Особливості перших статевих стосунків

Під час перших статевих стосунків розривається діво­ча пліва, що супроводжується виділенням незначної кількості крові зі статевих органів. У деяких жінок через особливості будови дівочої пліви кровотечі не буває. Після перших стосунків на дівочій пліві утворюються надриви, що є досить болісними ранками. Тож після перших ста­тевих стосунків треба протягом кількох днів дотримува­тися статевого спокою.

Безумовно, не бажані статеві стосунки під час менструа­цій. Статеве збудження підсилює приплив крові до стате­вих органів і посилення кровотечі. Також збільшується ризик розвитку інфекції внутрішніх статевих органів ланки.

Вагітність — це фізіологічний процес розвитку в жіно­чому організмі заплідненої яйцеклітини. Починається він з моменту запліднення дозрілої в яєчнику яйцеклітини (жіночої статевої клітини) сперматозоїдом (чоловічою стате­вою клітиною) та продовжується в більшості випадків 40 тижнів (280 днів) від першого дня останньої менструації.

Під час статевого акту в заднє склепіння піхви виливається близько 3 см ³ сперми, що містить сотні мільйонів чоловічих статевих клітин (сперматозоїдів). Колений сперматозоїд має ниткоподібну форму з потовщенням на кінці (голівка) та може активно пересуватися завдяки звивистим рухам свого хвоста. Із піхви сперматозоїди просуваються в шийковий канал, потрапляють у матку, а з неї — у труби та рухаються в напрямі до черевного отвору труби, тобто до яєчника.

Яйцеклітина після виходу з фолікула захоплюється бахромками труби та по ній рухається в напрямі до порожнини матки. Тож яйцеклітина і сперматозоїд руха­ються назустріч одне одному. До найбільш рух­ливого, що наблизився, сперматозоїда прямує яйцеклітина, на її поверхні утворюється опуклість (горбик), котрий пробуравлює сперматозоїд. Голівка та шийка сперма­тозоїда зливаються з яйцеклітиною, а хвостик відпадає. Рух решти сперматозоїдів припиняється й вони незабаром гинуть. Злиті воєдино ланоча та чоловіча статеві клітини становлять запліднену яйцеклітину.

Зустріч сперматозоїда та яйцеклітини найчастіше від­бувається біля черевного отвору труби. Запліднена яйце­клітина просувається в напрямку до матки завдяки хвиле­подібним рухам труби та війок слизової оболонки її каналу. Рух яйцеклітини в трубі триває вісім-десять діб. Запліднене яйце, перебуваючи ще в трубі, починає ділитись, утворю­ючи скупчення клітин. Потрапивши до порожнини матки, ці клітини частиною своєї поверхні вкорінюються та причеплюються в товщі слизової оболонки матки. У цьому місці надалі розвивається плацента. Плацента є тимчасо­вим органом, за допомогою якого плід, що розвивається, отримує поживні речовини з крові матері. У міру роз­витку плідного яйця в центрі його поступово вимальо­вується зародок, оточений навколоплідною рідиною. Надалі плід розвивається в навколоплідному міхурі, що містить навколоплідні води. З плацентою плід зв'язаний пупковими судинами, через які надходять поживні речовини та виводяться продукти життє­діяльності.

Перші ознаки вагітності

Зазвичай, першою ознакою вагітності є затримка настання менструації. Термін вагітності визначається від першого дня останньої менструації. Інколи (при прийомі протизаплідних гормональних засобів під час вагітності) можуть продовжу­ватися циклічні кров'янисті виділення з піхви, що знижує точність встановлення строків вагітності. Поряд із затрим­кою місячних в організмі вагітної відбуваються певні гор­мональні зміни, що проявляються збільшенням грудних залоз та маси тіла. Поступово зі зростанням плода в по­рожнині матки потовщуються стінки матки та починає збільшуватися живіт. Збільшення живота стає помітним на 4—5-му місяці вагітності. На 2—3-му місяці вагітності часто з'являються ознаки токсикозу — нудота й блювання.

Для раннього виявлення вагітності існують експрес-тести, засновані на зміні вмісту гормонів у сечі при на­станні вагітності. Більшість експрес-тестів мають форму смужок, на які наноситься крапля сечі, та зміною кольору індикатора визначають настання вагітності.

5. Аборт і його наслідки. Засоби запо­бігання вагітності

Штучне переривання вагітності. Можливі наслідки штучного переривання вагітності. Поняття про контрацепцію. Особливості контрацепції в підлітків.

За даними світової статистики, частота вагітностей серед підлітків значно збільшилася за останні роки та продовжує зростати. На підлітковий вік (15—18 років) припадає до 4 млн. абортів, які проводяться в світі. Сьогодні, за даними статистики, із 10 вагітностей 7 закінчуються абортами, до того ж кожен 10-й аборт здійснюється у віці до 19 років.

Аборт (від лат. abortus — викидень) — переривання вагіт­ності протягом перших 28 тижнів.

Медичний аборт проводять за бажанням жінки чи за медич­ними показами при термінах до 12 тижнів вагітності. У більш пізні строки штучне переривання вагітності про­водиться тільки за медичними й (інколи) соціальними показами.

Аборт — найнегуманніший спосіб запобігти діто­народженню. Ембріон — це людська істота, що формується. У ембріона за 12 тижнів уже сформовані всі органи та си­стеми. Надалі плід тільки росте.

Ультразвукова кінозйомка аборту 12-тижневого емб­ріона показала, що зародок передчуває погрозу з боку інструмента, яким роблять аборт, він починає швидко рухатись, у нього пришвидшується серцебиття, він від­криває широко рота, як під час крику.

Штучне переривання вагітності нерідко позначається й на здоров'ї дівчинки. Аборт часто спричиняє ускладнення, що порушують подальшу дітородну функцію (невиношування вагітності, слабкість родової діяльності, значні крово­течі, безпліддя).