16. 26. 28.30. Необхідність та роль кредиту в економіці. Суть кредиту, його Функції .
Кредит-це специфічний тип економічних відносин, які виникають між кредитором і позичальником з приводу передачі вартості (майна чи грошей) у позику на умовах поверненн, строковості і терміновості.
Кредит є важливою категорією ринкової економіки, що відображає реальні зв'язки і відносини економічного життя суспільства. Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва. За його допомогою прискорюється процес обігу капіталу як на мак-ро-, так і на мікроекономічному рівні. Опосередковуючи всі стадії відтворювального процесу, кредит сприяє досягненню вищої рентабельності виробництва і прибутковості капіталу.
Кредит виник з практичних потреб розвитку виробництва, його пристосування до умов постійного дефіциту капіталу — грошових і матеріальних ресурсів.
Роль кредиту характеризується результатами застосування для економіки в цілому і населення зокрема. Кредит впливає на процеси виробництва, реалізації і споживання продукції, а також на сферу грошового обороту.
У подальшому розвиток кредиту призвів до його необхідності не тільки у сфері обміну, а й в інших сферах суспільного відтворення - виробництві, споживанні. У сучасних умовах функціонування товарного виробництва стан економічних зв'язків неможливо уявити без використання кредиту. Кредит забезпечує можливість безперебійно здійснювати виробництво товарів та обмін ними. Отже, найбільш загальною економічною причиною необхідності функціонування кредиту в сучасних умовах є необхідність забезпечення безперервності процесу відтворення.
У сучасних умовах кредит став обов'язковим атрибутом господарювання, сучасної економіки, що вся пронизана кредитними відносинами. Кредит виступає опорою сучасної економіки, невід'ємним елементом економічного розвитку.
Напрями, в яких зростає роль кредиту:
- перерозподіл матеріальних ресурсів і залучення коштів юридичних і фізичних осіб;
- вплив на безперервність процесів відтворення через надання кредитів;
- зменшується час на задоволення господарських та особистих потреб;
- він виступає як опора сучасної економіки, невід’ємний елемент економічного розвитку;
- кредитори мають можливість отримати додаткові грошові кошти.
17.Сутність та закономірності інфляції.
Інфляція - це знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті, що виявляє себе через зростання цін.
Фінансування державних видатків за допомогою паперово-грошової емісії з припиненням розміну банкнот призводило до розширення грошового обігу та знецінення паперових грошей.
Інфляція виникає раптово, а розвивається поступово, як тривалий економічний процес. Необхідно зважити на наявність певної циклічної закономірності в розвитку інфляційного процесу. Йдеться про визначення закономірності цінових коливань, які розвиваються не під впливом виробничого циклу, а викликані суто монетарними чинниками.
У розвитку інфляційного циклу виділяють три етапи, які відрізняються співвідношенням темпів зростання пропозиції грошей і темпів їх знецінення:
* На першому етапі темпи зростання цін відстають від темпів збільшення грошової маси в обігу. Таке співвідношення і його тенденція зумовлюються впливом емісійного процесу на розвиток виробництва та випереджальним зростанням у зв'язку із цим пропозиції товарів і послуг, а з іншого боку - скороченням швидкості обертання грошей, оскільки суб'єкти ринку певний час не відчувають надмірності в обігу грошей і використовують їх для нагромадження чи збереження. Це тимчасово вилучає зайві гроші з обігу, послаблює інфляційний тиск на товарні ціни, і вони певний час залишаються незмінними чи підвищуються повільніше, ніж зростає маса грошей.
*На другому етапі темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання грошової маси в обігу. Збудником цього процесу стає прискорення обертання грошей, яке випереджає темпи збільшення їх кількості й обігу. Це виникає внаслідок впливу таких чинників, як: виникнення недовіри у суб'єктів ринку до грошей і намагання як найшвидше позбутися їх; швидке поширення бартерних операцій, а отже, звуження товарної основи грошової маси в обігу; знецінення грошей - призводить до зниження виробництва, обсягу товарообороту, безробіття, через що знижується попит на гроші.
* На третьому етапі зростання цін набув нерівномірного стрибкоподібного характеру. Коли темпи зростання цін випереджають темпи зростання грошової маси, то відстають від них. Це пов'язано, з одного боку, із впливом факторів інфляції, які так і не вдалося подолати, з іншого - з "грошовим голодом", з кризою неплатежів, яка погашається імпульсивною емісією. На цьому етапі виникає дилема: чи утримувати рівень цін і не випускати в обіг додаткових грошей, тим самим пригнічувати виробництво, чи робити чергову емісію і прискорювати інфляцію? Розв'язання зазначених проблем і забезпечує "рвану" тенденцію до збудження, до згасання інфляційних процесів, що в кінцевому підсумку призводить до виникнення інфляційної спіралі.
