1.3 Визначення довжини вістряків

У першому наближенні довжина криволінійного вістряка визначається за формулою (кути в радіанах)

(1.10)

=459.288∙(0.019927−0.009965)+350.729∙(0.0360512−0.019927)= 12.23 м

Для прийняття остаточного рішення щодо довжини вістряка необхідно розрахувати та перевірити розмір жолоба між робочою гранню рамної рейки і неробочою гранню відведеного вістряка. Від цієї величини залежить працездатність вістряка та рівень безпеки руху поїздів по стрілочному переводу − жолоб повинен бути таким, щоб між вістряком і рамною рейкою вільно проходили гребені коліс. Його мінімальна допустима величина складає 62 мм, розрахункова величина жолоба повинна бути більшою за мінімально допустиму.

Переведення вістряка з одного положення в інше здійснюється за допомогою перевідних механізмів (в сучасних вітчизняних стрілочних переводах для переводу вістряків застосовується один перевідний механізм). В залежності від довжини вістряків перевідне зусилля прикладається до однієї точки або двох. У цьому випадку перевідне зусилля за допомогою важелів передається на дві перевідні тяги, розташовані на початку і в кінці стругання вістряка.

Рисунок 1.3  Розрахункова схема гнучкого вістряка з однією перевідною тягою

Вивести аналітичну формулу для визначення величини мінімального жолоба між гнучким вістряком і рамною рейкою важко. Тому краще визначати мінімальний жолоб за допомогою ПЕОМ, склавши невелику програму на знаходження числовим способом мінімуму функції t(x) (формула 1.13) по всій довжині вістряка. Розмір жолоба між гнучким вістряком і рамною рейкою на відстані x_i від центру повороту вістряка можна визначити за таким виразом:

,

(1.13)

де _i − допоміжний кут, що розраховується за формулою

.

(1.14)

Якщо розрахунковий жолоб менший за мінімально допустиме значення, то його збільшення можна домогтися подовженням вістряка або збільшенням кількості точок прикладення тягового зусилля.

З метою перевірки можливості складання кореневого стику гнучкого вістряка і для одержання ординати на початку перевідної кривої необхідно також визначити відстань між робочими гранями головок вістряка і рамної рейки в торці вістряка ( ) за залежністю

.

(1.17)

= 459.288[cos(0.009965) – cos(0.019927)]+ 350.729[cos(0.019927)−cos(0.041753)]= 0.304 м

Довжина прямого вістряка приймається такою ж, як і криволінійного.

1.4 Визначення зусилля переведення вістряків

Для гнучкого вістряка зі звичайним накладочним кореневим кріпленням розрахункова схема являє собою балку, затиснену в корені і завантажену силами в місцях приєднання перевідних тяг і рівномірно розподіленим навантаженням, що дорівнює силам тертя вістряка по подушках. На рис. 1.3 приведена розрахункова схема гнучкого вістряка з однією перевідною тягою. Припустивши, що перетин вістряка на всій довжині незмінний і при переводі вістряків один з них згинається, а інший розгинається, одержимо вираз для визначення зусилля, необхідного для переводу пари вістряків

(1.19)

де E − модуль пругкості рейкової сталі 2,110¹¹ Па;

I_ог − момент інерції вістрякової рейки в горизонтальній площині, м⁴.

Q=	3,32.10+110.710.15	+	30.1581.359.81(12.23−0.36−1.02	=1.546
	(12.23−0.36−1.02)		4

Отримане з розрахунку зусилля необхідно зіставити з зусиллями, що можуть реалізовуватись сучасними стрілочними електроприводами (табл.Д2.4.). Якщо розрахункове зусилля буде менше зусилля, що може бути реалізованим одним приводом, то отримані розрахункові параметри вістряків вважаються задовільними і можуть використовуватися при подальшому розрахунку переводу. При цьому необхідно зазначити який привід рекомендується використовувати в переводі. Якщо ж необхідне зусилля буде більше можливого, то необхідно при коригуванні розрахунку стрілки як виняток прийняти подвоєну кількість перевідних механізмів.