- •1.21. Концепції походження грошей.
- •3. Еволюція форм грошей
- •4. Біметалізм
- •6. 18. Функції грошей
- •12. Закон грошового обігу.
- •9. Модель грошового обороту.
- •12. Класифікація банківських кредитів.
- •13. Кредит як форма руху позичкового капіталу.
- •17.Сутність та закономірності інфляції.
- •16. 26. 28.30. Необхідність та роль кредиту в економіці. Суть кредиту, його Функції .
- •22. Регулювання нбу діяльності банків.
- •23. Структура грошового обороту. Сукупність усіх грошових платежів утворює грошовий оборот.
- •24.Сутність валюти, конвертованість валюти, валютний курс.
- •25. Сутність грошей
- •33.. Походження і призначення центробанків їх функції.
- •31.33. Форми організації центробанків та їх ф-ції.
- •Функції центральних банків
- •33.Ціна кредитних ресурсів. Простий та складний відсоток
12. Закон грошового обігу.
Кількість грошей, яка перебуває в обігу, не може бути необмеженою, оскільки для реалізації товарів, що надійшли в сферу обігу, слід чітко визначити кількість грошей. Чим більша сума цін товарів, тим більше грошей необхідно для їхньої реалізації. Другим важливим елементом є швидкість обігу грошей, оскільки гроші весь час повертаються в обіг. І чим швидше кожна грошова одиниця здійснює свій оборот, тим менше потрібно грошей.
Закон грошового обігу полягає у дотриманні в обігу необхідної кількості грошей, це закон кількості грошей в обігу. Кількість грошей, необхідних для обігу, можна визначити за такою формулою:
де КГ - кількість грошей;СЦ - сума цін усіх реалізованих за рік товарів; К - сума цін товарів, проданих в кредит;П - сума платежів по зобов’язаннях (по кредиту минулого періоду);ВП - сума платежів, що взаємно погашаються; О - швидкість обігу грошей (середнє число обороту грошей на рік).
Закон обігу повноцінних грошей (золота) може бути виражений таким чином: при даній сумі вартості товарів, що реалізуються за готівку, і платежів, що надходять (за відрахуваннями тих, які взаємно погашаються) і при даній середній кількості оборотів маса грошей залежить від вартості грошового матеріалу (золота). Якщо, наприклад, вартість золота зменшилася внаслідок зростання продуктивності праці в золотодобувній галузі, то знадобиться відповідно більша його кількість, щоб забезпечити процес реалізації тієї ж маси товарів, адже ціни останніх зростуть.
В умовах золотомонетного обігу перебувала така кількість повноцінних грошей, яка необхідна. Коли потреба в грошах зменшувалася, частина золотих монет випадала з обігу, перетворюючись у скарб; якщо ж потреба в грошах зростала, їх додаткова кількість із скарбу надходила в обіг.
Якщо в сферу обігу випускалася така кількість паперових грошей, яка дорівнювала кількості золотих грошей, необхідної для обігу, то паперові гроші функціонували так само як і золоті і мали таку ж купівельну силу. Але становище змінюється, якщо в обіг випускають більше грошей, ніж потрібно було б золотих. Паперові гроші на відміну від золотих не випадають з обігу, продовжуючи там зоставатися. Тому вартість паперових грошей залежить від їх кількості в обігу, про що й говорить кількісна теорія грошей.
Однак, сьогодні важко передбачити ймовірну економічну ситуацію в країні і на світовому ринку. Тому врахування вимог закону грошового обігу у ринковій економіці здійснюється на основі визначення стану грошового обігу, тобто фактичної збалансованості Мф і Мн та розробки і впровадження у життя відповідної грошово-кредитної (монетарної) політики, що базується на сучасному мо-нетаризмі, з позицій якого, закон грошового обігу виражається таким рівнянням:
де Мф - фактична грошова маса в обігу;
Мн - об’єктивно необхідна для обігу маса грошей.
Якщо Мф > Мн, у обігу знаходяться зайві гроші, а коли Мф < Мн, то існує нестача грошей в обігу. Звідси суть закону грошового обігу полягає у тому, що протягом даного періоду в обігу повинна бути лише певна, об’єктивно зумовлена грошова маса.
