- •Визначте предмет і основні завдання педагогічної етики
- •Охарактеризуйте моральні хасади спілкування вихователя з дітьми
- •3. Дайте характеристику основним категоріям етики.
- •4. Визначте шляхи педагогічного самовдосконалення
- •5.Охарактеризуйте конфлікти ,їх розвиток і попередження.
- •7.Охарактеризуйте основні складові Кодексу професійної педагогічної етики.
- •8. Поясніть поняття «моральна культура вихователя»
- •9. Охарактер пед. Такт вихователя як компонент мор культури
- •11. Охарактеризуйте методи розвитку педагогічної спостережливості
- •10. Розкрийте суть принципу педагогічної солідарності у педагогічній етиці.
- •12. Розкрийте суть поняття «педагогічний інтерес».
- •13. Методи розвитку пед. Інтересу
- •14. Доведіть вплив культури педагогічної діяльності на ефект навч – вих.. Процесу
- •15. Прозкрийте суть принципу професіоналізму, співробітництва, творчості у педагогічній діяльності вихователя.
- •16. Розкрийте роль самопізнання у формуванні професійної майстерності
- •17. Розкрийте особливості розвитку педагогічної емпатії вихователя
- •18. Охарактеризуйте принципи і стилі пед. Спілкування вихователя з дітьми
- •20. Розкрийте особливості пед. Спілкування, функції, види
- •23. Розкрийте суть осоюистісно орієнтованої взаємодії вихователя з дітьми
- •21. Проаналізуйте основні стилі педагогічного спілкування
- •22. Охарактеризуйте види пед. Конфліктів, розкр їх суть
20. Розкрийте особливості пед. Спілкування, функції, види
Педагогічне спілкування — це система органічної соціально-психологічної дії учителя-вихователя і вихованця в усіх сферах діяльності, що має певні педагогічні функції, спрямоване на створення оптимальних соціально-психологічних умов активної та результативної життєдіяльності особистості.
Оптимальним треба вважати таке спілкування педагога з вихованцями у процесі навчально-виховної роботи, яке створює найбільш сприятливі умови для розвитку позитивної мотивації у навчальній діяльності, для соціально-психологічного розвитку дитини, забезпечує сприятливий емоційний клімат у всіх сферах діяльності, ефективне керівництво соціально-психологічними процесами в учнівському колективі та дає змогу максимально використовувати особистісні якості вихованців.
Спілкування виконує не тільки пізнавальну функцію, а й виступає своєрідним практичним людинознавством, оскільки за його допомогою особистість пізнає не тільки іншу людину, а й саму себе. Педагогічному спілкуванню властиві такі функції: пізнання особистості; обмін інформацією; організація діяльності; обмін ролями; співпереживання; самоутвердження; регулювання спільної діяльності; спонукання особистості до дії та взаємодії.
За наявністю чи відсутністю будь-якого посередника розрізняють спілкування безпосереднє (пряме) — опосередковане (непряме). Для прямого спілкування — це зазвичай розмова, бесіда, доповідь тощо
За формою існування мови розрізняють спілкування усне — письмове.
З погляду змінної — постійної позиції «я — мовця» і «ти — слухача» розрізняють спілкування:діалогічне, монологічне.
За кількістю учасників розрізняють спілкуванняміжособистісне (особисте), масове.
23. Розкрийте суть осоюистісно орієнтованої взаємодії вихователя з дітьми
особистісний підхід визначено як послідовне ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. Це базова ціннісна орієнтація педагога, яка визначає його позицію у взаємодії з кожною дитиною й колективом.
Гуманно-особистісний освітній процес будується на цілісності природи дитини, заперечує авторитарне ставлення до неї, базується на гуманістичних засадах.
Гуманна педагогіка на відміну від авторитарної пропонує творчий пошук, співробітництво, звернена на духовність, серце дитини, де знання мисляться як необхідна умова творчості, гуманна педагогіка виховує дітей самим життям, гуманна педагогіка - діалогічна, несе дітям радість спілкування, дарує вільний вибір, стверджує особистість.
Особистісно орієнтований підхід до дитини перш за все передбачає розвиток її індивідуальних здібностей, будується у формі співпраці вчителя з учнями, коли вони потрапляють у рівноправні умови: учень має змогу виявити самостійні думки, незалежність, здатність до вибору власної позиції. Класні керівники нашої школи особливу увагу звертають на реалізацію змістової лінії , яку ми визначили провідною у виховній діяльності школи.
