Особливості поведінки та гігієни дівчини під час менструації

При появі перших місячних дівчатка відчувають загальне нездужання, головний біль, біль унизу живота, в попереку. В деяких дівчаток виникають збудження, за­непокоєння, в інших — почуття страху, пригнічення.

Кожній дівчині та жінці рекомендується записувати день появи менструацій, їхню тривалість і кількість крові, що втрачається.

Під час менструації особливо важливо тримати в чистоті зовнішні статеві органи. Кожна дівчина та жінка під час менструації повинна підмиватися водою з милом не менше, ніж двічі на день. Приймати ванну під час місячних не слід, краще робити гігієнічний душ.

Рекомендується носити гігієнічні прокладки, котрі слід міняти не рідше, ніж три-чотири рази на день, або частіше при великій кількості виділень.

Під час менструацій можна виконувати фізичні вправи, крім тих, які потребують значного фізичного напруження. Лише в тих випадках, коли менструація проходить з болями чи значно порушується загальний стан, дівчина-учениця повинна бути звільнена від занять, а працівниця — від роботи. Забороняються вправи, пов'язані зі стрибками, їзда на вело­сипеді, їзда верхи, піднімання важких предметів. Під час менструації необхідно оберігати себе від переохолодження, особливо ноги та нижню частину живота. Під час мен­струації не рекомендується вживати в їжу гострі приправи: перець, оцет, гірчицю, хрін. Не можна також вживати алкогольні напої, бо вони сприяють посиленому припливові крові до статевих органів, унаслідок чого може посилитися менструальна кровотеча.

4. Сексуальні міжстатеві стосунки. Вагітність

Фізіологічні основи міжстатевих сексуальних стосунків. Визначення біоло­гічної, юридичної, соціальної зрілості дівчини та їхнє значення при ранніх статевих стосунках. Фізіологічні зміни в організмі жінки в період вагітності. Перші ознаки вагітності. Особливості перебігу вагітності та пологів у неповнолітніх

Поява першої менструації свідчить про початок стате­вої зрілості, але це ще не означає, що організм дівчинки готовий до виконання функцій, властивих жінці. Початок статевого життя зачаття, вагітність, роди та вигодовування дитини допустимі в більш пізньому віці — починаючи з 19—20 років. Період життя дівчинки з моменту появи менструації і до 19— 20-річного віку — це час остаточного становлення менструальної функції, анатомічного та функціо­нального дозрівання всього організму й органів статевої системи зокрема. Саме до цього віку триває ріст жінки, розвиток її кісток. Статеве життя та навантаження, якого зазнає організм жінки, що ще не повністю сформувався, можуть завдати великої шкоди й матері, й немовляті. Жінки, що занадто рано почали статеве життя, старіють раніше. У віці до 19-20 років вагітність і роди проходять важче, захворюваність після родів вища, ніж після 20 років. У юних матерів діти народжуються слабшими, з меншою вагою тіла. Частота народження недоношених дітей до 18 років значно вища, ніж у зрілому віці.

Не слід забувати, що при ранньому початку статевого життя за відсутності постійного партнера збільшується ризик виникнення в дівчини різноманітних захворювань, які передаються статевим шляхом. Усім відомі такі інфекції, як сифіліс, гонорея, СНІД. Але не всі знають, що при стате­вих контактах передається герпетична інфекція, кандидози (грибкові захворювання), цитомегаловірусна інфекція та ін., що не маючи виражених клінічних ознак у дорослого, при настанні вагітності можуть спричинити тяжкі вади розвитку та захворювання в дитини.