- •1 Розрахунок параметрів стрілки
- •1.1 Визначення радіусів вістряка
- •1.2 Визначення кутів у стрілці та довжини стругання криволінійного
- •1.3 Визначення довжини вістряків
- •1.4 Визначення зусилля переведення вістряків
- •1.5 Визначення довжини та кутів стругання прямого вістряка
- •1.6 Визначення довжини рамних рейок
- •2 Визначення марки хрестовини, її геометричних розмірів та довжини прямої вставки
- •2.1 Визначення марки хрестовини і довжини прямої вставки
- •2.2 Визначення розмірів хрестовини
- •3 Визначення основних геометричних і осьових розмірів стрілочного переводу
- •4 Визначення ординат перевідної кривої
- •5 Визначення довжин рейок сполучної частини
- •6 Розрахунок довжини контррейок і вусовиків
- •7 Проектування епюри стрілочного переводу
- •Бібліографічний список
3 Визначення основних геометричних і осьових розмірів стрілочного переводу
Основними геометричними розмірами стрілочного переводу в цілому (рис.3.1) є:
− теоретична довжина стрілочного переводу Lт;
− практична довжина стрілочного переводу Lпр;
− радіус перевідної кривої R;
− довжина прямої вставки перед математичним центром хрестовини d.
Осьові розміри:
відстань від початку вістряка до центра переводу (ao);
відстань від центра переводу до математичного центра хрестовини (bo);
відстань від початку рамних рейок до центра переводу (a);
відстань від центра переводу до кінця (хвоста) хрестовини (b).
Довжина прямої вставки перед математичним центром хрестовини і радіус перевідної кривої визначені раніше.
Теоретична довжина Lт (відстань від початку вістряка до математичного центру хрестовини) визначається проектуванням розрахункового контуру АВСО на горизонтальну вісь (див. рис.3.1).
|
(3.1) |
|
Рисунок 3.1 Схема переводу з основними і осьовими розмірами
Практична довжина стрілочного переводу (відстань від переднього стику рамної рейки до хвостового стику хрестовини) визначається за формулою
|
(3.2) |
З рисунка 3.1 легко встановлюються залежності для визначення осьових розмірів стрілочного переводу:
|
(3.3) |
|
36.558 |
=18.271 м; |
2tg(0.087549/2) |
||
|
||
a = 12.158+0=15.363 м; b = 18.271+2.924=21.195 м |
||
За стрілочним переводом на бісектрисі кута встановлюється граничний стовпчик. Він вказує граничне положення екіпажа, який стоїть на одній з колій, що примикають до переводу, при якому можливий рух по іншій колії. В цьому місці відстань між коліями, що розгалужуються, буде мінімально припустима за умовами габариту.
Відстані, що визначають положення граничного стовпчика, визначаються за формулами:
|
(3.4) |
де e − відстань між осями колій у місці граничного стовпчика, рівняється 4100 мм (на деяких коліях може дорівнювати 3600 мм) ;
g, f − відстані від граничного стовпчика відповідно до осі колії, центра переводу і математичного центра хрестовини (див. рис. 3.1).
g = |
4.1 |
сos(0.087549/2)=2.048 м |
2 |
f= |
2.048 |
=49.242 м |
tg(0.087549/2) |
4 Визначення ординат перевідної кривої
Ординати для розбивки перевідної кривої
обчислюються при абсцисах точок, що
кратні 2000 мм, і в кінці кривої при абсцисі
xкк (рис. 4.1).
За початок координат приймається точка,
що знаходиться на робочій грані прямої
рамної рейки навпроти торця вістряка
в корені. Ордината перевідної кривої у
цій точці буде
.
Ця величина визначалася раніше при
розрахунку стрілки.
Абсциса кінця перевідної кривої визначається за формулою
|
(4.1) |
Ординати перевідної кривої у точках з заданими абсцисами визначаються за залежністю
|
(4.2) |
Для контролю обчислення ординат yi за формулами (4.2) ордината в кінці кривої повинна бути також обчислена за формулою (4.3):
|
(4.3) |
Розрахунки приведенні в табличній формі (табл. 4.1)
Таблиця 4.1 – Ординати перевідної кривої
|
|
0 |
0.304 |
2 |
0.393 |
4 |
0.494 |
6 |
0.606 |
8 |
0.73 |
10 |
0.865 |
12 |
1.012 |
14 |
1.17 |
14.486 |
1.21 |
Рисунок 4.1 Схема до розрахунку ординат перевідної кривої