Інфляція є важливим чинником, який визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально-економічній системі й рівень життя населення. По-перше, вона враховується під час складання економічних програм на мікро- та макрорівнях. По-друге, з нею пов'язані соціальні питання та індексація пенсій та допомог, зростання заробітної плати, стипендій. По-третє, інфляція впливає на визначення процентних ставок, облікової ставки НБУ. По-четверте, вона впливає на взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями, які надають великого значення рівню інфляції та виконанню зобов'язань щодо його зниження.
Інфляція виникає, якщо:
• темп приросту номінальної кількості грошей перевищує темп приросту реального національного доходу при незмінній швидкості обертання грошей. Підтримують прихильники монетарних пояснень інфляції. Банківська система для покриття зростаючих витрат держави (бюджетного дефіциту) припускає додаткову емісію грошей;
• швидкість обертання грошей перевищує ріст реального національного доходу при незмінній номінальній кількості грошей. Попит на гроші падає, тобто збільшуються витрати на їхнє утримання внаслідок підвищення швидкості розрахунків або заміни грошей цінними паперами;
• номінальна кількість грошей і швидкість їхнього обертання перевищують ріст реального національного доходу. Є підставою для немонетарних пояснень інфляції.
19. Поняття вартості грошей. . Ва́ртість гро́шей або Купіве́льна спромо́жність— кількість товарів і послуг, що можуть бути придбані за одиницю грошей, величина, обернена до рівня цін.
Падіння купівельної спроможності валюти називається інфляцією, зростання купівельної спроможності — дефляцією. Купівельна спроможність однієї і тієї ж валюти може істотно варіювати в різних країнах. Концептом для міжнародного порівняння економічних показників є перерахунок на паритет купівельної спроможності.
Поняття купівельної спроможності може застосовуватися не тільки до валют, а й платоспроможності населення. Купівельна спроможність населення корелює з доходами і може стимулювати рівень споживання.
Гроші — це товар, що має власну внутрішню вартість на етапі зародження та становлення ринкових відносин. Завдяки цьому гроші виконували у світі товарів роль загального вартісного еквівалента. Будучи у формі паперових грошей, розмінних на золото, вони розглядаються як знаки вартості монетарного товару. Розмінні паперові гроші, котрі не мали власної внутрішньої вартості, представляли в обігу вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державного масштабу цін вагової частки золота. Сучасні готівкові гроші мають відносну вартість. Унаслідок цього вони функціонують в обігу як законний платіжний засіб тому, що вони є грішми, декларованими державою; їх вартість формується під впливом ринкових сил стихійно.
Ознаки економічної корисності грошей:
— маючи абсолютну ліквідність, гроші можуть обмінюватись на інший товар;
— гроші є найзручнішою формою накопичення багатства, а його зберігання в такій формі потребує мінімуму затрат;
– гроші мають унікальну властивість — забезпечення зв'язку сучасного та майбутнього.
Вартість грошей визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс.
Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано, як їх купівельна спроможність, їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити. Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін:
Вартість грошей може визначатися одним з показників:
— на основі індексу роздрібних цін;
— на основі індексу оптових цін;
— через дефлятор ВНП (порівняння номінальної та реальної величини ВНП).
Відносна вартість грошей у функції накопичення, що використовується у формі фінансових активів (акції, облігації, інші цінні папери), визначається нормою процента, яка є платою за зберігання грошей саме в одній із форм.
20. Принципи кредитування. Позички надаються всім суб'єктам господарювання незалежно від форми власності за умови, що позичальник є юридичною особою, зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, або фізичною особою.
Підприємства отримують кредити на принципах терміновості, повернення, цільового використання, забезпечення, платності (рис. 7.2).
Принцип терміновості означає, що кредит має бути поверненим у визначений строк.
Принцип повернення — кредит має бути повернений у повній сумі.
Принцип цільового використання і цільовий характер кредитування припускає вкладення позикових коштів у конкретні господарські проекти, підприємства. Від дотримання цього принципу значною мірою залежить своєчасність погашення кредиту, бо тільки реалізація цілі, на яку одержано позику, може забезпечити необхідні грошові кошти для погашення боргу.
Принцип забезпечення кредиту означає наявність у підприємства юридично оформлених документів, що гарантують своєчасне повернення кредиту. Такими документами можуть бути:а) заставне зобов'язання ;б) договір-гарантія;в) договір-поручительство.
Застава здійснюється передачею товаророзпорядчого документа підприємством-позичальником кредитору. Майно чи цінні папери з укладанням договору застави в письмовій формі і нотаріальним засвідченням договору застави нерухомого майна — за його місцезнаходженням. Договір застави транспортних засобів — за місцем їх реєстрації. Договір застави товарів в обороті — за місцезнаходженням підприємства.
Стягнення закладного майна може статися з рішення суду, арбітражу або третейського суду, а також у безспірному порядку на основі виконавчого напису нотаріусів.
Принцип платності означає, що підприємство має внести в банк визначену плату за користування кредитом. позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента.
Відсоток за користування короткостроковим кредитом відносять на собівартість продукції.