з повторною подачею керівникові.

Неявка на захист курсової роботи вважається пропуском без поважної причини, про що у відомості робиться запис «не з’явився».

У разі отримання за результатами захисту курсової роботи незадовільної оцінки студент повинен переробити її з урахуванням висловлених зауважень і подати керівнику для перевірки та повторного захисту.

5.2. Оцінка курсової роботи. Оцінюється курсова робота членами комісії за результатами захисту у термін, що передбачається семестровим графіком у балах і за національною шкалою.

Таблиця 5.2.1

Критерії оцінювання курсової роботи

за національною шкалою

Оцінка «5» (відмінно)	Курсова робота має теоретичне і практичне значення, композиційну чіткість, в якій дано якісний аналіз зібраного матеріалу, аргументовано висновки і узагальнення, критично і творчо використана література з теми, дотримано усіх вимог щодо її оформлення. Під час захисту курсової роботи її автор демонструє глибокі знання даної проблеми, логічно послідовний, аргументований і грамотний виклад провідних положень.
Оцінка «4» (добре)	Робота має ті ж позитивні якості, що властиві роботі з оцінкою «5», але в ній допущені незначні стилістичні, орфографічні і пунктуаційні помилки, неповний список використаної літератури, не досить критичне використання окремих джерел.
Оцінка «3» (задовільно)	Виставляється при наявності суттєвих недоліків у виконанні теоретичної та практичної частини (недостатня глибина розкриття теми, порушення послідовності у викладі матеріалу), окремих недоліків у її оформленні.
Оцінка «2» (незадовільно)	Виставляється при повній невідповідності вимогам щодо викладу змісту роботи, обсягу та оформлення.

Рейтинговий бал. Максимальна сума – 100 балів. Студент вважається таким, що захистив курсову роботу, якщо він набрав 60 і більше балів. Загальна кількість балів включає оцінки змісту роботи (до 50 балів), оформлення (до 10 балів) та захисту (до 40 балів).

Таблиця 5.2.2

Складники оцінки курсової роботи

за ECTS

	Вид роботи		Кількість балів
Змістова частина курсової роботи – 50 балів	Формулювання об'єкта і предмета дослідження, рівень виконання визначених завдань та досягнення поставленої мети		10
	відповідність структурних розділів обраній тематиці та вимогам до такого типу робіт: вступ; теоретична частина; додатки		40
Оформлення курсової роботи – 10 балів	Відповідність вимогам до тексту, шрифту, відступів, полів, оформлення бібліографії, таблиць, рисунків, додатків		2
	Наявність посилань		3
	Дотримання граматичних і стилістичних норм		5
Захист курсової роботи – 40 балів	Уміння студента подавати результати свого дослідження, логічно структурувати доповідь та доводити до присутніх у стислій формі (лише основні результати)		20
	Відповіді на запитання (чіткість формулювань та відповідність поставленому запитанню)		15
	Додатки до роботи		5
Загальна кількість балів		100

Примітка. 100 балів – робота є бездоганною (з погляду відповідності вимогам наданих студентом матеріалів, змісту і форми) та захищеною на високому рівні (змістовна доповідь, належним чином оформлений додатковий матеріал, чіткі однозначні відповіді на запитання).

Для переведення суми балів в оцінку за національною шкалою використовують шкалу відповідності.

Таблиця 5.2.3

Шкала відповідності

Оцінка за шкалою ECTS	Відсоток студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки	Визначення	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою Академії
A	10	ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	5 (відмінно)	91-100
B	25	ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками	4 (добре)	81-90
C	30	ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок		71-80
D	25	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків	3 (задовільно)	61-70
E	10	ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії		51-60
FX	–	НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти	2 (незадовільно)	31-50
F	–	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс		0-30