Розділ 4 складання річних виробничих програм для структурних підрозділів підприємства

В умовах ФГ «Атлант» найпродуктивнішим є вирощування і реалізації фруктів.

Планування по закладці. Утриманню і реалізації фруктової продукції має свої особливості.

В першу чергу планують розміщення або розширення саду. У кожній зоні плодівництва районовані породи і сор­ти високоврожайні і добре пристосовані до зональних ґрунтово-кліматичних умов (стійкі проти морозу, засухи, хвороб). У межах ФГ «Атлант» для притримуються наступного співвідношення порід і сортів. Під яблуню відводять 60-70% площі саду, грушу — 5-10, кісточкові — 15-20, ягідні — 5-10.

Літні сорти яблуні займають 5-10% загальної її площі, осінні — 10-15%, зимові — 75-85 %, а в деяких областях навіть 90,0%.

При доборі порід і сортів для насадження врахову­ють планово-цільове призначення вирощеної плодово-ягідної продукції і спеціалізацію плодівництва. У ФГ «Атлант», як у приміському господарстві, які забезпечують свіжою продукцією місто Миколаїв і навколишні селища, породно-сортовий склад досить різноманітний (щоб забезпечувати населення свіжою продукцією про­тягом тривалого періоду). Значну питому вагу тут мають ранні сорти кісточкових культур.

Породи і сорти добирають з урахуванням їх еконо­мічної ефективності у конкретних грунтово-кліматичних умовах. У ФГ «Атлант» найвищу рентабельність мають зерняткові породи, зокрема кісточкових культур, особливо персика і абрикоса, сливи.

Економічна ефективність порід і сортів неоднакова. При економічній оцінці різних сортів дається порівняль­на характеристика їх господарської цінності (рівень рен­табельності), що дає можливість правильно підібрати найбільш економічно вигідні сорти і породи.

З районованих у зоні сортів при закладанні саду під­бирають обмежену їх кількість: 2-3 літніх сорти яблу­ні, 2-3 осінніх, 3-4 зимових, по 2-3 літніх і осінніх сорти груші та 2-3 зимових та по 3-4 сорти кожної з кісточкових порід. Так, підбираючи сорти для ФГ «Атлант» літні сорти яблуні - Папіровка, Мелба, осінні — Слава пере­можцям, Уелсі, Мекінтош, зимові - Кальвіль сніговий, Джонатан, Бойкен, Зимове Плесецького, Ренет Симиренка; літні сорти груші - Улюблена Клаппа, Вільямс, осінні - Лісова красуня, Маріанна, Бере Боск, зимові-Бере Арданпон, Кюре, Жозефіна Мехельнська; сливи - Ренклод Альтана, Угорка звичайна, Угорка італійська, Анна Шпет, вишні - Гріот остгеймський, Гріот українсь­кий, Подбєльська, Шпанка рання, черешні —Дрогана жовта, Красуня Києва, Рожева мліївська.

При розміщенні порід і сортів у кварталі дбають про те, щоб забезпечити правильне їх запилення, до­гляд за насадженням і боротьбу з хворобами та шкід­никами відповідно до біологічних особливостей сортів, оптимальну організацію збирання врожаю, його реаліза­цію і закладання на зберігання. Враховуючи ці вимоги, у кварталі розміщують 2-3 сорти одного строку дости­гання однієї породи, чергуючи їх смугами до 50 м, що залежно від відстані між рядами складаються з 6-10 рядків кожного сорту (при ширині міжрядь 5 м -10 рядів, 8 м - 6 рядів). Триплоїдні та диплоїдні інтерстерильні сорти висаджують смугами до 30 м завширшки (5-6 рядів).

Системи розміщення дерев залежать від конструкції крон і садів, рельєфу місцевості. У практиці ТОВ «Оксамит» поширені три типи (конструкції) садів:

1) широкорядні ущільнені,

2) сади з плоскими кронами (пальметні),

3) шпалерно-карликові сади на слабкорослих клонових підщепах.

При закладанні цих садів у ФГ «Атлант» застосовують прямокутну систему розміщення — відстань між рядами більша, ніж між деревами в ряду (7-8×4-6 м, 5-6×4,5-3 м, 4×1,5-3 м).

Площі живлення (відстані між деревами) установлюють залежно від об'єму, конструкцій крон та рядів, інтенсивності росту сортів, біологічних особливостей під­щеп, родючості ґрунтів і водного режиму, рельєфу, особливостей агротехніки.

Обов’язково у плані виробництва ФГ «Атлант» вказують строки формування крони плодових рослин.

Вазоподібна поліпшена фоpма крони формується з 3-4 основних гілок і відрізняється від звичайної вазоподібної розміщенням основних гілок, які розвиваються не із су­міжних бруньок на стовбурі, а розріджено.

За вазоподібною системою крони формують персики, але можна застосовувати її для інших порід. Відомо, що персик досить світло­любна рослина, і тому формування крони без провідника стовбура сприяє кращому освітленню.

