Основний зміст

Залежно від цільового призначення газонного покриття у травосумішах, високоякісні рослини замінюються менш якісними з декоративної точки зору, але дешевшими травами. У інших, замість традиційних рослин, вводяться менш красиві, але стійкіші до шкідників і хвороб і менш вимогливі до агротехніки вирощування види.

У зв'язку з цим розглянемо по можливості увесь спектр рослин

Г ребінник звичайний (Cynosurus cristatus L.) Рихлокущовий злак заввишки 20-60 см., нагадує райграс пасовищний, але у нього немає характерних для пажитниці «вушок» біля основи листової пластинки, а листові піхви не мають рожевого відтінку.

Розростається повільно, але посухостійкий і утворює украй стійкий до витоптування дерен. Листя темно-зелене, досить вузьке, із загостреними кінчиками. Добре росте на будь-якому ґрунті за винятком важкої вапняної. Входить до складу багатьох імпортних сумішей для звичайного газону. Деякі зарубіжні фахівці вважають, що він підходить для партерного газону, проте це не так. Гребінник звичайний погано зростається з польовицею тонкою і вівсяницею червоною, а його жорсткі стебла погано піддаються стрижці.

Тимофіївка лучна (Phleum рratense). Рихлокущовий злак. Кущ складається з вегетативних укорочених і подовжених пагонів і генеративних втеч заввишки до 1 - 1,4 м, що мають 4-5 листків. У основі стеблових пагонів є цибулькоподібне здуття, що містить запасні речовини.

Л истя добре відрізняється від інших злаків за кольором — вони сизувато-зелені, матові. Листові пластинки широкі, шорсткі, двускладчаті, з жолобом посередині і відігнутими вниз краями, на кінцях загострені.

Насіння швидко проростає. Рослина досить швидко розвивається і утворює стійкий до витоптування дерн, який не втрачає забарвлення навіть взимку. Дуже зимостійка.

Коренева система поверхнева, тому погано росте на бідних (піщаних і супіщаних) сухих ґрунтах.

Входить до складу імпортних травосумішей, призначених для облаштування звичайного газону на важких ґрунтах. Вологолюбна (вимагає поливу). Злак середнього довголіття, в травостоях тримається 6-8 років, а на зрошуваних ділянках 10 років і більше. Не виносить низьку стрижку (через це, а також із-за широкого листя не придатна для партерних газонів).

Тимофіївка мала (Phleum bertoloniі). Рихлокущовий злак, який іноді утворює надземні пагони, що укорінюються. Основа листа потовщена. Листя гладке зелене або сіро-зелене. Листові пластинки вузькі, на кінцях загострені. Добре росте на важких вологих ґрунтах.

Входить до складу імпортних сумішей для звичайного(рідше за партерний) газону.

М ає кращі, ніж тимофіївка лучна, декоративними властивостями. У неї тонше листя. Вона виносить низьку стрижку, добре поєднується з польовицею і вівсяницею, Утворює стійкий до витоптування дерен. Не вимерзає взимку.

Свинорій пальчатий (Cynodon dactylon). Свинорій подібно до пирію повзучого є бур’яном, але може входити у склад травосуміші звичайних садових газонів. На стеблах свинорою утворюється багато гарнооблистяних укорочених вегетативних пагонів, довжина яких досягає 20–40 см.

Суцвіття складається з 3–8 колосків. Рясне повзуче кореневище свинорою розміщене на поверхні ґрунту. Відрізняється високою посухостійкістю. Не виносить морозів.

Ж итняк гребінчастий - Agropyrum cristatum

У нашій країні окрім перелічених вище видів тонконогу, райграса, костриці і польовиці в газонному будівництві іноді використовуються деякі види і різновиди житняку(рід Agropuron). Це рослини південні(природно ростуть в чорноземній зоні і південніше). Мають підвищену посухостійкість. Найбільш звичайний житняк гребе невидний (A. cristatum). Деякі ростуть на солонцях, наприклад житняк пустельний(A.desertorum).

П ирій повзучий – Elytrigia repens (L.) Nevski, Agropyron repens (L.) Beauv.) - багаторічна трав'яниста рослина родини злакових з довгим повзучим кореневищем. Стебла прямостоячі або висхідні, циліндричні, зелені, з потовщеними вузлами і порожнистими міжвузлями. Листки (3-10 мм завширшки) чергові, сидячі, лінійні, плоскі, зісподу гладенькі, зверху ш орсткі, часто з рідкими волосками по жилках. Піхви голі, гладенькі, язичок короткий. Суцвіття — прямостоячий складний колос (до 15 см завдовжки). Колоски (10-18 мм завдовжки) багатоквіткові, ланцетні, сидять на виступах осі колоса. Колоскові луски (6-12 мм завдовжки) ланцетні, гострі з п'ятьма-сімома жилками, гладенькі або шорсткі. Нижня квіткова луска (7-10 мм завдовжки) ланцетна, гола, на верхівці тупувата, загострена або з коротким остюком. Тичинок три, маточка одна, зав'язь верхня з двома перистими приймочками. Плід — лінійно-довгаста зернівка.

Лисохвіст лучний, китник (Alopecurus pratensis) рід рослин родини тонконогових. Багато- і однорічні трав'янисті рослини. Стебла тонкі, заввишки до 80—100 см. Цвіте в квітні — серпні. Суцвіття — густа циліндрична колосоподібна волоть; колоски стиснуті з боків, одноквіткові. Плід — зернівка. Бл. 60 видів, пошир, у помірних і холодних зонах земної кулі. В СРСР — 29 видів, з них в УРСР —6. Більшість Л. — добрі кормові трави, з них найголовніше значення має Л. лучний (A. pratensis) — запроваджений у культуру.

Практична робота № 5

Особливості розвитку газонних злакових трав

Мета: Ознайомитися з особливостями розвитку та технічними нормами висіву газонних злакових трав.

Завдання: описати особливості розвитку та технічні норми висіву газонних злакових трав. Підібрати газонні трави згідно теми курсового проекту.