- •Визначте предмет і основні завдання педагогічної етики
- •Охарактеризуйте моральні хасади спілкування вихователя з дітьми
- •3. Дайте характеристику основним категоріям етики.
- •4. Визначте шляхи педагогічного самовдосконалення
- •5.Охарактеризуйте конфлікти ,їх розвиток і попередження.
- •7.Охарактеризуйте основні складові Кодексу професійної педагогічної етики.
- •8. Поясніть поняття «моральна культура вихователя»
- •9. Охарактер пед. Такт вихователя як компонент мор культури
- •11. Охарактеризуйте методи розвитку педагогічної спостережливості
- •10. Розкрийте суть принципу педагогічної солідарності у педагогічній етиці.
- •12. Розкрийте суть поняття «педагогічний інтерес».
- •13. Методи розвитку пед. Інтересу
- •14. Доведіть вплив культури педагогічної діяльності на ефект навч – вих.. Процесу
- •15. Прозкрийте суть принципу професіоналізму, співробітництва, творчості у педагогічній діяльності вихователя.
- •16. Розкрийте роль самопізнання у формуванні професійної майстерності
- •17. Розкрийте особливості розвитку педагогічної емпатії вихователя
- •18. Охарактеризуйте принципи і стилі пед. Спілкування вихователя з дітьми
- •20. Розкрийте особливості пед. Спілкування, функції, види
- •23. Розкрийте суть осоюистісно орієнтованої взаємодії вихователя з дітьми
- •21. Проаналізуйте основні стилі педагогічного спілкування
- •22. Охарактеризуйте види пед. Конфліктів, розкр їх суть
10. Розкрийте суть принципу педагогічної солідарності у педагогічній етиці.
Соціально- педагогічна солідарність дозволяє кожній конкретній зростаючої особистості відчувати себе значущим злементов державно громадського будівництва , соціально ініціативним і відповідальним чоловіком . З позицій соціально -педагогічної солідарності створене дорослими виховний простір (школа , дитячий табір , громадська організація тощо) стає фактором розвитку дитини , молодої людини , коли вихованцю надається можливість виступити творцем, творцем. У цьому випадку середу приймається дитиною як «своя », створена своїми силами , за підтримки досвідчених дорослих. Таке середовище не викликає відчуження , бажання руйнувати , протиставляти себе іншим. У теоретичному обгрунтуванні соціально -педагогічної солідарності певну роль відіграє релігія , яка має великий потенціал в галузі розвитку духовності , культури і справедливості.
Орієнтуючись на суспільні цінності , самодопомога і взаємодопомога , соціально-педагогічна солідарність як ідейно - теоретична платформа виховання соціальної ініціативності дозволяє кожного ініціатора розглядати як повноцінну особистість незалежно від фізичних чи інших недоліків.
11. Охарактеризуйте методи розвитку педагогічної спостережливості
Педагогічна спостережливість — це професійно необхідна якість особистості вчителя, яка виявляється в умінні підмічати суттєве на основі малопомітних ознак.
Значний вплив на результати спостереження, характер рішень і дій, що приймаються, справляє апперцепція, тобто залежність характеру і спрямованості сприйняття від індивідуального досвіду людини, його професії, інтересів, відносин, знань і, особливо, установок. Художник звертає увагу на лінії та кольори, модельєр — на одяг, учитель — на поведінку, мову, знання, мислення учнів. Особисте ставлення до співбесідника також впливає на результат сприйняття. Установка на позитивне в людині дає змогу помічати більше добрих вчинків і почуттів в інших людей і навпаки.
Особливості сприйняття людиною простору слід враховувати, розташовуючи меблі в класі, розміщуючи учнів за партами, вибираючи дистанцію під час спілкування, відчиняючи двері кабінету або наближаючись до кого-небудь. Так, розміщення учнів півколом сприяє більшій активності під час проведення бесід, дискусій. Можливість посадити всіх учнів у першому ряду, розташувавши столи літерою "П", підвищує успішність у відповідях, мисленні, тому що кожний не має змоги сховатись за "чужу спину" і, перебуваючи постійно, у буквальному сенсі слова, у полі зору вчителя, працює активніше та досягає більших результатів.
Спостерігаючи за зовнішніми реакціями людини (напрямок ступенів ніг, "сповзання" на край стільця, поглядання на годинник, вираз нудьги на обличчі, квапливість, тривалість спілкування, запізнення), можна прийняти правильне рішення про організацію або зміну інтенсивності чи виду діяльності і тим самим вплинути на результативність та емоційне ставлення до неї.
Найважливішим мімічним засобом спілкування є погляд. Краще запам'ятовується інформація, яку виголошено, дивлячись у вічі, тому вчителю корисно дивитись учням в очі, промовляючи будь-яку важливу позитивну інформацію, а не тільки роблячи зауваження.