При високій агротехніці персику властиві сильний ріст і гілку­вання. Передчасні пагони, що утворюються на стовбурі однорічки, слід раціонально використовувати для формування крони. З цією метою пагони на штамбі або бруньки під час їхнього розпускання необхідно своєчасно видаляти. Цей захід сприяє більш сильному росту пагонів, вибраних для основних гілок крони.

У наступному році при необхідності збільшення кута нахилу гілки обрізують на перевод, а останні з урахуванням урівноважен­ня, вкорочують до 50-60 см. Гілочки, що сильно і вертикально ро­стуть та загущені, видаляють на кільце. Щоб не допустити плодо­ношення на другий рік після садіння, обростаючі гілочки з квітко­вими бруньками вкорочують. У персика, як відомо, вікові періоди життя короткі, йому властиве плодоношення на третій, часто і на другий рік. У зв'язку з цим протягом третього і четвертого років формуюче обрізування проводять одночасно з обрізуванням на пло­доношення.

На третій рік закладають по дві гілки другого порядку з кута­ми розходження 70-90° і вкорочують до 60-70 см від основи. Про­довжують закладання плодових ланок, а також проводять прорід­жування крони.

Гілки третього порядку закладають на четвертий рік після са­діння. Гілки третього порядку вибирають з того ж міркування, що й першого, на відстані від основи другого 70-80 см, а на швидко-ростучих деревах - до 100 см. По закінченні формування крони де­рево досягає заданих розмірів і вступає в період повного плодоно­шення.

У діючому саду у ФГ «Атлант» плануються підщепи.

Підщепа — коренева система плодового дерева — має велике значення, особливо в інтенсивному плодівництві, де щільність розміщення дерев у саду, конструк­ція крони і насадження, його продуктивність і особ­ливості плодоношення значною мірою залежать від підщепи.

Основні підщепи для яблуні:

• на­сіннєві (середньо - і сильнорослі) — сіянці Антонівки звичайної, Боровинки, Грушівки московської, Аніса бар­хатного, Пепінки литовської, Тірольки звичайної, Сари-Синапа, Наполеона, Розмарина білого;

• клонові серед­ньорослі - М3 і М4, 57-490;

• напівкарликові - М.7, ММ102, ММ106, 1-48-41 і 54-118.

Районовані насіннєві підщепи характеризуються високою морозостійкістю (витримують зниження температури грунту до мінус 16-18 °С), пристосовані до грунтово-кліматичних умов зон, досить сумісні з районова­ними сортами і забезпечують 90-100%-ний вихід саджанців з шкілки саджанців, мають розгалужену кореневу систему і характеризуються високим її закріп­ленням у грунті. Щеплені на них сорти починають пло­доносити на 4-6-й рік, дають високі врожаї, довговіч­ні, але крони характеризуються активним ростом і вели­ким об'ємом, що є недоліком у сучасному інтенсивному плодівництві.

Середньорослі клонові підщепи на 1-2 роки прискорюють вступ у плодоношення щеплених на них сор­тів порівняно з насіннєвими підщепами, мають менші розміри дерев (висота до 4,5-5 м), забезпечують вирівняність саджанців у розсаднику за активністю росту, але менш морозостійкі (витримують зниження темпера­тури до мінус 13°С), а в деяких, особливо М4, ще й слабко закріплюється коренева система в грунті.

У напів карликових підщеп менші розміри дерев щеп­лених на них сортів (висота до 3-4 м), дерева починають плодоносити на 3-4-й рік після садіння, не до­сить морозостійкі (54-118 витримує зниження темпера­тури до мінус 16 °С).

Підщепи для груші: насіннєві (сильнорослі) - груша лісова і лохолиста, сіянці Олександрівки, Лимонки, Лі­сової красуні, Хурт-Армуда; клонові (середньорослі) -айва А.

Насіннєві підщепи груші морозостійкі, добре присто­совані до грунтово-кліматичних умов зон їх вирощуван­ня, мають високу якірність; щеплені на них сорти добре приживаються і плодоносять, активно ростуть і мають великі об'єми крон. Клонові підщепи менш морозо- і посухостійкі, коренева система їх розміщена поверхово, якірність нижча. Щеплені на них сорти вступають у плодоношення на 4-5-й рік, висота дерев - до 4,5-5 м. Сорти, що зростаються з айвою (Іллінка, Лісова красуня, Бере Гарді, Бере Діль, Кюре та ін.), викори­стовують як проміжні вставки для сортів, які з нею не зростаються (Бере Боск, Улюблена Клаппа, Вільямс та ін.). Клонові підщепи рекомендується використовува­ти в Криму, Закарпатті, Придністров'ї, південному Степу.

Підщепи для вишні і черешні: Гріот український, Гріот остгеймський, черешня дика, антипка.

Підщепи для персика: місцеві найбільш витривалі сорти персика, абрикос (для сумісних сортів), алича, мигдаль.